Впровадження автоматичного арешту рахунків боржників: проблеми з виконавцями
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей?
На Дев’ятому українському банківському форумі міністр юстиції Денис Малюська анонсував запуск програми, яка дозволяє державним та приватним виконавцям автоматично арештовувати банківські рахунки боржників. Міністр заявив, що:
«Виконавець натисне кілька клавіш на своєму комп'ютері і рахунки вже будуть арештовані. Для банку, який приєднається до системи, спочатку це буде нібито мінусом, тому що його клієнти розумітимуть, що їх рахунки можуть бути арештовані миттєво. Але чим більше банків приєднається до системи, тим більше ймовірність, що ваші боржники, які винні вам кошти, не зможуть їх сховати».
Наразі під цю систему вже підписались чотири банки: Приватбанк, Ощадбанк, Альфабанк та Monobank. За ствердженням міністра всі вони долучились до програми на добровільній основі. Не зупиняючись на цьому, Малюська закликав і інші банки «добровільно» долучатися до участі в програмі. Втім, не має сумнівів, що з часом це стане обов’язковим для всіх банків.
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей? Згідно чинного закону «Про виконавче провадження» нічого, бо приватні виконавці і так мали право примусового арешту банківських рахунків боржника. Проте зараз Мінюст озброїв їх сучасним інструментом, який гарантує їм навіть не швидкість – миттєвість в виконанні поставленого завдання! Раніше виконавець писав звернення в банк щодо наявності в боржника рахунків, а після отримання відповідної інформації накладав на них арешт. Тепер все це нівелюється «натисканням однієї клавіши».
Добре це чи погано? Особисто я сприймаю дане нововведення обережно. Бо жодна з чималої кількості проблем, пов’язаних з приватними виконавцями так і не виявилась вирішеною. Ба більше, не відчувається навіть бажання Мінюсту взятися за ці проблеми. А їх чимало, зокрема:
1. Механізм притягнення державних та приватних виконавців до відповідальності не є ефективним. Вони це розуміють, і нерідко зловживають правами боржників та стягувачів.
2. В Україні існує проблема недобросовісних нотаріусів. Вони ставлять виконавчі надписи про стягнення з людей існуючих, або навіть не існуючих боргів, причому нерідко за підробленими документами. Потім ці надписи передаються приватним виконавцям, які тепер отримали інструмент арешту банківських рахунків.
3. Проблема подвійного арешту. Наприклад, людина винна 5000 грн, а має декілька банківських рахунків по 5000-10000 грн. В результаті арештовані будуть всі рахунки, а не якийсь один.
4. Легкість накладання арешту міністр анонсував, проте як бути з легкістю його зняття? Цей механізм абсолютно не зрозумілий і судячи з усього – взагалі нікого в Мінюсті не цікавить. Хто хоча б один раз стикався зі зняттям арешту з банківського рахунку знає, що це займе більше одного тижня.
Звісно, питання стягнення боргів наразі є одним з найбільш актуальних в українському кредитно-фінансовому секторі. І не має сумнівів, що цю проблему потрібно вирішувати. Проте стосовно вказаного нововведення особисто в мене є певні застереження. Сьогоднішній Україні, яка потерпає від глибокої економічної кризи, потрібен не примусовий механізм «вибиття» боргів, який тільки озлоблює людей і вбиває довіру до банківської системи, а цивілізований, через реструктуризацію, з урахуванням прав та інтересів усіх сторін. І такі моменти мають змінюватись на законодавчому рівні, а не на підставі ініціатив міністра чи його підлеглих.
- Не трофей, а доказ: як Україні створити систему безумовної реституції цінностей Антон Чубенко 11:08
- 5 практичних уроків адаптації ветеранів у компаніях: досвід, помилки та рішення Тетяна Караваєва 10:50
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 130
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 110
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення 98
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" 97
-
Київська ТЕЦ-6 знову зупинилася. Бахматов каже: на наступну зиму потрібна альтернатива
Бізнес 16658
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2323
-
Кабмін визначився з розміром індексації пенсій: з 1 березня вони підвищаться на 12,1%
Фінанси 2232
-
Прощавай, приватизація. Що несе новий житловий кодекс бізнесу та інвесторам в житло
Бізнес 2213
-
Bloomberg: РФ запропонувала повернутися до доларової системи в межах угоди зі США
Фінанси 1966
