Практично вже всім відомо (юристам та не юристам), що з 15.03.2018 року вступили в силу так звані «Правки Лозового» до Кримінального процесуального кодексу України.
В даній статті зупинимось за змінах до статей 234 та 236 КПК України, а саме на нормах, я
Практично вже всім відомо (юристам та не юристам), що з 15.03.2018 рокувступили в силу так звані «Правки Лозового» до Кримінального процесуальногокодексу України.
В даній статті зупинимось за змінах до статей 234 та 236 КПК України, асаме на нормах, які регулюють правила проведення обшуку.
Так, починаючи з 15 березня, ухвалу про обшук може винести тільки слідчийсуддя місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться(зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
Ухвала про обшук, крім іншого, додатково повинна містити:
-індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб,яких планується відшукати, а також їхнійзв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
-обґрунтуваннятого, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у нихміститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільномупорядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частинидругої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій,передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадкипроведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення,предметів і документів, вилучених з обігу.
Тобто перед тим,як звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, слідчий,прокурор повинен звернутись до підприємства із запитом про надання документів,речей, інформації.
Зміни до КПК додатково встановлюють, що слідчий суддя зобов’язаний відмовити у задоволенні клопотання про обшук,якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що завстановлених обставин обшук є найбільшдоцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів,які мають значення для досудового розслідування, а також встановленнямісцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню вособисте і сімейне життя особи.
Крім того, у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшукжитла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторнозвертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самогожитла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини,які не розглядалися слідчим суддею.
Під час проведення обшуку слідчий, прокурор, інша службова особа, яка береучасть у проведенні обшуку, зобов'язані допустити на місце його проведеннязахисника чи адвоката. Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникамобшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий,прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку набудь-якому етапі його проведення.
Тобто будь-яка особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук,має право на правову допомогу адвоката і слідчий, прокурор зобов’язанідопустити такого адвоката.
Обшук особи, яка знаходиться у приміщенні, де проводиться обшук, здійснюєтьсяособами тієї самої статі у присутностіадвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представникадля участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджаєпроведенню обшуку.
Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді вобов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.
