UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.02.2022 12:10

Дія Сіті 2022. Генезис

Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання "INTERLEGUM"

Коротко, по суті та головне.

8 лютого 2022 року наступає (чи вже наступив, для тих хто читає це пізніше) день «Х», котрий ознаменує початок нової ери відносин держави та IT-сектору. Що ж таке ця Дія City? Чи потрібна вона саме Вам? Які умови і які обмеження? Саме для вас, мої любі читачі, я спробую стисло та лаконічно дати відповіді на ці та безліч інших питань, котрі гостро стоять перед кожним, хто «живе та дихає» IT щодня.           

Перш за все розберемось з правильним визначенням того, що являє собою Дія Сіті. Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки України», надалі по тексту – «Закон», (згоден, назва звучить пафосно) дає розширене тлумачення цього поняття. Простими словами, Дія City – це спеціальний правовий (а не лише податковий, як пишуть деякі автори) режим функціонування та розвитку IT бізнесу в Україні.

Цей режим не є унікальним і існує в тому чи іншому вигляді у деяких країнах, котрі також як і Україна люто та несамовито б’ються за звання «найкращої колиски» як для вже сформованих IT-гігантів, так і для маленьких, але амбітних стартапів. Наприклад, Грузія, зі своїм Virtual Zone, котрий дає резидентам «податкові плюшки» у вигляді 0% корпоративного податку та ПДВ, і дуже малий % податку на приріст капіталу та на дивіденди. Подібні режими є й у Білорусі, Литві та деяких інших країнах.

Дія Сіті спробує унормувати відносини держави та IT-компаній, вивівши їх, звичайно поступово, з тіні ФОП-взаємовідносин. Така мета на пряму не декларується, але проглядається через призму аналізу положень нововведень у чинне законодавство України.

Натомість, ІТ-підприємцям дадуть певні податкові пільги, додаткові правові та організаційні механізми, котрі виведуть правила гри на цьому ринку у більш прозоре та конструктивне русло. Звичайно, не забули й про запровадження світових практик, але у дещо новій, українській обгортці (NDA, NCA, опціони тощо).

Що ж потрібно, аби стати резидентом Дія Сіті?

Перш за все, відповідати кваліфікованим вимогам, котрі прописані у Законі. А саме:

1) чітко визначені види діяльності, котрі мають бути прописані як у Статуті так і у ЄДР.

Мова йде про конкретні кваліфікаційні види діяльності, по-простому – КВЕД-2010. До таких відносяться:

- 58.21 - Видання комп'ютерних ігор;

- 58.29 - Видання іншого програмного забезпечення;

- 62.01 - Комп'ютерне програмування;

- 62.02 - Консультування з питань інформатизації;

- 62.03 - Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням;

- 63.11 - Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;

- 63.12 - Веб-портали;

- 72.19 - Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук;

- 73.11 - Рекламні агентства (тут мова йде не про будь-які види діяльності, котрі передбачені даним КВЕД, а саме - проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів);

- 74.10 - Спеціалізована діяльність із дизайну.

- 85.89 - Інші види освіти, н.в.і.у. (тут мова йде про освітню діяльність у галузі інформаційних технологій, перелік якої передбачений у п. 4 п. ч. 4 ст. 5 Закону).

Також, у Законі прописані певні види діяльності, КВЕД до яких ще немає в офіційному переліку, котрий можна знайти на сайті Верховної Ради, Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. Наприклад, мова йде про:

- діяльність з проектування (конструювання), дослідження, тестування (випробування) технологій, пристроїв і систем робототехніки з використанням комп’ютеризованих систем управління;

- діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів

- діяльність організаторів кіберспортивних змагань, кіберспортивних команд, спеціалізованих комп’ютерних центрів та/або клубів, призначених для проведення кіберспортивних змагань, а також студій трансляцій кіберспортивних змагань.

Їх появу чекаємо у скорому часі.

