блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.07.2018 10:10

Адвокатська етика в мережі Інтернет: проблемні питання

В'ячеслав Коломійчук Юрист, помічник адвоката

Опис проблемних та неврегульованих законодавством питань відповідальності адвоката за порушення Правил адвокатської етики при користування мережею Інтернет.

Більше року тому, а саме 09.06.2017 Звітно-виборним з’їздом адвокатів України було затверджено оновлені Правила адвокатської етики. Зокрема, але не виключно, Правила були модернізовані новими положеннями щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Запровадження нових норм щодо адвокатської діяльності при користуванні мережею Інтернет в Україні було цілком актуальним з огляду на активну участь адвокатської спільноти в соціальних мережах, форумах, сайтах, яка полягає у створенні та розміщенні контенту, коментарів, публікацій. Для прикладу, подібні роз’яснення American Bar Association в США були опубліковані ще в 2015 році під назвою "ATTORNEY ETHICS & SOCIAL MEDIA".

Дійсно, нині адвокати ведуть блоги, роблять твіти та створюють публікації на різних сайтах соціальних мереж, як щодо особистого, так і професійного аспекту життя. Як і інші, адвокати створюють особисті та професійні профілі на таких сайтах, як Facebook, Twitter, LinkedIn та ін. Адвокати та юридичні фірми також все частіше "ведуть" блоги, орієнтовані на огляд змін до законодавства чи аналіз правових чи політичних подій. Безумовно, адвокати будуть продовжувати стежити за тенденціями в Інтернеті та знаходити нові способи встановлення присутності на соціальному рівні.

В той же час адвокати при користуванні соціальними медіа повинні бути обережними та уникати будь-якої непрофесійної чи неетичної поведінки.

Вітчизняні адвокати при здійсненні професійної діяльності зобов’язані виконувати нововведені норми Правил адвокатської етики щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Зокрема, відповідно до ст. 57 Правил адвокатської етики (далі – Правила) адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

При цьому, на мою думку, дискусійним є питання об’єктивності критеріїв визначення поняття вищевказаного авторитету, критеріїв та розміру завдання шкоди. Варто констатувати, що поняття авторитету адвокатів та адвокатури відсутнє як в законодавстві, так і актах адвокатського самоврядування. Не зрозумілим також є механізм визначення шкоди, яка завдана публікацією / постом / твітом / коментарем в Інтернеті. З огляду на зазначене, дана норма підлягає удосконаленню.

Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Таке користування соціальними мережами повинно відповідати принципам незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

Згідно з ст. 58 Правил адвокат при здійсненні спілкування в мережі Інтернет, в тому числі розміщенні коментарів та контенту, повинен враховувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності. При користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокат повинен брати до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності та збереження.

Адвокату слід обережно здійснювати адвокатську діяльність за допомогою соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет шляхом надання правової допомоги, професійних порад та юридичних консультацій, адресованих та/або доступних необмеженому колу осіб.

Відповідно до ст. 59 Правил адвокати в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз'яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

Згідно з ст. 60 Правил адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, прийняттям та правильним (таким, що відповідає загальнолюдським цінностям) розумінням різноманіття культур світу, форм самовираження та засобів прояву людської індивідуальності. Адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних. Адвокату не слід здійснювати заяв в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет від імені адвокатської спільноти і видавати свою думку за її спільну думку, а також враховувати чи відповідають його дії в соціальних мережах іміджу та статусу адвоката.

На жаль, аналіз мережі показує часті випадки порушення вищевказаних норм в частині некоректності, нестриманості, нечесності у написанні публікацій/ постів / твітів / коментарів. Випадки образливої поведінки та агресії в мережі також є поширеним явищем.

Судова практика міста Києва з приводу оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо порушень Правил адвокатської етики в мережі Інтернет небагатослівна. З 09.06.2017 Єдиний державний реєстр судових рішень містить дві справи (№826/10520/17 та № 826/3773/18), рішеннями по яких Окружний адміністративний суд м.Києва відмовили позивачам у скасуванні відповідних рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, не вбачаючи порушення порядку їх винесення.

 

Яка ж відповідальність може настати для адвоката за вищевказані порушення?

Порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката і підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення щодо прийняття санкції приймає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яка має встановити склад правопорушення.

На мою думку, певна проблематика присутня і при встановленні суб’єкта порушення Правил щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет. Наразі жодного порядку ідентифікації адвоката в мережі Інтернет не розроблено. Єдиним здійсненим кроком в цьому напрямку є розроблені, але не впроваджені, зміни у відображенні профайлу адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів, який серед іншого міститиме інформацію щодо акаунтів адвоката у соцмережах. Попри це, незрозумілим є спосіб доведення факту, що при здійсненні дисциплінарного порушення за конкретним ідентифікованим пристроєм або сторінкою в соціальній мережі знаходився саме цей адвокат, а не інша особа. Вважаю, що необхідним є удосконалення ідентифікації порушника шляхом розробки методичних рекомендацій встановлення належності акаунту, а також опису алгоритму, який може вказати на неналежність публікації / поста / твіта / коментаря та/або акаунту певній особі, зокрема на ознаки фейкових акаунтів. Крім того, вірним є зауваження про важливість розробки методичних рекомендацій і для протилежних ситуацій - коли буде необхідно встановити, що на перший погляд фейковий акаунт або акаунт вигаданого персонажа належить саме адвокату й використовується ним з метою обходу правил.

Описані в публікації прогалини щодо об’єктивності критеріїв визначення поняття авторитету адвокатів та адвокатури, критеріїв та розміру завдання їм шкоди, ідентифікації адвоката як порушника в мережі Інтернет, є суттєвими ризиками в роботі адвоката, оскільки можуть стати важелем тиску на професійну діяльність та репутацію.

З огляду на наявні ризики, варто згадати правовий висновок, викладений в постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.07.2017 у справі №826/1520/15:

"Правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

В свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та прийняття нового рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності."

Тобто, в контексті аналізованої теми варто зазначити, що в разі судового оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у випадку незгоди адвоката з накладеним дисциплінарним стягненням за дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет суд може лише перевірити законність процедури накладення стягнення. Тому визнати неправомірним чи скасувати накладене дисциплінарне стягнення на підставі його "нелегальності" по суті буде неможливо. Простіше кажучи, якщо адвокат вважає, що його притягнуто до відповідальності за вислів в соціальній мережі, який ображає адвокатуру в цілому, суд не буде з'ясовувати зміст вислову та аналізувати завдання ним шкоди, а лише перевірить законність процедури накладення стягнення.

А тому варто зробити висновок, що особливо важливим є усунення можливостей для суб’єктивного розгляду компетентним органом дисциплінарних проваджень щодо адвокатів шляхом комплексного, повного та обґрунтованого нормативного врегулювання положень Правил щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Загалом, прийняття норм, що були предметом даного огляду, є логічним кроком задля підвищення правової культури професії адвоката. При цьому, Правила адвокатської етики в частині положень щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет станом на сьогоднішній день потребують доопрацювання.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.