Програма Уряду: прикрий висновок для Яценюка
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Як наслідок, Урядова програма вийшла суттєво слабшою та вужчою за Коаліційну угоду. І Яценюк
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Секретаріат Кабміну писав програму поспіхом, і, за інформацію з кількох міністерств, навіть не узгоджував текст з профільними міністерствами перед затвердженням. Експертів, відповідно, теж не залучали.
Як наслідок, Програма дій Уряду вийшла суттєво слабшим та вужчим документом, ніж Коаліційна Угода, – яка публічно обговорювалася впродовж кількох тижнів. Частини дуже вагомих реформ, задекларованих парламентом, просто немає в урядовому плані. А деякі реформи відрізняються за своїми концепціями у двох документах.
І хоча, під шаленим тиском експертної спільноти, депутати змогли включити Коаліційну угоду як невід'ємну частину Програми Уряду, це не вирішує проблеми. Урядова програма написана мовою конкретних задач – з дедлайнами та відповідальними, Коаліційна Угода – "мовою мрій", де є чудовий зміст, але немає відповідальних за реалізацію органів та термінів. Поєднати ці два документа – те саме, що змішати олію з водою: як не розмішуй, все одно отримаєш дві окремі різнотипні рідини в одній пляшці.
Чому це загрозливо? Саме Уряд, а не Парламент, має стати головним драйвером реформ – аби зробити їх швидко, ефективно та синхронізовано в часі. Цим шляхом пройшли пост-радянські країни, які успішно інтегрувалися в ЄС, – наприклад, Словаччина.
Ряд "особливо важких" проколів Урядової Програми неможливо оминути.
![www.pohlyad.com www.pohlyad.com](/pics/vmiskyi/1396524936-4570.jpg)
Реформа Кабінету Міністрів. Як не дивно, Уряд не запланував реформу самого себе. Яка б мала полягати в реформі міністерств та чіткому відділенні "політичних" урядовців від "адміністративних": перші мають займатися формуванням державної політики, а другі – її впровадженням та технічним забезпеченням на всіх рівнях. Зокрема, головною "адміністративною" посадою в міністерстві мав би стати керівник апарату міністерства, або "державний секретар". При цьому державні служби, інспекції та агентства повинні бути перетворені у виключно адміністративні органи, які не формують державної політики.
Але про це в Програмі дій – ні слова. Міністри й надалі планують займатися питаннями "передачі автомобілів з одного департаменту міністерства в інший", витрачаючи на це час, відведений країні на реформи. Саме такі питання, які мав би вирішувати завгосп, частенько потрапляють в порядки денні урядових комітетів за участі міністрів.
Децентралізація відміняється? Радник екс-віце-прем'єра Гройсмана, Юрій Ганущак – один з авторів реформи – вже побоюється, що так. Бо в програмі Уряду про неї – жодного слова!
Децентралізація, в дуже загальному описі, – це великий переділ адміністративної карти України. Межі областей не чіпатимуть, а от дрібні населені пункти та райони об'єднаються у більші адміністративно-територіальні одиниці – громади та нові укрупнені райони.
Робиться це для того, щоб в кожній громаді була можливість назбирати достатню кількість податків для утримання середньої школи та пункту меддопомоги. Кошти при цьому не потрібно буде передавати "наверх", а потім отримувати їх назад у вигляді дотацій та субвенцій – вони тепер зберігатимуться в громаді, і відповідні повноваження щодо середньої освіти та меддопомоги перейдуть, вслід за коштами, на рівень місцевої влади. В нових районах зосередиться професійно-технічна освіта, а також вторинна медична допомога – лікарні та диспансери, на які теж вистачатиме місцевих коштів та відповідних повноважень.
Найбільший виклик у цій реформі – це термін. Дедлайн – жовтень 2015 року, коли відбудуться місцеві вибори. Обиратися повинні місцеві ради вже нових адміністративно-територіальних одиниць, інакше повноваження нікому буде передавати, а кошти ніхто не назбирає. Уряд і далі продовжуватиме централізовано збирати кошти в єдиний казан, а потім роздавати звідти місцевим органам влади, "сьорбаючи" і собі потроху. Якщо урядовці не оговтаються вже зараз, і не почнуть децентралізацію, вона відкладеться на п'ять років – до наступних місцевих виборів.
Бізнес з подвійними стандартами. Втративши російський ринок, ми не поспішаємо замінити його європейським. Зокрема, Уряд гальмує перехід до європейських стандартів якості виробництва, не запланувавши це в своїй Програмі.
Як відомо, в Україні контролюють готову продукцію – тобто, результат виробництва. Натомість, європейці контролюють процес – чи організований цикл виробництва таким чином, щоб на виході була безпечна продукція. Через принципову різницю цих двох підходів українські бізнесмени повинні відповідати обидвом наборам стандартів – якщо все ж хочуть потрапити на ринки Європи, витрачаючи час та кошти на різні лінії виробництва для українського та європейського споживача. Терміновим з наблизити українське законодавство до європейського, щоб подолати фітосанітарні, санітарні та технічні бар’єри в торгівлі між Україною та ЄС.
Не менш важливим є терміново провести судову реформу, яку Уряд прагне відтягнути щонайменше на рік. Есперти Реанімаційного пакету реформ переконані, що провести законодавчі зміни можна і треба вже в першій половині 2015 року, щоб в 2016 році вже завершувати впровадження реформи.
З цього прикрого документу напрошується один прикрий для прем'єра Яценюка висновок: якщо він не перестане одноосібно планувати реформи в країні – не прислухаючись до парламентської більшості, яка посадила його в крісло, а також до експертної спільноти, – то він стане черговим розчаруванням українців. Одноосібно складені плани в нього виходять погані, бо такі упущення в п'ятирічному плані дій – неприпустимі.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5379