На крок позаду від світу. Лідери G20 "за" антикризову підтримку економіки, Україна – ні
Нещодавно в Римі пройшов саміт G20, на якому представники найбільших економік світу разом з провідними міжнародними організаціями піднімали нагальні питання міжнародного порядку денного.
Звісно, найбільше уваги було приділено економічним питанням та як рухатися далі. Окрім підтримки введення мінімального податку для великих компаній (BEPS 2.0), лідери G20 прийшли до висновку, що в період коронакризи потрібно і надалі надавати підтримку населенню, «зберігаючи фінансову стабільність і довгострокову фіскальну стійкість і захищаючи від ризиків зниження та негативних наслідків». Про це вони зазначили у декларації за підсумками зустрічі.
На жаль, Україна занадто рано почала згортання програм антикризової підтримки економіки, маючи показник вакцинації населення на рівні близько 20% і дуже низькі темпи зростання реального ВВП у січні-вересні 2021 р. (що так і не надолужили минулорічне падіння). З 1 жовтня 2021 р. Національний банк України припинив дію антикризових монетарних інструментів – довгострокового рефінансування банків і процентних свопів, а облікову ставку з березня 2021 р. вже було підвищено з 6% до 8,5%.
Фіскальна політика України також втратила свій стимулюючий характер у поточному році. Дефіцит державного бюджету за січень-вересень складав лише 1,1% ВВП. У той же час у країнах з ринками, що формуються, і країнах, що розвиваються, обсяг бюджетного дефіциту в середньому в 2021 р. становитиме 6,6% ВВП (прогноз МВФ). Експерти МВФ звертають увагу й на те, що у 2021 році світовий дефіцит бюджету суттєво перевищуватиме його рівень у до-пандемічний період, в той час, як в Україні маємо зворотну ситуацію.
У звіті “Fiscal Monitor” за жовтень 2021 р. фахівці МВФ радять усім країнам пов'язувати пріоритети фіскальної політики з викликами подолання економічних і гуманітарних наслідків пандемії (у країнах з низькою часткою вакцинації і значними темпами поширення хвороби) або ж підтримки економічного відновлення при забезпеченні позитивних структурних зрушень (при досягненні високих показників вакцинації). Тобто ключовим завданням фіскальної політики у всіх країнах має залишатися покриття потреб сфери охорони здоров'я. Поряд з цим, як справедливо вказує МВФ, з урахуванням факту продовження пандемії та звуження фіскального простору у всіх країнах, уряди повинні опікуватися питаннями адресності фіскальної підтримки, забезпечуючи її надання постраждалим категоріям бізнесу та населення; урядам варто також застосовувати цільові інструменти стимулювання переливу капіталу і праці в найбільш перспективні сфери в нових реаліях пост-ковідного світу.
Дуже доречні та важливі рекомендації й для України, особливо з урахуванням факту нового спалаху епідемії COVID-19 та важких наслідків для українського бізнесу як від карантинних обмежень, так і від різкого зростання цін на енергоносії.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 752
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 547
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 204
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 129
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 65110
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
32987
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17130
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12892
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 10672