Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.10.2015 11:58

Чому Парламент не дав "особливий статус" військовій прокуратурі?

Юрист, представник України у Венеційській комісії 2013-2017 роках

Або як під гаслами необхідності посилення повноважень військових прокурорів пропонувалось збільшити й повноваження Президента


Із великоюймовірністю можна говорити, що війна в Україні якщо ще не завершується, топереходить в пасивну стадію. Хотілося б вірити, що найстрашніше - позаду. Поручіз цим, нажаль, можна бачити, що тему війни і досі використовують для прийняттяпотрібних владі рішень. В цій статті мова піде про військову прокуратуру. Депід гаслами необхідності посилення повноважень військових прокурорів пропонувалосьзбільшити й повноваження Президента.

Останнім часом правовий статус органівпрокуратури зазнає постійних змін. Лише минулого року був прийнятий новий Закон«Про прокуратуру», вступ якого в дію відтерміновували не раз, процес змінтриває і донині. Так цього тижня Верховна Рада розглядала законопроект № 2967«Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань удосконаленнязабезпечення діяльності органів військової прокуратури). Втім депутати повернулийого авторам на доопрацювання через окремі спірні норми. 

"Особливийстатус" військової прокуратури


Раніше я був ініціатором ліквідаціївійськових прокуратур. Однак час вніс свої корективи, і в умовах війни тазовнішньої агресії з боку Росії, такий орган справді потрібен. Але правовийстатус та межі повноважень військової прокуратури мають бути чітко визначені взаконі і їх перелік має бути вичерпним. А головне - існування військовоїпрокуратури в жодному разі не має порушувати права людини.

Нагадаю, що в контексті реформипрокуратури новим законом, прийнятим у 2014 році, прокурорів позбавили функціїзагального нагляду. Саме через цю норму вступ закону в дію відтерміновуваликілька разів, таким потужним був спротив самих прокурорів.

Однак, військові прокурори все ще можуть отримати"особливий статус", право на загальний нагляд їм передбачено законопроектом№ 2967.

Здійснювати нагляд військові прокурори мають під час особливогоперіоду, воєнного стану та в умовах проведення АТО - за суб'єктами, які берутьучасть у забезпеченні обороноздатності держави, їх посадовими і службовимиособами.

Така ініціатива має свої переваги,оскільки повернення можливості здійснювати нагляд для військових прокурорівнадасть змогу контролювати, серед іншого, і цільове витрачанням бюджетнихкоштів, які виділяються на Міністерство оборони та потреби АТО.

Однак на цьому сильні сторони даногозаконопроекту, на жаль, вичерпуються, оскільки у документ вписали норми, які суперечатьне лише Конституції, а й міжнародним зобов’язанням України.

Нові повноваження глави держави

Законопроектом№2967 пропонується надати Президентові дуже широкий перелік повноважень у сферідіяльності військових прокуратур.

Це іпогодження кандидатури Головного військового прокурора, затвердженнячисельності працівників органів військової прокуратури, а також переліку посадвійськових прокурорів і слідчих, зразки форми працівників цих прокуратур і нетільки.  

Але справа втому, що такі повноваження глави держави є по суті антиконституційними. Аджест.106 Основного Закону містить вичерпний перелік повноважень Президента, середяких немає усіх вище перелічених.

У проектітакож передбачено, що визначення повноважень, а також особливостей діяльностівійськових прокуратур буде здійснювати Генпрокурор. Це також виходить за межізакону і не узгоджуються з конституційними нормами про те, що органи державноївлади, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі та вмежах повноважень, визначених законом.

"Заступники заступників"

В разіприйняття цього законопроекту суттєво зросте штат апарату військовихпрокуратур. Пропонується створити нові посади першого заступника і заступниківГоловного військового прокурора. Зважаючи на те, що сьогодні він є заступникомГенерального прокурора, в разі прийняття законопроекту у нього з'являться«заступники заступника». Це не просто збільшення бюрократичного апарату ворганах прокуратури, а й збільшення витрат державного бюджету на йогоутримання.

Крім того, взаконопроекті відсутні норми, які б обмежували максимальну допустиму кількістьзаступників Головного військового прокурора. То ж «заступників заступника» можебути набагато більше.

Повноваженнясамого Головного військового прокурора також розширюються. Так щодо підлеглихвін зможе користуватись дисциплінарною владою Міністра оборони. Зможе укладатиконтракти про проходження військової служби у військовій прокуратурі,продовжувати або розривати їх.

Таке правоукладання контрактів містить серйозні корупційні ризики і може неефективновпливати на функціонування всієї системи військових прокуратур. Знову ж таки:очільник військової прокуратури отримає право підписати документи чи ні. Там, де є можливість для «маневру», завждивиникають корупційні ризики. Що, наприклад, не дасть змогу розпочати роботувійськовому прокуророві, у військовій прокуратурі Полтавського чи Львівського гарнізону.Дане положення має бути виписане чітко і вичерпно.

 "Венеціанка"про функції нагляду

Рада Європивже не перший рік рекомендувала Україні позбавити прокурорів функції загальногонагляду. Це було нашим зобов’язанням перед Радою Європи та виконанням рекомендаційВенеційської комісії.

Так ще в2009 році експерти Венеційської комісії зазначали, що положення українськогозаконодавства про здійснення загального нагляду органами прокуратури «….єтиповим прикладом, який нагадує стару систему радянської прокуратури. Отже,Комісія щиро вітає пропозиції щодо виключення цього положення з Конституціїдемократичної України і вважає таку пропозицію важливим кроком у напрямкувиконання зобов’язання України перед Радою Європи».

На перший погляд здається, щоправо здійснювати нагляд за суб’єктами АТО, військові прокурори отримаютьтимчасово. Але, згідно з текстом законопроекту, такі повноваженнявійськовим прокурорам пропонується надати на весь особливий період, який у ст.1 ЗУ «Про оборону України», охоплює час мобілізації, воєнний час і часткововідбудовний період після закінчення воєнних дій. Тобто визначається недостатньо чітко і може бути доволі тривалим.

Є питання йдо переліку суб’єктів, «які приймають участь у забезпеченні обороноздатностідержави» - у законодавстві він відсутній, в проекті закону – також неуточнюється. Тому залишається незрозумілим, щодо кого саме буде здійснюватисянагляд.

В цілому,сам законопроект не відповідає європейським стандартам, оскільки міститьчисленні норми, які можуть неоднозначно та неоднаково застосовуватися напрактиці.  

***

Таким чином,забезпечувати нагляд за цільовим використанням бюджетних коштів, беззаперечно,необхідно. Однак прийняття законів, які нівелюють значення Конституції України,як акту, що має вищу юридичну силу в державі, а також порушують наші міжнароднізобов’язання, не увінчається успіхом і лише створить підстави для судовихпозовів.

Ймовірно, ситуація,із законом про люстрацію наших законотворців нічому не навчила.

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи