Як держава заважає розвитку промислової економіки та втрачає десятки мільйонів податків
Уявіть ситуацію: ви хочете придбати виробниче обладнання за €3,6 млн, яке принесе Україні десятки робочих місць та десятки мільйонів податків щорічно.
Чи схожий ти на відповідального підприємця, який вірить у майбутнє країни, продовжуючи інвестувати в її промисловість?
Ні, в очах регулятора ти виглядаєш як людина, яка просто хоче таким чином вивозити гроші за кордон :)
Чому? Бо термін постачання такого масштабного обладнання - не менше 12 міс. Оплата за контрактом щомісяця.
І за існуючим законом, коли цей процес перевищує 180 днів (а це 99% випадків), то кожен такий платіж ти щомісяця маєш узгоджувати аж із міністерством економіки.
А це цілий пакет документів, на який потрібно витратити БАГАТО часу з ККД 0%.
Бо якщо не отримав погодження, починають автоматично нараховувати штраф у розмірі 0,3% від суми платежу ЩОДОБИ.
А тепер - квіточки: буває так, що контракт узгодили, перші 3 платежі узгодили, а четвертий платіж - ні.
При тому, що з появою криптовалюти проблема виведення коштів перестала існувати.
Тобто, маємо наступне.
Ось підприємець, який НЕ просить у держави ані грошей, ані допомоги.
Навпаки він у воєнний час вирішив взяти на себе ризики і зробити інвестицію у розвиток країни і за власні кошти модернізувати своє виробництво, аби мати змогу забезпечувати ЩЕ більше робочих місць і ЩЕ більше податків.
А в якості “подяки” - застрягає в очікуванні на дозвіл робити це :)
Важливо додати, що міністерства економіки тут не має питань від слова «зовсім», вони сумлінно робили свою роботу чітко за інструкцією.
Але ось такою елементарною недосконалістю у законодавстві держава не тільки обкрадає сама себе на мільярди гривень щороку, але й позбавляє бажання інвестувати в промисловість і ту невелику дрібку охочих підприємців, яка ще залишилась.
Але чому ми самі собі так шкодимо?
Подумати головою та не мучити бізнес – не чули.
Поки не почнуть думати над такими дрібними, але такими деморалізуючими аспектами, розмови про залучення когось у країну - сміх.
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 9614
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8410
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 7464
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6476
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4647