Повернення "радянщини" у КПК або подарунок слідчим і прокурорам від ВР

Із 7 листопада в Україні нова поліція. Міністр Арсен Аваков навіть символічно "поховав" у себе на Facebok стару міліцейську форму. Тим часом народні депутати, близькі до міністра внутрішніх справ, реєструють в парламенті законопроекти, якими хочуть повернути кращі "традиції" радянської міліції.

Так, мова йде про законопроект №3197 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків досудового розслідування)», нещодавно зареєстрований у парламенті. Ним пропонують збільшити максимально допустимі строки тримання особи під вартою, а також строки досудового розслідування кримінальних проваджень.

Скорочені строки тримання осіб під вартою, а також скорочені строки розслідування були введені в Україні у 2012 році. Із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу, який отримав схвальні оцінки всіх європейських інститутів.

Сьогодні згідно КПК, досудове розслідування має бути завершене за 2 місяці із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк розслідування може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців в разі вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості. Максимальним строк, на який може бути продовжене розслідування - до 12 місяців. І тільки у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Втім, автор закону пропонує дозволити прокуратурі продовжувати строки розслідування до 18 місяців. Без якихось вагомих причин.

Доцільність таких змін він поясняє дуже лаконічно - "для удосконалення положень кримінального процесу". За логікою авторів закону, якщо слідчі та прокурори не встигають провести розслідування у встановлений законом строк - його для них слід продовжити. Натомість, якість та ефективність роботи слідчих та прокурорів «удосконалення» не потребує. А підозрюваний має чекати цей час в СІЗО, навіть якщо його вину за результатами розслідування не буде доведене.

Строки розслідування та європейські стандарти

Втім ідея надати додатковий "бонус" слідчим та прокуратурі не відповідає міжнародним зобов’язанням України та практиці Європейського суду з прав людини. Такий запобіжний захід як тримання під вартою, має застосовуватися як винятковий. Оскільки він посягає на таке основне право людини як свобода та особиста недоторканність. Що гаратоване ст. 5 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Якою керується під час прийняття рішень ЄСПЛ.

Зважаючи на судову практику ЄСПЛ, підстава для застосування такої міри запобіжного заходу як арешт має відповідати принципу «правової визначеності». Тобто щоб умови, за яких людину може бути позбавлено волі, мають бути чітко визначені у внутрішньому законодавстві, і щоб сам закон був передбачуваним у своєму застосуванні. Такого висновку дійшов ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Креанге проти Румунії.

Всупереч цьому, у проекті закону № 3197 передбачається, що строку тримання особи під вартою в особливо складному кримінальному проваджені щодо особливо тяжких злочинів не може перевищувати 18 місяців. І якщо поняття «особливо тяжкі злочини» містить Кримінальний кодекс України. То що означає термін «особливо складне кримінальне провадження» - напевне, відомо тільки автору закону.

Щодо продовження строків розслідування - тут ситуація ще гірша. Пропонується надати можливість продовжувати строк розслідування в особливо тяжких злочинах  до 18 місяців. При чому рішення про це має приймати...Генпрокурор.

Якщо подивитись на умови, за яких Генпрокурору пропонується надати таке право, вони є більш ніж оціночними. Їх - дві: виняткова складність провадження та наявність виключних обставин. При чому, в кожному випадку такі обставини Генпрокурор визначатиме на власний розсуд - без будь-яких законодавчих обмежень.

Більше того, у виключних випадках при розслідуванні особливо тяжких злочинів виняткової складності строк розслідування може продовжений і на понад 18 місяців - знов ж таки за рішенням Генпрокурора.

Хоча сам перелік виключних випадків виглядає аж зовсім не виключний. А можна сказати, традиційний.

Це необхідність проведення експертиз, допиту свідків, проведення інших слідчих (розшукових) дій, які "мають суттєве значення для обгрунтованості притягнення підозрюваної особи до кримінальної відповідальності". Хочеться спитати: а до ж тоді мають робити слідчі в протягом  розслідування? Якщо допит свідків слід вважати виключним випадком, який свідчить про необхідність продовження строків розслідування аж на понад півтора року. При чому, нагадаю, для "виключних випадків" строк розслідування може бути продовжений хоч ще на 18 місяців, а хоч і на тридцять шість.

Це призведе лише до нових зловживань з боку слідчих та прокуратури. Да і немає гарантій, що закон ре буде застосовуватись вибірково самим Генпрокурором. Адже застосування норм закону залежатиме від волі однієї посадової особи.

Порушення прав людини

Стаття 6 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоподожних свобод проголошує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зазначена Конвенція, як відомо, розглядається лише в світлі застосування її положень Європейським судом з прав людини. Останній, розглядаючи таке право особи, як розгляд справи судом протягом розумного строку, встанови, що період  розгляду кримінальної справи не ділиться на стадії досудового слідства та судового розгляду й аналізується з точки зору його розумності в цілому (рішення у справі "Антоненков проти  України" та інші). Тобто від моменту винесення повідомлення  про підозру особі, або її затримання.

Беручи до уваги таке тлумачення Європейського суду, можна зробити висновок, що в разі продовження допустимих строків розслідування, особа може бути позбавлена права на розгляд її справи впродовж розумного строку. Адже в такому випадку, для отримання остаточного рішення суду знадобиться не один рік - тільки саме розслідування може тривати більше 1,5 року.

В той час як ефективні механізми для захисту права особи на розгляд її справи судом у розумні строки відсутні в українському законодавстві. Що констатовано іншим рішенням ЄСПЛ проти України - у справі «Меріт проти України». Тобто, особа може стати «вічним підозрюваним». Оскільки із санкції Генерального прокурора кримінальне провадження щодо неї може здійснюватися  невизначений відрізок часу.

А держава, як наслідок, – стане постійним відповідачем в Європейському суді  з прав людини за порушення своїх зобов’язань.

"Бонус" прокурорам в суді

Окрім антиєвропейських норм щодо продовження строків розслідування, є й інша, не менш незрозуміла норма. Так судам пропонують заборонити повторно повертати прокурорам обвинувальні акти.

Зазвичай такі акти повертаються судами лише у випадках, якщо вони не відповідають вимогам КПК, містять помилки - до прикладу, у разі не зазначення місця проживання потерпілого. На практиці це означатиме, що прокурорам хочуть дозволити подавати до суду документи із помилками. Усунув прокурор допущені порушення, чи ні, або, може, зробив нові – суд буде зобов’язаний здійснювати його розгляд в поданому вигляді. Це може призвести до ситуацій, коли, наприклад, прокурор в обвинувальному акті не вказав місця проживання потерпілого, а суд не зможе викликати його на засідання. 

***

Жодного зиску для правосуддя цей законопроект не несе - скоріше, від його прийняття отримають більше повноважень слідчі та прокуратура. Ну і звісно, Генпрокурор. Дуже дивно бачити такі ініціативи від депутатів, які говорять про реформи, адже даний проект закону - це великий крок назад. І крок вперед до нових рішень ЄСПЛ проти України.