Чому українці наступають на одні й ті самі граблі

Якщо назва статті наштовхує вас на думки щодо помилок, які ми робимо, обираючи політиків чи уряд, то ви, частково, маєте рацію. Але говорити ми будемо не про політику, а про Українську військову організацію. Трохи історії Звичайно мова йтиме про Євгена Коновальця , який зробив великий внесок в українську справу. Говорити про Євгена Коновальця - це говорити про формацію Січових Стрільців, про об'єднання низки націоналістичних груп в одну УВО, про ОУН. Є. Коновалець пройшов важкий шлях перебуваючи на війні, в полонах, таборах, але ніколи не здавався задля відстоювання прав та свобод своєї країни. Першим великим кроком до досягнення мети стало формування членами Галицько-Буковинського Комітету -Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. Саме це спонукало його започаткувати принципово нову організацію, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. Тоді й було вирішено створити Українську військову організацію, яка стала на чолі національного руху і методами підпільної збройної боротьби намагалася довести міжнародній спільноті, що українці не погоджуються з тогочасним станом речей та вимагають утворення власної держави. УВО - це суто український проект, який базується на урахуванні всіх особливих рис та переваг української ментальності. Це, безпосередньо, повага до авторитетної центральної ради й дієва демократія та повна самостійність в рамках територіальних підрозділів (починаючи з найменшого села й до центрального провіду). Розвиток ідеології українського націоналізму досягнув такого етапу, що на її базі і для реалізації її положень повинна була постати самостійна політична сила. З цією метою, з 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Установчий Конгрес Українських Націоналістів, в результаті якого були вироблені ідеологічні, програмні та статутні основи Організація українських націоналістів. Євген Коновалець і первісна горстка провідних членів ОУН усвідомлювали, що нова українська сила не може орієнтуватися ані на німецький націонал-соціалізм, ані на марксизм чи комунізм російської моделі. Саме ідеологія націоналізму ОУН тих років, може бути прикладом і моделлю навіть зараз. В ідейні підвалини ОУН, Коновалець заклав принцип опертя на власні сили. Будучи ярим прихильником націоналізму та солодощів, він, на жаль, потрапив у пастку тогочасного правління. Співробітник НКВС Павло Судоплатов зумів увійти в довіру до Коновальця та підсунути вибухівку, зроблену під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула. На сьогодні, майже ніхто не замислюється над конкретними заходами й діями, які зможуть вивести нашу українську незалежну державу з національного тупика. В Україні зареєстровано біля двадцяти політичних, громадських і молодіжних груп і організацій, які визнають ідеологію українського націоналізму і здійснюють свою діяльність на виразних націоналістичних принципах. Але їхня діяльність і їхні пориви губляться в морі української дійсності. Те що влада сучасне покоління опинилося на узбіччі українського політичного і громадського життя, є результатом трагічних подій, які охопили наймогутнішу українську державницьку силу після загибелі Євгена Коновальця. В наступній статті: УВО в сучасному вимірі