2) Кваліфікований дохід, який відповідає вищезазначеним кваліфікованим КВЕД, за перші 3 місяці та за кожен рік роботи має становити не менше 90%. Тобто, діяльність по іншим ніж кваліфікованим КВЕД не може бути вищою 10%. У ці 10% компанія може вкласти будь-який не заборонений вид діяльності - від створення кафе для своїх співробітників до продажу сувенірної атрибутики чи книжок.

3) Середня кількість працівників та гіг-спеціалістів за кожен місяць має бути не меншою за 9 осіб. Більше – будь ласка, менше – зась.

4) Середня заробітна плата за кожен місяць має бути не меншою за еквівалент 1200 євро відповідно до офіційного курсу гривні щодо євро, встановленого Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця. Мова йде про зарплату «gross», тобто до вирахування усіх необхідних податків та зборів. І така ЗП має бути не лише у гіг-контракторів, а й простих штатних працівників.

5) Відсутні обставини, котрі Законом прописані як заборонені.

Забороненими є наступні обставини:

- бути нерезидентом України, тобто бути зареєстрованою на території іншої держави, за її законодавством. Нерезидент може створити компанію в Україні і бути її учасником/акціонером. Але самостійно чи через представництво стати резидентом Дія Сіті – не зможе.

- у статутному капіталі компанії 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать державі Україна або територіальній громаді (тобто, комунальні підприємства);

- компанія має статус неприбуткового підприємства, установи, організації і внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

- компанія порушила вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та/або подання інформації про структуру власності юридичної особи. Це питання доволі актуальне і висить «дамокловим мечем» майже над усіма українськими компаніями з 2021 року. Резидентів Дія Сіті обов’язок розкриття також не оминув. Тобто, немає інформації в ЄДР – шлях у Дія Сіті зачинений.

- прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі компанії є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі. Такою країною є лише Російська Федерація. Але, навіть для неї існує виняток. Мова йде про те, що це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора). Тобто, громадянин РФ може постійно проживати на території своєї країни, бути акціонером компанії, котра зареєстрована, припустимо, у Швейцарії, акції якої розміщені, скажімо, на Nasdaq і така компанія вже має право створити юридичну особу в Україні і податись на отримання статусу резидента Дія Сіті. Головне, аби він не був персонально під міжнародними санкціями та санкціями РНБО, що є наступним важливим критерієм.

- стосовно компанії застосовано спеціальні економічні або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, або визнані Україною міжнародні санкції або яка є пов’язаною особою особи, стосовно якої застосовано такі обмежувальні заходи (санкції);

- у статутному капіталі компанії 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. В даному випадку мова йде про КНДР та Ісламську Республіку Іран. Загалом, FATF періодично переглядає прогрес тих чи інших країн зі стратегічними недоліками у сфері відмивання коштів та фінансування тероризму. У зв’язку з чим, потрібно постійно моніторити країни, котрі потрапили під пильне око даної організації, адже, з часом, вони можуть потрапити у «стоп-лист» і скласти компанію двом вищезазначеним країнам.

- компанія, яка визнана банкрутами згідно чинного законодавства України;

- компанія, яка перебуває у процесі ліквідації. Компаній, котрі перебувають на етапі перетворення це не стосується.

- наявність протягом більш як 30 днів податкового бору, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат. Наразі – це 65 000 гривень.

- компанія є постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, та не виконала вимоги законодавства щодо включення до певного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа. Звичайно, якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг;

- компанія є організатором азартних ігор (крім надання послуг у цій сфері). Тобто, компанія яка розробляють софт для того ж таки гемблінгу чи букмекерських контор – welcome to Дія City! Але якщо компанія сама проводить свою діяльність у вищезазначених сферах – то STOP!

Перелік заборон є вичерпним, тому він слугує гарним орієнтиром для потенційних резидентів.

