Дати кредит легко, а ось повернути…
Перед новим роком в Україні лібералізували видачу кредитів. Проте питання захисту прав кредиторів так і залишилось на низькому рівні, що і було. На жаль на тому рівні, що і перебувало
В самому кінці 2020 року уряд впровадив низку змін у популярну програму «Доступні кредити 5-7-9%», що спрямована на підтримку бізнесу.
Основні зміни полягають в наступному:
• Поширення програми на підприємців середнього рівня з річним доходом до 20 млн євро;
• До 3 років збільшився термін фінансування оборотного капіталу;
• Відтермінування повернення кредиту може становити до 12 місяців;
• Зменшено розмір першого внеску в реалізації інвестиційного проекту в залежності від форми бізнесу (10% для вже діючого та 15% для стартапів);
• Врегулювали питання взаємодії програми кредитів «5-7-9» з подібними програмами підтримки бізнесу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• На період карантину та обмежувальних заходів для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановили компенсацію відсотків до 0% річних. Після карантину їх компенсація буде на рівні 3% річних;
• Для кредитів рефінансування встановлена компенсація відсотків до 3% річних після 31 березня 2021 року.
Як бачимо, категорії бізнесу, який може розраховувати на кредит за програмою розширили, а умови позики – лібералізували. Зауважимо, що згідно даних Мінфіна, з початку кредитної програми «5-7-9%», видано 7575 кредитів на загальну суму в 17,4 млрд.грн. З них за останній тиждень 2020 року – 417 позик на 908,8 млн грн. Тобто програма набула серйозного поширення, а це апріорі непогано для економіки.
Згадані кредити видаються під заставу. На сайті Ощадбанку вказано, що в якості застави «можна оформити майно клієнта або поручителя, обладнання, транспортні засоби, нерухоме майно, а також основні засоби, що купуються за рахунок кредитних коштів».
Разом із тим, в плані забезпечення безпеки кредитування (тобто умов повернення кредиту) залишається чимало невирішених проблем. Як наслідок, сукупність умов, що склалися в Україні, всіляко ускладнюють життя кредиторам і перетворюють неповернення боргів на популярний мейнстрім. Зокрема:
• Корупція на кожному кроці, яка створює умови для неповернення кредитів;
• Недосконалість законодавства;
• Як наслідок попередніх двох пунктів суди роками розглядають кредитні позови;
• Державні виконавці нерідко неефективні;
• І на довершення, штучно створений мораторій на стягнення боргів, який зв’язує руки кредитору, створюючи на його шляху чимало перешкод.
Цікаво, що в випадку мораторія, держава, як кредитор, вступає у взаємовідносини, в яких вона відразу опиняється в програшній позиції. Тобто кредит надали, проте в випадку необхідності стягнути його за рахунок заставного майна не вийде. Можна зіронізувати, проте це дійсно створює чудові умови боржникам, в той час як кредитор, можливо, отримає проблеми. Тому наразі бачимо лише «однобічний рух», який насправді не принесе потрібного результату.
Отже, розвиток і лібералізація кредитування – це чудово. Проте це лише один бік медалі. Без ефективної системи захисту прав кредиторів про оздоровлення економіки і фінансово-кредитного сектору можна лише мріяти. Саме на це радимо кинути всі зусилля, бо як тільки озвучені проблеми отримують вирішення, чимало питань розв’яжуться самі собою.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 639
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 288
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6679
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4606
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3968
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2697