Який стратегічний інтерес Америки у війні України проти рф?

Результат війни України проти рф визначатиме безпеку життєво важливих національних інтересів Америки та її партнерів у Європі на довгі роки.

Сполучені Штати та їхні європейські партнери всебічно підтримують Україну і не вступають у прямий конфлікт з росією. Де-факто це означає, що війна в Україні є еквівалентом політичного, економічного та військового протистояння між росією з одного боку і США та їх союзниками з іншого.

По-суті, США та їхні європейські партнери прямо зараз створюють нову структури безпеки в Європі.

Наразі неможливо передбачити, коли і як закінчиться війна.

Наразі Україна ще не повернула більшу частину території, яку втратила у 2022 році, а путінська росія проводить масштабне нарощування військової сили. Результатом цього є те, що Україна тепер стикається з жорстокою війною на виснаження проти постійно зростаючих російських сил, стикаючись із постійними ракетними та повітряними атаками на військову та цивільну інфраструктуру, оскільки росія прагне перемогти за допомогою переважаючих ресурсів.

Путін після року війни не визнав поразки і не припинив своїх зусиль змінити структуру європейської безпеки. Тому негайна потреба полягає в тому, щоб Україна виграла боротьбу або принаймні стримала просування росії, але цілком очевидно, що Україні знадобиться постійна військова та цивільна допомога протягом багатьох років. Крім того, їй знадобиться величезна допомога для економічного відновлення після закінчення бойових дій.

НАТО має докласти величезних зусиль, щоб відновити свої сили, щоб стримувати росію від будь-яких подальших військових авантюр. Захід, вірогідно, вже чітко усвідомив, що одним із ключових елементів ефективної великої стратегії є підтримка України необхідною їй допомогою стільки, скільки це буде потрібно.

Велике протистояння

Війна в Україні стала проксі-війною між росією та США та їхніми європейськими союзниками. Хід і результат війни вплине на кожен аспект відносин США та Європи з росією. Допомога Україні здійснюється у контексті ширших амбіцій росії у відносинах з Білоруссю, Молдовою та європейськими державами НАТО, особливо з найближчими до росії і Білорусі. У більш широкому плані хід війни та її результат матиме великий вплив на нарощування ядерної зброї росією, її відмову від контролю над озброєннями, на її зв’язки з Китаєм та її відносини з державами за межами Європи та рештою НАТО.

Це матиме набагато більший вплив на статус Америки як ефективної глобальної держави, ніж прямі війни Америки проти країн у відносно віддалених районах, які мають третє стратегічне значення. Цей результат неможливо відокремити від його впливу на відроджену гонку ядерних озброєнь і російських погроз цю зброю застосувати.

Війна в Україні демонструє, що росія залишається такою ж реальною загрозою, як і Китай.

Результат війни в Україні цілком може мати більш стратегічний вплив, ніж війна за Тайвань, враховуючи той факт, що майбутній статус України матиме вирішальний вплив на всі держави Європи та довіру до НАТО та Сполучених Штатів, тоді як вплив Тайваню є відносно ізольованим у порівнянні.

Війна в Україні показала той факт, що звичайні збройні сили росії мають серйозні обмеження, але війна зробила не менш хорошу роботу, виявивши відсутність у НАТО військових резервів, стандартизації та оперативної сумісності, модернізації та готовності. Більшість країн НАТО мають серйозні проблеми у веденні війни та можливостях передового розгортання та невизначені плани модернізації. Більшість у кращому випадку мають обмежений нещодавній бойовий досвід.

Тому сьогоднішнє завдання (та на найближчий час) - створити та реалізувати ефективний загальний план озброєння, навчання та постачання для України, а також зміцнення НАТО.

Потреба в продовженні військової допомоги

Сполучені Штати вже багато зробили в роботі зі своїми партнерами для підтримки України та стримування путіна. Також Україна показала, що вона набагато сильніший партнер, ніж колись В’єтнам, та нещодавно Афганістан та Ірак. У України є власні внутрішні недоліки, але вона згуртована, краще керована та здатна боротися сама.

У той же час вона залишається вразливою і веде війну, де військовий реалізм і велика стратегія є набагато важливішими, ніж в інших останніх війнах.

Безрозсудно планувати перемогу - або навіть стверджувати, що вона є високоймовірною - доки перемога не здобута.

Росія може мати свої військові обмеження, але вона все ще залишається набагато грізнішим політичним, економічним і військовим ворогом. Недостатньо було запобігти раптовій російській військовій перемозі у 2022 році, і зараз ніхто не може передбачити, скільки військової та цивільної допомоги знадобиться Україні, щоб продовжувати боротьбу, доки не буде завершено бойові дії, а потім відновлення.

Росія дійсно припустилася серйозних військових помилок на початку війн. Зараз Україна стикається з масовою російською військовою мобілізацією. Російські війська вчаться на гіркому досвіді, і путін явно все ще готовий вести жорстоку війну на виснаження.

Рішучість путіна нарощувати більше сил і розширювати атаки на цивільні цілі робить будь-яку справжню форму перемоги України дуже невизначеною. Авторитарна росія демонструє, що вона здатна мобілізувати достатньо людських мас, щоб впоратися зі своїми власними військовими слабкостями, і може успішно систематично послаблювати здатність України забезпечувати своє населення ефективними послугами та інфраструктурою та продовжувати функціонувати як держава.

