Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів

Дуальна освіта, стажування, корпоративні кафедри, освітні програми з бізнесом — це ключові механізми, які можуть трансформувати українську освіту та зробити її платформою для кар’єрного успіху молоді.

Україна — країна величезного потенціалу. Ми маємо сильні університети, талановитих викладачів і студентів, які здатні конкурувати на міжнародному ринку. Проте одна з головних проблем вищої освіти — розрив між теоретичним навчанням та реальними потребами ринку праці.

Випускники часто стикаються з ситуацією, коли диплом на руках є, а практичних навичок для роботи — недостатньо. Роботодавці, у свою чергу, змушені донавчати молодих фахівців або обирають кандидатів із досвідом, залишаючи випускників без можливості працевлаштування за спеціальністю.

Як вирішити цю проблему? Університети мають змінити підхід і зробити навчання практико-орієнтованим. Успішний досвід європейських країн демонструє, що дуальна освіта, стажування, корпоративні кафедри, освітні програми з бізнесом — це ключові механізми, які можуть трансформувати українську освіту та зробити її платформою для кар’єрного успіху молоді. Додатково все це додасть у фінансових спроможностях університетів, бо сприятиме залученню додаткових коштів.

Освіта, що гарантує успіх: зміни, які потрібні університетам

Європейський досвід показує, що університети, які поєднують академічне навчання з практикою, мають кращі результати у працевлаштуванні випускників, залученні бізнесу та розвитку інновацій.

Трендом якісної освіти в країнах Європейського союзу є створення умов студентам для здобуття реального досвіду роботи ще під час навчання, що допомагає їм стати конкурентоспроможними спеціалістами одразу після випуску.

Що потрібно зробити в Україні, щоб освіта стала практичною?

Дуальна освіта: навчання + робота

У Німеччині та Австрії модель дуальної освіти працює вже десятиліттями. Це означає, що студент частину часу проводить в університеті, а частину — у компанії, працюючи за своєю спеціальністю.

Маємо позитивні зміни щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти і в Україні. Згідно з аналітичним звітом Міністерства освіти і науки України за 2022 рік, триває третій рік експерименту з впровадження дуальної форми здобуття освіти в закладах фахової передвищої та вищої освіти.

Переконаний, що цей експеримент дає позитивні результати та підтверджує доцільність розширення практик дуальної освіти в нашій країні. Важливо також щоб дуальна форма освіти для ЗВО України була закріплена на законодавчому рівні, щоб університети могли офіційно організовувати набори на таку форму освіти, а студенти працювати за спеціальністю без втрати академічних перспектив.

У Львівському університеті ми вже маємо гарні практики освітніх програм з елементами дуальної освіти, що запроваджені на факультетах Електроніки та комп’ютерних технологій, і Прикладної математики та інформатики. Першою такою ініціативою була програма “Високопродуктивний комп’ютинг”, яка реалізується з компанією GlobalLogic, наступною і значно масштабнішою, яка провадиться відразу на двох факультетах — “Комп’ютерні науки” разом з компанією SoftServe. Відзначу відразу декілька додаткових позитивів, які ми спостерігаємо, крім якісно підготовлених для роботи випускників. Дуже важливим є те, що компанії разом з університетом беруть на себе відповідальність за якість освітнього процесу — а це і оновлені лабораторії, експертиза індустрії як в оновленні змісту і форми навчальних курсів, а ще спільна відповідальність за ефективне поєднання студентами роботи та навчання. Не менш важливим є те, що компаніями створюється додаткова фінансова мотивація для найкращих викладачів.

Що до проблемних питань, які постають перед усіма університетами, що наважалися на впровадження такої форми освіти — відсутність визначених регламентів, і навіть в університетах країн ЄС з налагодженими практиками. У кожному випадку це можуть бути свої правила: один день у компанії — один в університеті; один місяць у компанії — один в університеті; один семестр у компанії — один в університеті; чи ще інакше в комбінаціях. Все це має бути прописано в договорах: компанія-університет, компанія-студент, студент-університет. В Німеччині, на рівні землі Баварія створено спеціальну державну агенцію, завданням якої є допомагати уіверситетам у формуванні політик дуальної освіти та практик її провадження, ми ж маємо розв'язувати ці питання самостійно. Позитивом при цьому є те, що ми маємо співпрацю з німецькими університетами, знаємо цей досвід і можемо його переймати.

