Хто впіймає золоту рибку?
Хто ж такі ці рибні королі, які отримують мізерну заробітну платню, але їздять на дорогих автомобілях, живуть в багатих маєтках і ложками їдять ексклюзивний делікатес мільйонерів?
Усі ми чули про реформу рибної галузі, більше того,ми всі її чекаємо. Міністерство аграрної політики і продовольства спільно зДержрибагентства ініціювали створення в Україні рибного патруля, який замінитькорумповану рибну інспекцію. І все було б добре, якби змінювалася не назва, апрацівники. В нашому випадку це лише зміна дівочого прізвища, а людиназалишається та ж. Ті, кого мали б замінити і які б мали вести суворий облік, йдосі махлюють на мільйони. Але кожен з них звичайно не самостійний гравець, целише гвинтик відлагодженої системи - цілої рибної мафії. У нас карають зазвичайну вудочку, штрафують за одну чи дні виловлені рибини, а тих, хто тягнетоннами у величезних тенетах не чіпають зовсім.
На сьогодні рибна мафія має виході скрізь і всюди,навіть там, де звичайним громадянам і не снилося. Відкрито дізнатися про рибні хабарі зазвичайможна рідко, хіба що з одкровень самих рибалок. Вони час від часу розповідаютьпро фінансові махінації та ціни на можливість виловлювати рибу в дозволенихмісцях. Цієї осені вона складає півтора мільйона гривень. Схема корумпованої діяльності досить проста:кожна область збирає щомісяця збирає певну суму, й інспектор, який контролюєневід, отримує від накопиченої суми приблизно 2 тис грн., начальник дільниці -25 тис. грн., начальник управління - 25тис. грн, і решту суми везуть вже до Києва. Хто у місті "кришує" цейбізнес ніхто не зізнається, та й не факт, що він відверто зізнається про своюдіяльність собі подібним.
Але хто ж такі ці рибні королі, які отримуютьмізерну заробітну платню, але їздять на дорогих автомобілях, живуть в багатихмаєтках і ложками їдять ексклюзивний делікатес мільйонерів?
Влада та промисловики і є найголовніші браконьєри.Нереально проконтролювати скільки риби вони виловили, і скільки написали узвітах. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів. Та й не реально проконтролюватикількість сіток, які вони ставлять. Скеровані ними чи то браконьєри, чи банавіть самі рибні інспектори спершу виловлюють рибу, тягнуть до берега, тодігрузять в машину свата, брата чи може й коханки й випаровуються. Самі жофіційно й чисто оформили, що виловилитаку то кількість риби, придратися немає до чого, але всім зрозуміло, що їїкількість зменшилася в рази.
Для детального опрацювання новини прошу ознайомитисянатиснувши на посилання: ictv.ua
На начальника дільниці припадає близько 200браконьєрських човнів, які безпосередньо працюють на нього. Кожен браконьєрплатить від 30% до 50% від свогонезаконного вилову риби. Пропоную порівняти заробітну платню новогопатрульного, який буде отримувати 5 000 грн. в місяць і старого інспектора,який отримував 25 000 грн. (тепер стає зрозуміло за які кошти вони живуть яккоролі). Тобто державні органи дійсно переконані в тому, що новий штат захочепрацювати на цих засадах. Мабуть робітникам і пенсіонерам теж треба організуватиякусь корупцію, дай Бог і їм тоді піднімуть зарплати й пенсії до європейських.Адже за словами влади, саме низька заробітна платня рибінспекторів впливає нарівень корупції. Тому в ході реформ рибному патрулю обіцяють зарплату до 6тисяч гривень(як заведено в Європі).
Це не вихід, це не реформування! Єдиним вирішеннямпроблеми є передача контролю громаді, яка живе на місці. Надати їй реальні важеліуправління, право на вільні підприємства для аквакультури та штучноговирощування риби. За своє громада буде тримати оборону до кінця. Про якудецентралізацію може йти мова, якщо в людей відбирають законні природні ресурсина територіях їх проживання. Корупціонери продовжують працювати й якийсь дядьков Києві й досі буде вирішувати й наказувати, що й кому робити. Хіба нам цепотрібно? Громада може знайти вихід! Так, саме та громада, яку лишають своїхпотенційних ресурсів. Як представник громади закликаю всіх об'єднуватися і йти зі зверненням допрезидента України. Це питання має розглядатися на національному рівні, бо цеодне з національних багатств нашої держави. Можливо П. Порошенку й важливішийшоколад, але рибою можна нагодувати народ України. А це вже панове серйознийаргумент, завдяки якому ми змусимо президента вирішити цю проблему.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 381
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7464
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 5522
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5398
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4315
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 3725