Варто не забути, що компанія, котра хоче стати резидентом Дія Сіті, зобовязана буде подавати звітність. Мова йде про наступне:

1) Початковий Звіт про відповідність кваліфікаційним вимогам за перші 3 місяці резиденства. Такий звіт потрібно подавати через 6 місяців після вступу у Дія Сіті.

2) Аудиторський висновок про перевірку Початкового Звіту про відповідність, котрий був поданий раніше. Такий висновок потрібно подати протягом 6 місяців після вступу у Дія Сіті або протягом 60 днів з дня отримання такого запиту від Мінцифри.

3) Річний Звіт про відповідність кваліфікаційним вимогам. Подається не пізніше 1 червня року, наступного за звітним. Перший річний звіт про відповідність подається за період з дня набуття статусу резидента Дія Сіті до 31 грудня відповідного календарного року. Також, до річного звіту про відповідність додається незалежний висновок, поданий суб’єктом аудиторської діяльності за результатами перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його річному звіті про відповідність.

Кожен Звіт про відповідність має обов'язково містити інформацію про (1) середню ЗП за кожен місяць звітного року, (2) середню кількість спеціалістів за кожен місяць, (3) часту кваліфікованого доходу, (4) розмір загального доходу.

Аудиторський висновок має бути зроблений компанією, котра внесена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

Також, Закон не оминув увагою компанії, котрі, по своїй суті є стартапами і лише розпочали свою діяльність у сфері ІТ. До таких компаній наші законотворці прописали наступні вимоги:

1) кваліфікаційний вид діяльності (вимога, аналогічна до інших компаній);

2) кваліфікаційний дохід – не менше 90% (вимога, аналогічна до інших компаній);

3) відсутні заборонені обставини (вимога, аналогічна до інших компаній);

4) створена не раніше за 24 календарні місяці до моменту подання заяви. Такий строк, на думку авторів Закону, слугує орієнтиром для розмежування стартапів та вже сформованих ІТ-компаній;

5) дохід, котрий отримує компанія за рік, в якому подала заяву до Дія Сіті, а також за попередній та наступний роки не може перевищувати ліміту для ФОП 3-ої групи, тобто 1167 МЗП. У лютому 2022 року мова йде про 7 585 500 гривень. Такий ліміт встановлений окремо для кожного вищезгаданого року;

6) може перебувати у статусі резидента Дія Сіті з «полегшеними» вимогами як для стартапів не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статус резидента Дія Сіті;

7) у Заяві на вступ у Дію Сіті є посилання на ч. 3 ст.5 Закону. Аби орган, який реєструє резидентів розумів, що до такої компанії потрібно застосовувати спрощені вимоги;

8) такі компанії мають подавати Звіти, але не мають подавати Аудиторські висновки. Лише за запитом уповноваженого органу.

Стати резидентом Дія Сіті можна шляхом подання Заяви мейлом до Мінцифри або ж через Дію, з накладенням електронного підпису. Компанія набуває або втрачає статус резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті. Сама ж заява розглядається впродовж 10 днів і, якщо протягом цих 10 днів заявник не отримав ні відмову, ні погодження про включення у реєстр – така компанія вважається резидентом Дія Сіті після спливу таких 10 днів.

Заяву можуть повернути лише у випадку залишення її без розгляду за наявності технічних помилок. Таке повідомлення надсилається заявнику протягом 5 днів з моменту отримання такої заяви, аби у заявника був час підкорегувати помилки і подати заяву наново.

Відмовити ж у прийнятті заяви можуть лише в одному випадку – якщо компанія-заявник не відповідає кваліфікаційним вимогам чи подала недостовірну інформацію.

Загалом, це вся основна інформація про базові умови набування статусу резидента Дія Сіті, котру має знати кожен, хто розглядає можливість випробувати на собі усі плюси та мінуси цього нового режиму. До речі, про них, як і про гіг-контракти, їх відмінності з ФОП, нюанси оподаткування, додаткові можливості та багато чого іншого, я розкажу у наступних статтях. Тому, слідкуйте за оновленнями;)

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]