Працювати на випередження

Нещодавно Міністерство екології та природних ресурсів презентувало проект стратегії поводження з відходами, яка стане основою для розробки регуляторної бази в даній сфері. Cтратегія охоплює наступні види відходів: тверді побутові; будівельні; небезпечні; промислові; відходи сільського господарства; електричні; великогабаритні відходи. Проект стратегії буде найближчим часом доопрацьовуватися з урахуванням думки громадськості, і потім документ буде винесений на затвердження до Кабінету міністрів і Верховної Ради. Після прийняття стратегії повинен бути розроблений рамковий законопроект про поводження з відходами.

Актуальне питання? Безсумнівно. За оцінками незалежних експертів, частка не перероблених відходів в Україні знову зросла до 96%, більше 20% населення все ще не знайомі з самою примітивною технікою вивозу сміття, внаслідок чого щороку в Україні «самоорганізовується» близько 30 тисяч стихійних сміттєзвалищ.

Яскраву ілюстрацію цьому ганебному становищу ми ледь не щодня спостерігаємо під час нелегальної розвозки львівського сміття по всій території України.
Хочеться вірити, що згадана вище стратегія не стане черговим бюрократичним папірцем і створить належне підґрунтя для практичної реалізації проектів у сфері комплексної переробки вторинної сировини – нашої концепції TREECYCLE та інших.

На кону стоїть не лише запровадження системи ефективного господарювання, без якої наша держава не вирветься з економічної прірви. Слід перш за все враховувати небезпеку критичного погіршення екологічної ситуації у глобальному вимірі.

Громадські і приватні ініціативи не здатні нівелювати загрозу техногенної катастрофи – відомо, що ситуація на українських АЕС є вкрай небезпечною. Без масштабної державної підтримки ми в любий час можемо отримати другий Чорнобиль, якщо не гірше.

Сьогодні ми маємо активно використовувати усі наявні механізми державно-приватного партнерства в контексті запобігання загрозам майбутнього. Усі ми повинні мати можливість вільно дихати у прямому та переносному сенсі. Продуктивні громадські та підприємницькі ініціативи повинні, як ніж крізь масло, проходити через фільтри бюрократичних перепон. Лише за цих умов, дихати на повні груди зможуть також наші діти й онуки.