За даними ООН, щорічні втрати економіки, пов’язані з корупцією, становлять не менше ніж 2,6 трильйона доларів США.
Генеральний секретар ООН закликав усі країні створити правовий механізм повернення необґрунтованих активів в дохід держави.
А тому, 30.10.2019 року був прийнятий Закон України № 263-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі - Закон № 263-ІХ), де був запроваджений абсолютно новий механізм з яким почав працювати Вищий антикорупційний суд.
Цивільна конфіскація необґрунтованих активів – це новела українського законодавства, яка у світовій практиці вважається одним із найефективніших інструментів боротьби з корупцією.Вона спрямована на повернення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, майна, набутого незаконно або походження якого неможливо пояснити.
Механізм конфіскації коштів та доходів, набутих злочинних шляхом вже давно є набутою практикою закордоном. Серед сучасних міжнародних документів варто виділити наступні:
1) Міжнародні стандарти FATF щодо протидії відмиванню доходів, фінансування тероризму й розповсюдженню зброї масового знищення, затверджених 16.02.2012;
2) Конвенція ООН проти корупції від 31.10.2003;
3) Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173).
Наразі цивільна конфіскація є поширеною в таких країнах як Велика Британія, Канада, Грузія, Італія, Греція, США.
Аналіз досвіду вищезазначених країн підтверджує ефективність та результативність під час розслідування та розкриття кримінальних правопорушень не лише в державній сфері, проте й торгівлі зброєю, наркобізнесі.
Серед багатьох країн цивільна конфіскація поділяється на два типи: проти особи (власника незаконного активу) та проти майна (тобто речі). Стягнення проти особи є більш радикальним та «некласичною» моделлю конфіскації, так як в таких випадках стягнення активів проводиться поза кримінальним провадженням, не ставлячи в залежність особу власника майна від наявності конкретного кримінальної справи чи її відкриття, при чому обов’язок доказування покладається саме на власника майна.
В Україні застосовується саме модель стягнення проти особи.
Впровадження інституту цивільної конфіскації в Україні сприяла значна латентність злочинів серед посадових осіб, а також висока складність доведення винуватості особи в таких справах.
Справи цивільної конфіскації розглядає Вищий Антикорупційний суд, а відповідно позови подають прокурори САП.
У Законі № 263-ІХ пояснюється, що предметом цивільної конфіскації можуть бути лише ті активи, що набуті після набрання Законом чинності, але з урахуванням, що різниця між вартістю активів та законно встановленими доходами не перевищує 500 та більше прожиткового мінімуму доходів громадян. Тобто, найвищою планкою ціни позову на 2021 рік становить сума в 7377500 грн.
Крім цього, Закон № 263-ІХнакладає на правоохоронців обов’язок навести факти про:
- зв’язок між активами та уповноваженою особою. В свою чергу під активом розуміють грошові кошти, майно, майнові права, нематеріальні активи, роботи чи послуги, криптовалюта.
- необґрунтованість таких активів. Необґрунтованість активів визначається різницею між вартістю активів та усіма законними доходами і збереженнями.
Відповідачам за позовами щодо цивільної конфіскації можуть виступати по-перше особи, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (посадові особи органів місцевого самоврядування, держслужбовці, народні депутати, судді, працівники органів прокуратури), а по-друге інші фізичні чи юридичні особи, що набули у власність незаконні активи за дорученням особи, яка уповноважена виконувати функції держави чи місцевого самоврядування в Україні або може мати можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, що практично тотожні фактом права розпоряджання ними.
Хоча механізм цивільної конфіскації запрацював наприкінці 2019 року, проте перший цивільний позов надійшов до Вищого антикорупційного суду лише у 2021 році.
На даний час, в Україні відсутня значна кількість судової практики, відповідно до якої можна було б зробити дайджест судових рішень.
Проте, зазначений інститут цивільної конфіскації повинен стати ефективним інструментом проти незаконного збагачення. У ЦПК з цього приводу є встановлений спеціальний стандарт доказування. Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦПК, у справах щодо визнання необґрунтованими активами та їх стягнення суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є значно більш переконливою у порівнянні з іншою. Стягнення незаконних активів в рамках цивільної конфіскації здійснюється в незалежності від того, чи є їх власником відповідач по справі чи ні.
