Камбек Мінагро: які очікування?
17 грудня Верховна Рада призначила Романа Лещенка Міністром аграрної політики та продовольства України. Період понад рік без аграрного міністерства можна вважати завершеним.
Думки щодо необхідності відновлення Мінагро і в самому агросекторі розділились, але більшість фахівців все-таки вважає цей крок правильним. Які очікування в агросекторі?
Процес створення
Якби відновлення міністерства відбулося б на два тижні раніше, все було б набагато простіше. Тоді можна було б при доопрацювання Державного бюджету на 2021 рік розділити видатки на два міністерства (Мінекономіки і Мінагро) і нове-старе міністерство вже із січня могло б почати працювати. Достатньо було б затвердити положення, структуру, граничну чисельність і перевести (набрати) щонайменше 30% персоналу.
Однак в бюджеті окремої стрічки немає, і це означає, що здійснити перерозподіл через розпорядження КМУ за погодженням із бюджетним комітетом не вийде. Іншими словами, треба буде вносити зміни до бюджету, а це можна буде зробити лише наприкінці січня.
Технічний аспект цього процесу також грає роль. Очевидно, що в підпорядкування міністерства можуть перейти Держгеокадастр і Держпродспоживслужба. Це означає, що фінансування цих установ має бути зафіксоване в певній сумі, потім воно зупиняється, і лише після внесення змін до держбюджету, всі бюджетні установи підпорядкованих ЦОВів заводяться в мережу казначейства вже від нового головного розпорядника. При ліквідацій Мінагро цей процес зайняв приблизно два місяці, протягом яких фінансування було зупинене. Зараз треба буде проходити його знову. Це приклад того, як непослідовні (або невчасно прийняті) рішення створюють купу бюрократичної роботи на порожньому місці.
Те саме стосується і надання адміністративних послуг, погодження документів, тощо, яке під час ліквідації/реорганізації/створення пригальмовується або тимчасово зупиняється.
Хочеться сподіватись, що цього разу такий період буде нетривалим.
Шлейф минулого
Раніше в Мінагрополітики був міністр і чотири заступники. В Мінекономіки – два заступники, які відповідають за агросектор. Звичайно, кількість можна частково перекрити якістю, але лише частково. Прикладів тому достатньо. Не реалізовані положення закону про початок роботи приватних фітосанітарних лабораторій. Затримка із реалізацією закону про безпечність та гігієну кормів призвела до необхідності продовження перехідного періоду для повноцінної імплементації європейського законодавства. Великий обсяг роботи потрібен буде для того, щоб правильно запустити Державний аграрний реєстр і спростити держпідтримку. Дуже складне завдання по формуванню національної інфраструктури геопросторових даних доповнює необхідність коректного впровадження ринку земель, зокрема в частині адміністрування обмежень. Доходило до крайнощів – щоб не ставати заручниками затримок у схваленні підзаконних актів, законодавці подекуди передбачали певні норми прямо в законах додатками (приклад – закон про інформацію для споживачів щодо властивостей харчових продуктів).
Хочеться вірити, що буде сформована професійна команда, здатна надолужити відставання, а також осилити підзаконну нормативку, які будуть пов’язані із законами, що можуть бути схвалені Верховною Радою ближчим часом, наприклад євроінтеграційним законопроектом про ветмедицину (№3318), який очікує на схвалення в другому читанні.
Очікування
В деяких питаннях лобіста інтересів агросектору на урядовому рівні не вистачало. Історія із ризиком запровадження обмежень на імпорт мінеральних добрив є наочним тому підтвердженням. І ця історія, зважаючи на судові позови, ще не завершена.
Продовжуючи тему аграрних ресурсів, на порядку денному законопроект 2289 щодо доступу сучасних ЗЗР на український ринок. Аграрії значною мірою навчились працювати на конкурентних ринках сільгосппродукції та продовольства, але розраховують на те, що ринок аграрних ресурсів також буде конкурентним. До цього ж можна віднести маленьке але складне сімейство насіннєвих законопроектів 3680.
Великий блок роботи пов'язаний із земельними питаннями. Законопроект по земельній децентралізації і дерегуляції (2194), проведенню земельних аукціонів (2195), часткових гарантіях по кредитах для дрібних землевласників (3205-2) очікують свого схвалення вже тривалий час. Питання консолідації земель та зрошення, а також аграрного страхування, також на порядку денному.
І звичайно, великий блок харчової безпечності. Крім питання ветеринарної медицини (3318), це адаптація до європейського регулювання законодавства щодо пестицидів, а також карантину і захисту рослин. Ці документи все ще опрацьовуються на урядовому рівні.
І потім – десятки підзаконних актів.
Це далеко не виключний перелік, але навіть він вказує на те, наскільки масштабні виклики стоять перед відновленим міністерством. Хочеться вірити, що всі вони отримають адекватну відповідь.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 25507
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18791
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 14923
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12669
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12167