Дати кредит легко, а ось повернути…
Перед новим роком в Україні лібералізували видачу кредитів. Проте питання захисту прав кредиторів так і залишилось на низькому рівні, що і було. На жаль на тому рівні, що і перебувало
В самому кінці 2020 року уряд впровадив низку змін у популярну програму «Доступні кредити 5-7-9%», що спрямована на підтримку бізнесу.
Основні зміни полягають в наступному:
• Поширення програми на підприємців середнього рівня з річним доходом до 20 млн євро;
• До 3 років збільшився термін фінансування оборотного капіталу;
• Відтермінування повернення кредиту може становити до 12 місяців;
• Зменшено розмір першого внеску в реалізації інвестиційного проекту в залежності від форми бізнесу (10% для вже діючого та 15% для стартапів);
• Врегулювали питання взаємодії програми кредитів «5-7-9» з подібними програмами підтримки бізнесу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• На період карантину та обмежувальних заходів для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановили компенсацію відсотків до 0% річних. Після карантину їх компенсація буде на рівні 3% річних;
• Для кредитів рефінансування встановлена компенсація відсотків до 3% річних після 31 березня 2021 року.
Як бачимо, категорії бізнесу, який може розраховувати на кредит за програмою розширили, а умови позики – лібералізували. Зауважимо, що згідно даних Мінфіна, з початку кредитної програми «5-7-9%», видано 7575 кредитів на загальну суму в 17,4 млрд.грн. З них за останній тиждень 2020 року – 417 позик на 908,8 млн грн. Тобто програма набула серйозного поширення, а це апріорі непогано для економіки.
Згадані кредити видаються під заставу. На сайті Ощадбанку вказано, що в якості застави «можна оформити майно клієнта або поручителя, обладнання, транспортні засоби, нерухоме майно, а також основні засоби, що купуються за рахунок кредитних коштів».
Разом із тим, в плані забезпечення безпеки кредитування (тобто умов повернення кредиту) залишається чимало невирішених проблем. Як наслідок, сукупність умов, що склалися в Україні, всіляко ускладнюють життя кредиторам і перетворюють неповернення боргів на популярний мейнстрім. Зокрема:
• Корупція на кожному кроці, яка створює умови для неповернення кредитів;
• Недосконалість законодавства;
• Як наслідок попередніх двох пунктів суди роками розглядають кредитні позови;
• Державні виконавці нерідко неефективні;
• І на довершення, штучно створений мораторій на стягнення боргів, який зв’язує руки кредитору, створюючи на його шляху чимало перешкод.
Цікаво, що в випадку мораторія, держава, як кредитор, вступає у взаємовідносини, в яких вона відразу опиняється в програшній позиції. Тобто кредит надали, проте в випадку необхідності стягнути його за рахунок заставного майна не вийде. Можна зіронізувати, проте це дійсно створює чудові умови боржникам, в той час як кредитор, можливо, отримає проблеми. Тому наразі бачимо лише «однобічний рух», який насправді не принесе потрібного результату.
Отже, розвиток і лібералізація кредитування – це чудово. Проте це лише один бік медалі. Без ефективної системи захисту прав кредиторів про оздоровлення економіки і фінансово-кредитного сектору можна лише мріяти. Саме на це радимо кинути всі зусилля, бо як тільки озвучені проблеми отримують вирішення, чимало питань розв’яжуться самі собою.
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 159
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 86
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році 62
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 76644
-
"Від автобусів до метро". В Україні з 1 січня почала діяти єдина форма квитка – деталі
Бізнес 51235
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 24060
-
Екснардепа Демчака затримали в Німеччині
Фінанси 18159
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 15711
