Страх і нерозуміння: як відносяться українці до штучного інтелекту?
Проводячи час в соцмережах та різноманітних Telegram чатах для діджитал спеціалістів та підприємців не рідко бачу повідомлення, які стосуються штучного інтелекту.
Більшість з них повʼязані з інформуванням щодо того, що з’явився новий сервіс або проєкт, який використовує ШІ, деякі пов’язані із питаннями на цю тему і найменша кількість стосується саме наших власних розробок в цій сфері.
Загальне враження неоднозначне через те, що появу нових сервісів сприймають позитивно, а от різноманітні питання щодо розробки проєктів та сповіщення щодо власних проєктів, які створені в Україні українцями сприймаються не завжди позитивно. Бачачи негативні реакції та не завжди прийнятні коментарі щодо розробки власних ШІ проєктів складається враження, що українці просто не розуміють та навіть бояться збільшення впливу цього популярного явища.
Люди уже використовують штучний інтелект
Так, так, все вірно. Ймовірно, навіть зараз штучний інтелект працює в фоні або безпосередньо активно виконує ту чи іншу задачу для вас, поки ви читаєте цю статтю. Наприклад, коли ви слухаєте музику в Spotify, застосовується персоналізація плейлистів та пропозицій музики; коли гортаєте стрічку в Facebook — відбувається персоналізація новинної стрічки, реклами, виявлення та блокування шкідливого контенту; коли вивчаєте іноземні мови — Duolingo адаптує навчальний процес для конкретного користувача. Це все завдяки ШІ, тут лише найбільш популярні випадки використання. Крім цього є й інші приклади використання в IBM Watson, Google DeepMind Health, Tesla Autopilot, Waymo, ZestFinance, Kensho, Amazon Alexa, Stitch Fix, Coursera та edX, Darktrace, CrowdStrike, Netflix, Blue River Technology, CropX, Google Assistant, DeepMind, Autogrid, Connie від Hilton, Fanuc, Siemens, GitHub Copilot, DeepCode і т.д. — дізнайтесь більше самостійно, вся інформація є доступною в інтернеті.
Етичні питання
Отже, виходить так, що людство активно використовує штучний інтелект у своєму житті, але це відбувається неначе в фоні. Так було до того моменту, поки генеративний штучний інтелект не вийшов на перший план. Саме тоді почали підійматися етичні питання і рівень сприйняття ШІ дещо змінився — від помічника до конкурента, від зручного інструменту до знищувача робочих місць. Крім цього виникає питання щодо авторського права, масового парсингу контенту, що не дуже подобається деяким представникам професій, таких як дизайнери та копірайтери.
Неякісне виконання роботи
Крім етичних питань в бій йдуть аргументи щодо того, що неможливо отримати якісну роботу, якщо її автор не людина. Тобто неможливо згенерувати ідеальний текст, отримати красиве зображення по запиту і взагалі якісно розв'язати питання. Ймовірно, це могло бути правдою 1-2 роки назад, але не зараз.
Дизайнери та копірайтери найбільш вразливі професії
Серед всіх коментарів, постів та реакцій на якісь нові українські інструменти і розробки найбільше відгуків було від дизайнерів і копірайтерів, ймовірно через те, що уже зараз є інструменти зі штучним інтелектом, які можуть виконувати ту чи іншу роботу з не меншою якістю, але з більшою швидкістю.
DALL·E, ChatGPT, Midjourney ймовірно, найбільш популярні інструменти, які уже забирають або можуть забирати потенційні робочі місця дизайнерів та копірайтерів. Дійсно, навіщо платити 100$ за разову роботу, якщо можна заплатити 20$ за місяць користування і зробити власноруч в десятки разів більше роботи та ще й швидше?
Страх через нерозуміння
Річ у тому, що всі ці різкі коментарі та не завжди позитивний фідбек від представників цих професій, можна легко пояснити. Спеціалісти, професіонали своєї справи були на стільки заклопотані своєю роботою, що не встигли приділити увагу розвитку штучному інтелекту. Коли ж на ринку почала зменшуватись кількість задач, проєктів і вакансій всі почали бити в дзвони, адже це якесь величезне нерозуміння та непорозуміння. Потім почали з’являтися якісь нові цікаві вакансії, такі як промпт інженер, спеціаліст з машинного навчання, ШІ розробник і т.д. Тепер виявляється що купа професій може просто зникнути, особливо професії з низьким рівнем входу.
Саме через нерозуміння технологій, через страх того, що штучний інтелект може замінити реальних людей наші діджитал спеціалісти можуть виражати стосовно нових будь-яких українських ШІ розробок. Але хіба це кінець?
Як виправити ситуацію?
Перш за все всім спеціалістам треба зрозуміти фундаментальну ідею: або ви використовуєте ШІ і маєте роботу, тому що тепер ви можете надавати більшу цінність замовнику, або ж ви не використовуєте ШІ і залишаєтесь без роботи, яку у вас забере робот чи промпт інженер.
Боятися розвитку та нових технологій не можна! Далі буде тільки більше. Єдиний шанс втриматися на плаву — не боротися, а співпрацювати. Сучасні технології доступні всім, це дуже легко. Надзвичайно широкий вибір інструментів дозволяє безкоштовно навчитися використовувати той чи інший сервіс. Для особливо просунутих є платні версії різноманітних продуктів.
Гранти, бонуси і знижки можуть вам надати значну перевагу над тими, хто не використовує технології. Використовуйте ШІ-інструменти повсюди, де тільки можна, адже зараз є величезні списки із різноманітними інструментами для вирішення майже будь-яких задач в діджиталі.
Навчіться використовувати технології для власного блага і це дасть вам додатковий буст навіть у ваших заробітках, адже тепер ви зможете робити більше роботи, надавати якісніші результати і саме основне тепер варіативність не проблема.
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 350
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 206
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 163
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 134
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 35663
-
Ніч без сну через повітряні тривоги: що робити, щоб повернути ясність і сили
Життя 12825
-
Що відомо про "Орєшнік": характеристики балістичної ракети
Технології 12796
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 5874
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 5459
