Страх і нерозуміння: як відносяться українці до штучного інтелекту?
Проводячи час в соцмережах та різноманітних Telegram чатах для діджитал спеціалістів та підприємців не рідко бачу повідомлення, які стосуються штучного інтелекту.
Більшість з них повʼязані з інформуванням щодо того, що з’явився новий сервіс або проєкт, який використовує ШІ, деякі пов’язані із питаннями на цю тему і найменша кількість стосується саме наших власних розробок в цій сфері.
Загальне враження неоднозначне через те, що появу нових сервісів сприймають позитивно, а от різноманітні питання щодо розробки проєктів та сповіщення щодо власних проєктів, які створені в Україні українцями сприймаються не завжди позитивно. Бачачи негативні реакції та не завжди прийнятні коментарі щодо розробки власних ШІ проєктів складається враження, що українці просто не розуміють та навіть бояться збільшення впливу цього популярного явища.
Люди уже використовують штучний інтелект
Так, так, все вірно. Ймовірно, навіть зараз штучний інтелект працює в фоні або безпосередньо активно виконує ту чи іншу задачу для вас, поки ви читаєте цю статтю. Наприклад, коли ви слухаєте музику в Spotify, застосовується персоналізація плейлистів та пропозицій музики; коли гортаєте стрічку в Facebook — відбувається персоналізація новинної стрічки, реклами, виявлення та блокування шкідливого контенту; коли вивчаєте іноземні мови — Duolingo адаптує навчальний процес для конкретного користувача. Це все завдяки ШІ, тут лише найбільш популярні випадки використання. Крім цього є й інші приклади використання в IBM Watson, Google DeepMind Health, Tesla Autopilot, Waymo, ZestFinance, Kensho, Amazon Alexa, Stitch Fix, Coursera та edX, Darktrace, CrowdStrike, Netflix, Blue River Technology, CropX, Google Assistant, DeepMind, Autogrid, Connie від Hilton, Fanuc, Siemens, GitHub Copilot, DeepCode і т.д. — дізнайтесь більше самостійно, вся інформація є доступною в інтернеті.
Етичні питання
Отже, виходить так, що людство активно використовує штучний інтелект у своєму житті, але це відбувається неначе в фоні. Так було до того моменту, поки генеративний штучний інтелект не вийшов на перший план. Саме тоді почали підійматися етичні питання і рівень сприйняття ШІ дещо змінився — від помічника до конкурента, від зручного інструменту до знищувача робочих місць. Крім цього виникає питання щодо авторського права, масового парсингу контенту, що не дуже подобається деяким представникам професій, таких як дизайнери та копірайтери.
Неякісне виконання роботи
Крім етичних питань в бій йдуть аргументи щодо того, що неможливо отримати якісну роботу, якщо її автор не людина. Тобто неможливо згенерувати ідеальний текст, отримати красиве зображення по запиту і взагалі якісно розв'язати питання. Ймовірно, це могло бути правдою 1-2 роки назад, але не зараз.
Дизайнери та копірайтери найбільш вразливі професії
Серед всіх коментарів, постів та реакцій на якісь нові українські інструменти і розробки найбільше відгуків було від дизайнерів і копірайтерів, ймовірно через те, що уже зараз є інструменти зі штучним інтелектом, які можуть виконувати ту чи іншу роботу з не меншою якістю, але з більшою швидкістю.
DALL·E, ChatGPT, Midjourney ймовірно, найбільш популярні інструменти, які уже забирають або можуть забирати потенційні робочі місця дизайнерів та копірайтерів. Дійсно, навіщо платити 100$ за разову роботу, якщо можна заплатити 20$ за місяць користування і зробити власноруч в десятки разів більше роботи та ще й швидше?
Страх через нерозуміння
Річ у тому, що всі ці різкі коментарі та не завжди позитивний фідбек від представників цих професій, можна легко пояснити. Спеціалісти, професіонали своєї справи були на стільки заклопотані своєю роботою, що не встигли приділити увагу розвитку штучному інтелекту. Коли ж на ринку почала зменшуватись кількість задач, проєктів і вакансій всі почали бити в дзвони, адже це якесь величезне нерозуміння та непорозуміння. Потім почали з’являтися якісь нові цікаві вакансії, такі як промпт інженер, спеціаліст з машинного навчання, ШІ розробник і т.д. Тепер виявляється що купа професій може просто зникнути, особливо професії з низьким рівнем входу.
Саме через нерозуміння технологій, через страх того, що штучний інтелект може замінити реальних людей наші діджитал спеціалісти можуть виражати стосовно нових будь-яких українських ШІ розробок. Але хіба це кінець?
Як виправити ситуацію?
Перш за все всім спеціалістам треба зрозуміти фундаментальну ідею: або ви використовуєте ШІ і маєте роботу, тому що тепер ви можете надавати більшу цінність замовнику, або ж ви не використовуєте ШІ і залишаєтесь без роботи, яку у вас забере робот чи промпт інженер.
Боятися розвитку та нових технологій не можна! Далі буде тільки більше. Єдиний шанс втриматися на плаву — не боротися, а співпрацювати. Сучасні технології доступні всім, це дуже легко. Надзвичайно широкий вибір інструментів дозволяє безкоштовно навчитися використовувати той чи інший сервіс. Для особливо просунутих є платні версії різноманітних продуктів.
Гранти, бонуси і знижки можуть вам надати значну перевагу над тими, хто не використовує технології. Використовуйте ШІ-інструменти повсюди, де тільки можна, адже зараз є величезні списки із різноманітними інструментами для вирішення майже будь-яких задач в діджиталі.
Навчіться використовувати технології для власного блага і це дасть вам додатковий буст навіть у ваших заробітках, адже тепер ви зможете робити більше роботи, надавати якісніші результати і саме основне тепер варіативність не проблема.
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов вчора о 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось вчора о 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак вчора о 12:29
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус вчора о 00:59
- Представник Ватикану у Польщі нагородив рашистського посла Андрєєва Володимир Горковенко 22.08.2025 21:51
- Баланс між контролем та гнучкістю Сильвія Красонь-Копаніаж 22.08.2025 21:06
- "Штаб у Лондоні" чи виборчий штаб на Банковій? Дана Ярова 22.08.2025 18:45
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців Ольга Духневич 22.08.2025 16:57
- Проблеми особистої ефективності Олександр Скнар 22.08.2025 09:44
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 21.08.2025 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар 20.08.2025 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин 20.08.2025 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов 20.08.2025 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату 518
- Пільги для пенсіонерів 277
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? 222
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 179
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 174
-
Назад на роботу після військової служби. Як повертати ветеранів на їх попереднє місце роботи
9080
-
Трамп зупинив будівництво майже готового офшорного вітропарку данської Ørsted у США
Бізнес 7573
-
В які країни їдуть вчитись українські абітурієнти – все про освіту за кордоном
Життя 5099
-
Як знайти свого психолога: історія Соломії Вітвіцької та поради гештальт-терапевтки
Життя 4316
-
Канада і США домовилися відновити безмитну торгівлю більшістю товарів
Бізнес 4271