В Україні важко знайти винахідників, які б стали заможними людьми завдяки комерціалізації винаходів.
В Україні важко знайти винахідників, які б стали заможними людьми завдяки комерціалізації винаходів (корисних моделів), тобто за рахунок доходів, отриманих від продажу ліцензій або внеску майнових прав на патент в статутний капіталсуб’єкта підприємницької діяльності для здійснення виробництва продукції з використанням запатентованого винаходу (корисної моделі).
Основною причиною животіння винахідників на просторах України є відсутність у винахідників необхідних коштів для виготовлення дослідного зразка і проведення необхідних випробувань, не кажучи вже про організацію виробництва запатентованої продукції.
Хочу зазначити, що мені ця проблема відома не з чуток, оскільки я є співавтором більше 40 винаходів, багато з яких були запатентовані в США, Японії та інших країнах світу.
Звернемо увагу винахідників на Український фонд стартапів (УФС), оскільки він надає суб’єктам господарювання, тобто юридичним особам та фізичним особам - підприємцям (ФОП), безповоротну фінансову підтримку у формі грантів.
УФС створений у грудні 2018 р. з статутним капіталом в розмірі 390 млн. грн.
З «Положенням про Грантову програму Фонду розвитку інновацій» можна ознайомитися після реєстрації на вебсайті УФС.
Стартап – суб’єкт господарювання, діяльність якого спрямована на випуск на ринок нових або вдосконалених технологій, товарів, послуг,організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру.
УФС фінансує стартапи на початкових стадіях їхнього розвитку у сумі $25 000 на стадії pre-seed і $ 50 000 на стадії seed.
Pre-seed стадія – фаза розвитку стартапу, при якій відсутня рання версія продукту, а
діяльність стартапу спрямована на його розробку з метою подальшого виведення на споживчий ринок.
Вважаю, що при наявності тільки винаходу (корисної моделі), тобто результату інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, можна отримати до $25 000.
Цих коштів буде достатньо для виготовлення макету, наприклад, приладу, проведення необхідних випробувань та розробку конструкторської і технологічної документації.
Seed стадія – фаза розвитку стартапу, що має ранню версія продукту, який готовий до виходу на споживчий ринок і спрямований на розвиток бізнес-процесів.
Вважаю, що кошти, отримані на стадії seed, можна використати для підготовки виробництва і виготовлення дослідної партії продукції.
Таким чином, один стартап, який зростає, може отримати до $75 000.
З грудня 2019 р. УФС почав прийом заявок на отримання грантів.
На даний час грант отримали 24 стартапа, в тому числі 16 стартапів отримали по $50 000, а 8 стартапів – по $25 000, з яким можна ознайомитися на вебсайті УФС.
Слід зазначити, що переважна більшість стартапів це онлайн сервіси і мобільні додатки.
А де стартапи, які виходять на ринок з новими промисловими технологіями, новою запатентованою продукцією, конкурентоспроможною на світових ринках? Чи є вони в Україні?
Щоб відповісти на це питання слід звернутися до Всеукраїнсько конкурсу «Винахід року», який проводить ДП «Укрпатент» спільно з Торгово-промисловою палатою України за підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
З архівом конкурсу «Винахід року» можна ознайомитись тут.
Вважаю, що переможцям конкурсів «Винахід року» повинні надаватися преференції при розгляді заявок на отримання гранту, оскільки винаходи оцінюють кваліфіковані експерти ДП «Укрпатент».
Слід зазначити, що перед подачею заявки на отримання гранту винахіднику потрібно подати заявку в ДП «Укрпатент» для отримання патенту на винахід (корисну модель), оскільки в заявці на отримання гранту доведеться розкрити суть винаходу (корисної моделі) експертам та необмеженій кількості осіб при проведенні презентації (Pitch Day).