Обов’язкові стажування та співпраця з роботодавцями

Випускник повинен мати не лише диплом, а й портфоліо реальних проєктів. Для цього потрібно розширити програми стажувань у державному та приватному секторах, закріпивши їх як невід’ємну частину навчального процесу.

Університет має бути не лише місцем отримання знань, а й платформою, де студенти отримують доступ до професійних контактів та можливостей.

Важливими є також ініціативи компаній зі створення своїх центрів компетенцій в університетах. За останні десять років у Львівському університеті разом з низкою державних та приватних компаній, за підтримки місцевої державної адміністрації відкрито близько двох десятків інноваційних лабораторій. Серед них унікальна Лабораторія цифрових технологій в нафтогазовій геології, створена разом з Нафтогаз України, де студенти працюють з найсучаснішим програмним забезпеченням, яке дозволить їм працевлаштовуватися у найкращих світових компаніях нафтогазовидобування. Гарною практикою є Лабораторія карт, профінансована компанією Intellias, де студенти постійно беруть участь у конкурсах проектів, оголошених компанією, а за їхніми результатами отримують конкретні пропозиції працевлаштування. Ще одним прикладом ідеальної співпраці у трикутнику держава-індустрія-університет є спільно профінансована Лабораторія технологій штучного інтелекту, на базі якої студенти мають можливість долучитися до реальних ініціатив з впровадження практик штучного інтелекту, корисних для місцевих громад, реабілітації ветеранів.

Корпоративні кафедри, освітні програми з бізнесом та навчання на реальних кейсах

У Польщі, Чехії, Фінляндії та інших країнах успішно працює модель, коли бізнес безпосередньо бере участь у розробці освітніх програм. Університети відкривають корпоративні кафедри у співпраці з компаніями, які зацікавлені у підготовці майбутніх кадрів.

У Львові завдяки активній позиції Львівського ІТ Кластеру, членом наглядової ради якого я є, ми маємо показові позитивні ініціативи і вибудувану ієрархію співпраці. На рівні наглядової ради, керівників компаній та університетів ми домовляємось про відкриття спільних освітніх програм; залучаючи зацікавлені компанії ми проводимо перегляд змісту освітніх програм, наповнення їх навчальними курсами; і, нарешті, вибираючи експертів за відповідними напрямками, ми організовуємо підтримку практично орієнтованих курсів фахівцями ІТ.

В Україні цей підхід потрібно розвивати — бізнес має бути залученим до освітнього процесу, а студенти мають отримувати знання, що справді потрібні на ринку праці.

Замість того, щоб студенти лише слухали лекції та писали реферати, вони мають працювати над реальними бізнес-кейсами, вирішувати конкретні проблеми компаній, створювати стартапи та нові продукти.

Важливо, щоб такі проєкти оцінювали не лише викладачі, а й експерти з індустрії, які можуть дати студентам зворотний зв’язок.

Чому це важливо?

Студенти отримають більше шансів на успішну кар’єру. Якщо освіта буде практичною, молоді фахівці зможуть легко знайти роботу або створити власні стартапи, компанії, бізнеси.

Викладачі отримають можливість працювати в актуальному контексті. Освітні програми мають оновлюватися відповідно до реальних викликів економіки, що допоможе викладачам працювати з інноваційними методиками.

Українські університети стануть конкурентними на міжнародному рівні. Запровадження дуальної освіти, стажувань, практичних кейсів зробить університети привабливішими для студентів і партнерів з-за кордону.

Українська вища освіта має всі передумови для розвитку, але без реальної інтеграції з ринком праці її випускники будуть стикатися з труднощами у працевлаштуванні. Університети мають готувати фахівців, які не просто знають теорію, а вміють працювати з реальними викликами.

Ми маємо змінити підхід до освіти сьогодні, щоб завтра випускники були затребуваними не лише в Україні, а й у світі.