Першочергові реформаторські завдання для Ради VIII скликання

Не допустити конституційний міжсобойчик, реформувати виконавчу владу, ратифікувати Римський статут і зробити прозорими операції Казначейства можна ще до нового року. Цього вимагають експерти Реанімаційного Пакету Реформ.

Громадський порядок денний, який Реанімаційний Пакет Реформ запропонував для Верховної Ради, вмістив 11 першочергових рішень. Їх можна ухвалити ще до Нового Року.

Створити Конституційну комісію

Зворотній відлік для внесення змін у Конституцію розпочався. На це є дві парламентські сесії, для ухвалення змін у першому та другому читанні відповідно. В якості "дедлайну" – місцеві вибори.

Якщо не встигнемо до місцевих виборів внести зміни у Конституцію і здійснити об'єднання громад – децентралізація відкладеться на п'ять років, до наступних виборів.

Ні в якому разі не можна допустити до переписування Конституції лише депутатів. В складі Конституційної комісії повинні бути незалежні експерти з питань конституційного права.

В текст Коаліційної угоди, не зважаючи на пропозиції експертів, записали ТСК (тимчасову спеціальну комісію), яка, відповідно до Регламенту ВР, складатиметься лише з депутатів.

Не допустити конституційний міжсобойчик – це перший стрес-тест нової Ради та коаліції.

Реформувати виконавчу владу

Йдеться про прийняття змін до законів "Про Кабмін" та "Про центральні органи виконавчої влади", а також прийняття закону "Про держслужбу" у новій редакції.

Зміни торкнуться міністерств, в яких має відбутися чіткий розподіл політиків та держслужбовців - з'явиться посада керівника апарату міністерства, і не змінюватиметься при зміні Урядів. Натомість, політичні та патронатні посади втратять статус держслужбовця.

Інший виклик – прозора процедура підготовки та прийняття урядових рішень: на основі "аналізу політики", з належними публічними консультаціями. Майже половина рішень потрапляє в порядок денний засідання Уряду з голосу (як правило, з голосу прем'єра), більшість із них отримує підтримку Уряду. Тобто, в нашій державі існують урядові рішення, які до їх прийняття ніхто не бачив, і взяти участі в процесі їх підготовки – чи принаймні заперечити – не міг. Треба закінчувати з такою практикою.

Зробити прозорими усі державні витрати

Завдяки законопроекту "Про відкритість використання публічних коштів" (№2012а, вже прийнятий в І читанні) з'явиться веб-сайт, де можна побачити, на що витрачені кошти, якими розпоряджається держава.

Кожному зацікавленому стане доступною інформація про витрати на центральному та місцевому рівнях, а також Пенсійного фонду та державних підприємств. Користувач такого сайту зможе дізнатися, хто виділив кошти із бюджету, у якому обсязі, а також отримати вичерпну інформацію про одержувача.

На відміну від отримання інформації у відповідь на запит, ухвалення цього закону закріпить право на т.зв. "пасивний" доступ до інформації – коли держава не чекає, щоб у неї запитали, а показує самостійно.

Ратифікувати Римський статут

Міжнародний кримінальний суд – під юрисдикцію якого потрапить Україна, ратифікувавши Римський статут – розслідує військові злочини, злочини проти людяності та злочини геноциду. Суд втручається тоді, коли національні правоохоронні органи не хочуть або не можуть розслідувати цей злочин, а також притягати винних до відповідальності. 

Є кілька справ, які можна віддати у Міжнародний кримінальний суд – накази про вбивства на Майдані, пожежа в Одеському будинку профспілок та ін.

Зволікання із ратифікацією зменшує шанси на розгляд справ, через обмеження щодо їх давності. Тому, зволікання – це злочин.