У зв’язку з тим, що деякі винаходи (корисні моделі) створюються винахідниками в період роботи за наймом, то перед подачею заявки на грант необхідно з’ясувати, кому належить право на одержання патенту на службовий винахід.
Слід зазначити, що не зважаючи на те, що заявником може бути ФОП, він не може без проблем використати грант, оскільки до теперішнього часу не вирішене питання оподаткування гранту, отриманого ФОП.
У чому проблема?
Аналіз податкового законодавства показав, що грант не є доходом від провадження підприємницької діяльності у межах обраних ФОП видів такої діяльності. У зв’язку з цим, грант оподатковується за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (ПКУ) для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Слід зазначити, що ця норма ПКУ застосовується до ФОП, які перебувають як на загальній системі оподаткування, так і на спрощеній.
На прикладі ФОП, який є платником єдиного податку, розкриємо проблему оподаткування гранту.
Наприклад ФОП отримав грант у розмірі $50 000. При курсі 26,80 грн. за долар США це 1 340 000 грн.
Ці кошти витрачаються на заробітну плату команди та сплату податків і зборів, винагороду за договорами цивільно-правового характеру, оренду приміщення та інші витрати, передбачені кошторисом.
У зв’язку з тим, що грант не включається до доходу ФОП (підпункт 1 пункту 292.1 ст. 292; пункт 292.11 ст. 292 ПКУ), то ФОП вимушений буде вказати 1 340 000 грн. у Податковій декларації про майновий стан і доходи та сплатити 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотків військового збору, тобто сплатити 261 300 грн. власних коштів, оскільки кошторисом вони навряд чи передбачені.
Слід зазначити, що існують десятки індивідуальних податкових консультацій про оподаткування гранту, наприклад, № 1108/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК від 20.03.2018 р.
Вважаю, що проблему з оподаткуванням гранту у ФОП можна вирішити дуже швидко, оскільки в Верховній Раді зареєстрований проект закону № 3379 від 22.04.2020 р., яким в ПКУ вводиться поняття «грант». Треба тільки змінити це поняття, розширивши його на всі види грантів, та внести відповідні зміни до пункту 177.6 ст. 177 ПКУ та до частини 1 пункту 292.3 ст. 292 ПКУ.
Існує ще проблема з ліцензуванням винаходів та інших об’єктів права інтелектуальної власності, які створюються ФОП за кошти гранту.
За надання ліцензій стартап отримує роялті, яке не включається в доходи ФОП, платника єдиного податку (підпункту 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Для того щоб було зрозуміло, до чого призводить це обмеження доходів підприємця, зупинимося на винаході, який створений підприємцем і на який отримано патент.
У зв’язку з тим, що власнику патенту належить право дозволяти використання винаходу, то підприємець може отримувати доходи від надання дозволу (ліцензій) для його використання.
Однак наявність обмежень на включення роялті в доходи підприємця приводить до того, що замість єдиного податку в розмірі 5 (3) відсотків, який треба було б сплатитиз доходу, отриманого від продажу ліцензії, підприємцем сплачується 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 проценту військового збору, тобто 19,5 відсотків.
Наявність цього обмеження не дозволяє ФОП здійснювати комерціалізацію винаходу.
Для вирішення цієї проблеми слід внести зміни до підпункту 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, дозволивши включати роялті в доходи підприємців платників єдиного податку.
У зв’язку з тим, що у винахідника є проблема з оподаткуванням гранту, то до внесення відповідних змін до ПКУ йому доведеться залучати юридичну особу для отримання гранту.
Вважаю, що юридична особа буде зацікавлена подати заявку на отримання гранту за умови передачі майнових прав на винахід, або за виключну ліцензію на його використання, або при внесенні майнових прав на патент в статутний капіталпідприємства.
До подачі заявки на отримання гранту винахіднику слід укласти з юридичною особою попередній договір (ст. 635 ЦКУ), відповідно до якого сторони зобов'язуються протягом певного строку (до певної дати) укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором.