Крім того, у росії є інші варіанти. Вона може активізувати операції в Чорному морі та Білорусі. Вона вже тисне на Молдову. Її атаки на цивільні об’єкти України мали серйозні наслідки, але ще не мали характеру систематичних зусиль, спрямованих на руйнування ключових цивільних систем на загальнонаціональному рівні. Росія також продемонструвала більше майстерності у боротьбі з санкціями та економічною війною, ніж США та інші планувальники оцінювали, коли їх запроваджували.

Війна в Україні є проксі-війною лише в тій мірі, в якій сили США та Європи не беруть безпосередньої участі в бойових діях, і навіть ці кордони війни можуть зникнути, якщо росія перейде до великих стратегічних атак або навіть до максимально обмеженого використання тактичної ядерної зброї.

Яке майбутнє нас очікує

Можливість будь-якого фактичного врегулювання будуть визначатися перебігом бойових дій у 2023 році.

І росія, і Україна готуються до ще одного серйозного періоду реального конфлікту, і жодна з них не прагне мирного вирішення конфлікту на умовах, які може прийняти інша сторона.

Росія, схоже, прагне захопити більшу частину Східної України, а також зберегти територію, яку вона захопила в 2014 році. Також незрозуміло, чи прийме путін навіть угоду або припинення вогню, які дадуть йому принаймні деякі претензії на перемогу.

Залишається під питанням, чи зможе Україна повернути усю територію, яку росія захопила з 2014 р., та повністю убезпечити експортні маршрути через Чорне море.

Наразі здається дуже ймовірним, що бойові дії припиняться лише тоді, коли обидві сторони будуть настільки виснажені, що одна зі сторін досягне достатнього військового успіху, щоб фактично «перемогти».

Російська «перемога» залишить росію настільки розділеною з Європою, що росія зіткнеться з серйозною триваючою конфронтацією із Заходом.

Українська «перемога» не призведе до масштабних політичних потрясінь в рф і зміни російських цілей, та залишить Україну у позиції обєкту для агресії з боку рф.

На практиці жоден результат ційї війни не приведе до стабільного миру чи форми вирішення конфлікту. Такий результат завершить поточні бойові дії, не зменшивши напруги, яка призвела до російського вторгнення, і не відновить більш широкого рівня стабільності між росією, Європою та Сполученими Штатами. Це також залишить НАТО і росію у стані військового протистояння, подібного до "холодної війни". Сполучені Штати та Європа будуть проводити гонку озброєнь і нарощування військової сили, перебуваючи в стані політичної та економічної конфронтації та змагаючись за вплив на глобальному рівні.

Враховуючи фактичний зрив переговорів про контроль над ядерними озброєннями та поточну неактуальність Договору про звичайні збройні сили в Європі, це також створить тривале джерело напруженості у формі гонки високоточних ударних ядерних і звичайних озброєнь.

Враховуючи схему ракетних атак на сьогоднішній день, а також розвиток гіперзвукових та інших ударних систем великої дальності з обох сторін, це цілком може змусити обидві сторони розгорнути більш високоточні ударні системи великої дальності для стримування або тиску на іншу сторону. Одночасно це цілком може відновити залежність від ядерних сил.

У такому контексті конфлікту та ширшої напруженості між Сполученими Штатами, їхніми ключовими союзниками та двома найбільшими державами світу (Китай та рф) говорити про «порядок, заснований на правилах», видається  порожнім гаслом.

Висновки

Наслідки війни в Україні вплинуть на життєво важливі стратегічні інтереси США на довгі роки.

Європейські союзники США судитимуть про власну безпеку, лідерство США та цінність Сполучених Штатів як стратегічного партнера на підставі того, наскільки добре Америка працює з ними, щоб забезпечити Україну та допомогти їй відновитися у майбутньому.

Інші стратегічні партнери в Азії, регіоні MENA (Близького (Середнього) Сходу та Північної Африки) та решті світу розглядатимуть Україну як випробування можливостей США поза військовими термінами. Вони розглядатимуть війну як перевірку спроможності США конкурувати на дипломатичному та економічному рівнях. Принаймні дехто також розглядатиме війну як випробування того, наскільки Сполучені Штати зосереджені на Китаї до такої міри, що їхні зобов’язання за межами Тайваню та відносини з Китаєм мають набагато менше значення.

Що стосується Китаю, будь-яка американська невдача у відносинах з Україною та в допомозі відновити ефективність НАТО дасть Китаю значний поштовх у стратегічному впливі та змусить його ще більше відмовитися погоджуватися на будь-який «порядок, заснований на правилах». Це підірве успіхи США на сьогоднішній день у створенні чогось, що наближається до «інтегрованого стримування», і допоможе Китаю знайти підгрунтя та створити нові відносини безпеки в Азії та решті світу. Якщо Сполучені Штати захитаються у відносинах з Україною, вони втратять безпеку та вплив по відношенню до двох великих держав.

За матеріалами CSIS (Center for Strategic & International Studies).