Фінансова модель університетів майбутнього
Університети можуть і мають забезпечувати власний розвиток через різноманіття джерел фінансування, не переносячи тягар фінансування на студентів
Сучасний університет має забезпечувати комфортне навчання, підтримувати дослідження, інвестувати в інфраструктуру та цифровізацію. Але як це зробити, якщо фінансові ресурси обмежені, а підвищення вартості навчання – не є прийнятним рішенням?
Світовий досвід показує, що університети можуть і мають забезпечувати власний розвиток через різноманіття джерел фінансування, не переносячи тягар фінансування на студентів. Гранти, міжнародні фонди, співпраця з бізнесом та державні інвестиційні програми можуть стати основою для нової фінансової моделі українських університетів.
Проблеми традиційної фінансової моделі університетів
Наразі фінансування більшості українських університетів здебільшого базується на двох основних джерелах: державному бюджеті та коштах студентів-контрактників. Державне фінансування часто не покриває всіх потреб, а збільшення вартості контрактної освіти викликає негативний суспільний резонанс і зменшує доступність освіти для молоді.
В результаті університети стикаються з хронічною нестачею коштів для модернізації, підтримки наукових досліджень та забезпечення гідних умов праці викладачам. Це призводить до відтоку кадрів, зниження конкурентоспроможності вищої освіти та недостатньої інтеграції у світовий академічний простір.
Щоб змінити ситуацію, необхідно запровадити фінансову модель, яка ґрунтується на диверсифікації джерел доходів та активному залученні зовнішніх інвестицій в освіту та науку.
Які альтернативні джерела фінансування може використовувати університет?
Університети у провідних країнах світу вже давно покладаються на різноманіття джерел фінансування, що дозволяє їм стабільно розвиватися, підвищувати якість освіти та водночас зберігати її привабливість для студентів. Українські виші також можуть скористатися цими механізмами.
Грантове фінансування та міжнародні фонди
Один із найпотужніших інструментів для університетів – це залучення міжнародних грантів. Європейські програми, такі як Erasmus+, Horizon Europe, Fulbright, Jean Monnet, пропонують значні можливості для фінансування наукових досліджень, освітніх ініціатив та інфраструктурних проєктів.
Для ефективного використання цього ресурсу університетам потрібно створювати спеціальні офіси або підрозділи з написання грантових заявок та координації міжнародних проєктів. Важливо, щоб викладачі та науковці отримували підтримку у підготовці заявок, у формуванні консорціумів з європейськими партнерами для участі у великих міжнародних проєктах.
У Львівському університеті ми вже маємо паростки такої діяльності - ми стали одними з перших, які подалися та отримали гранти за підпрограмами ERASMUS+ - Співпраця у сфері вищої освіти (KA220-HED), співпраці у сфері молоді (KA220-YOU), Erasmus Mundus Design Measures (EMDM), Virtual Exchanges in Higher Education and Youth.
Співпраця з бізнесом та корпоративне партнерство
Світова практика доводить, що найкращі університети розвиваються завдяки активній співпраці з бізнесом. Компанії зацікавлені у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, тому готові інвестувати в освіту через створення спільних освітніх програм, лабораторій, дослідницьких центрів, корпоративних кафедр та стажувань.
Університети можуть залучати бізнес до фінансування освітніх ініціатив через:
Цільові стипендії та гранти для студентів.
Фінансування лабораторій та дослідницьких проєктів.
Створення програм дуальної освіти, коли студенти частину навчання проходять у реальному виробничому середовищі.
Комерціалізацію наукових розробок, коли результати університетських досліджень передаються бізнесу для практичного впровадження.
Такий підхід вигідний всім: університет отримує фінансування, студенти – можливість навчатися на реальних кейсах, а компанії – підготовлених спеціалістів, які готові працювати одразу після випуску.
Приклад багатьох університетів України показує, що долучати компанії це цілком реалістичне завдання. Так ми у Львівському університеті за останні роки відкрили два десятки лабораторій за підтримки індустрії. Важливо такі речі підтримувати та масштабувати.
Ендаумент-фонди – стратегічний інструмент довгострокового фінансування
У багатьох провідних університетах світу діють ендаумент-фонди – спеціальні інвестиційні фонди, кошти з яких використовуються для підтримки освітніх програм, науки та стипендій. Наприклад, у Гарвардському університеті такий фонд становить понад 50 мільярдів доларів і дає можливість фінансувати університет без необхідності збільшення плати за навчання.
Українські університети можуть започаткувати подібні фонди, залучаючи кошти від бізнесу, випускників, благодійних організацій та меценатів. Важливо, щоб ці фонди працювали прозоро, а їхнє управління здійснювалося незалежними організаціями.
Розвиток університетської інфраструктури та послуг
Додатковим джерелом доходів може стати розвиток університетської інфраструктури. Наприклад, виші можуть створювати технопарки, інноваційні хаби, коворкінги, які будуть доступні не лише для студентів, а й для стартапів та підприємців.
Також університети можуть розвивати власні послуги – видавничу діяльність, наукові консалтингові центри, сертифікаційні курси, що генеруватимуть додаткові доходи.
Що це дасть українським університетам?
Запровадження такої фінансової моделі дасть університетам можливість розвиватися без необхідності суттєвого збільшення вартості навчання.
По-перше, це дозволить створити гідні умови праці для викладачів, залучати міжнародних експертів і підтримувати дослідницьку діяльність.
По-друге, університети зможуть модернізувати навчальні програми, лабораторії, цифрові платформи та інфраструктуру, що підвищить якість освіти.
По-третє, співпраця з бізнесом та міжнародними партнерами зробить українські університети конкурентоспроможними на світовій арені, що сприятиме залученню іноземних студентів і підвищенню їхніх позицій у міжнародних рейтингах.
Фінансова модель університетів майбутнього має базуватися не на підвищенні вартості освіти, а на залученні грантів, міжнародного фінансування, партнерств із бізнесом та створенні власних ендаумент-фондів.
Якщо ми реалізуємо ці механізми, українські університети зможуть стати сильними, незалежними та інноваційними. А це означає, що освіта залишиться доступною для кожного студента, а якість навчання та наукових досліджень буде відповідати найкращим світовим стандартам.
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 15245
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 13214
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 5543
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4508
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3375