Страх і нерозуміння: як відносяться українці до штучного інтелекту?
Проводячи час в соцмережах та різноманітних Telegram чатах для діджитал спеціалістів та підприємців не рідко бачу повідомлення, які стосуються штучного інтелекту.
Більшість з них повʼязані з інформуванням щодо того, що з’явився новий сервіс або проєкт, який використовує ШІ, деякі пов’язані із питаннями на цю тему і найменша кількість стосується саме наших власних розробок в цій сфері.
Загальне враження неоднозначне через те, що появу нових сервісів сприймають позитивно, а от різноманітні питання щодо розробки проєктів та сповіщення щодо власних проєктів, які створені в Україні українцями сприймаються не завжди позитивно. Бачачи негативні реакції та не завжди прийнятні коментарі щодо розробки власних ШІ проєктів складається враження, що українці просто не розуміють та навіть бояться збільшення впливу цього популярного явища.
Люди уже використовують штучний інтелект
Так, так, все вірно. Ймовірно, навіть зараз штучний інтелект працює в фоні або безпосередньо активно виконує ту чи іншу задачу для вас, поки ви читаєте цю статтю. Наприклад, коли ви слухаєте музику в Spotify, застосовується персоналізація плейлистів та пропозицій музики; коли гортаєте стрічку в Facebook — відбувається персоналізація новинної стрічки, реклами, виявлення та блокування шкідливого контенту; коли вивчаєте іноземні мови — Duolingo адаптує навчальний процес для конкретного користувача. Це все завдяки ШІ, тут лише найбільш популярні випадки використання. Крім цього є й інші приклади використання в IBM Watson, Google DeepMind Health, Tesla Autopilot, Waymo, ZestFinance, Kensho, Amazon Alexa, Stitch Fix, Coursera та edX, Darktrace, CrowdStrike, Netflix, Blue River Technology, CropX, Google Assistant, DeepMind, Autogrid, Connie від Hilton, Fanuc, Siemens, GitHub Copilot, DeepCode і т.д. — дізнайтесь більше самостійно, вся інформація є доступною в інтернеті.
Етичні питання
Отже, виходить так, що людство активно використовує штучний інтелект у своєму житті, але це відбувається неначе в фоні. Так було до того моменту, поки генеративний штучний інтелект не вийшов на перший план. Саме тоді почали підійматися етичні питання і рівень сприйняття ШІ дещо змінився — від помічника до конкурента, від зручного інструменту до знищувача робочих місць. Крім цього виникає питання щодо авторського права, масового парсингу контенту, що не дуже подобається деяким представникам професій, таких як дизайнери та копірайтери.
Неякісне виконання роботи
Крім етичних питань в бій йдуть аргументи щодо того, що неможливо отримати якісну роботу, якщо її автор не людина. Тобто неможливо згенерувати ідеальний текст, отримати красиве зображення по запиту і взагалі якісно розв'язати питання. Ймовірно, це могло бути правдою 1-2 роки назад, але не зараз.
Дизайнери та копірайтери найбільш вразливі професії
Серед всіх коментарів, постів та реакцій на якісь нові українські інструменти і розробки найбільше відгуків було від дизайнерів і копірайтерів, ймовірно через те, що уже зараз є інструменти зі штучним інтелектом, які можуть виконувати ту чи іншу роботу з не меншою якістю, але з більшою швидкістю.
DALL·E, ChatGPT, Midjourney ймовірно, найбільш популярні інструменти, які уже забирають або можуть забирати потенційні робочі місця дизайнерів та копірайтерів. Дійсно, навіщо платити 100$ за разову роботу, якщо можна заплатити 20$ за місяць користування і зробити власноруч в десятки разів більше роботи та ще й швидше?
Страх через нерозуміння
Річ у тому, що всі ці різкі коментарі та не завжди позитивний фідбек від представників цих професій, можна легко пояснити. Спеціалісти, професіонали своєї справи були на стільки заклопотані своєю роботою, що не встигли приділити увагу розвитку штучному інтелекту. Коли ж на ринку почала зменшуватись кількість задач, проєктів і вакансій всі почали бити в дзвони, адже це якесь величезне нерозуміння та непорозуміння. Потім почали з’являтися якісь нові цікаві вакансії, такі як промпт інженер, спеціаліст з машинного навчання, ШІ розробник і т.д. Тепер виявляється що купа професій може просто зникнути, особливо професії з низьким рівнем входу.
Саме через нерозуміння технологій, через страх того, що штучний інтелект може замінити реальних людей наші діджитал спеціалісти можуть виражати стосовно нових будь-яких українських ШІ розробок. Але хіба це кінець?
Як виправити ситуацію?
Перш за все всім спеціалістам треба зрозуміти фундаментальну ідею: або ви використовуєте ШІ і маєте роботу, тому що тепер ви можете надавати більшу цінність замовнику, або ж ви не використовуєте ШІ і залишаєтесь без роботи, яку у вас забере робот чи промпт інженер.
Боятися розвитку та нових технологій не можна! Далі буде тільки більше. Єдиний шанс втриматися на плаву — не боротися, а співпрацювати. Сучасні технології доступні всім, це дуже легко. Надзвичайно широкий вибір інструментів дозволяє безкоштовно навчитися використовувати той чи інший сервіс. Для особливо просунутих є платні версії різноманітних продуктів.
Гранти, бонуси і знижки можуть вам надати значну перевагу над тими, хто не використовує технології. Використовуйте ШІ-інструменти повсюди, де тільки можна, адже зараз є величезні списки із різноманітними інструментами для вирішення майже будь-яких задач в діджиталі.
Навчіться використовувати технології для власного блага і це дасть вам додатковий буст навіть у ваших заробітках, адже тепер ви зможете робити більше роботи, надавати якісніші результати і саме основне тепер варіативність не проблема.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1179
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 233
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 145
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10952
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8998
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6784
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 5820
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5733