Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.03.2019 11:10
Чуда не сталось, але все одно правда переможе
Валерій КарпунцовЗаслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор кафедри права і публічного управління КНУБА, державний радник юстиції 3 класу, народний депутат України VII-VIII скликань
В продовження теми щодо перебігу подій у справі Сергія Скрипки…
Чому я перейнявся історією родини Сергія Скрипки? Чому я вирішив допомогти і став на захист цієї сім’ї?
Скоріш за все, тому що мені дуже хочеться вірити у перемогу справедливості та добра, адже в моєму житті це далеко не перша справа боротьби проти очевидної несправедливості.
Яскравим подібним прикладом є історія часів Майдану. Батька чотирьох дітей, професійного адвоката, активного захисника активістів Віктора Смалія ув’язнили звинувативши в тому, що він нібито зазіхнув на життя судді Бугіль, який оголошував вирок його ж підзахисному.
Таким чином, через публічну наругу над адвокатом В.Смалієм і публічне притягування до відповідальності очевидно невиновного, влада Януковича намагалась залякати інших адвокатів від захисту активістів та учасників Майдану. Адвоката активіста Андрія Дзиндзі Віктора Смалія в СІЗО тримали в блоці "смертників", де тримають затриманих, яким загрожує довічне ув'язнення. До цього блоку навіть боявся заходити перший заступник начальника СІЗО. Коли я, як опозиційний народний депутат України звертався із зверненнями та під час особистого прийому до Генерального прокурора України Віктора Пшонки, і доводив, показуючи відео, що невинну ні в чому людину ув’язнили, то почув ті ж співчуття і: «як шкода», що і зараз чую від вищого керівництва та посіпак #ГПУ та #ГВП.
На свободу Віктор Смалій вийшов через день після втечі Януковича і найближчих його соратників з України у зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення.
В даному випадку прослідковується чітка аналогія із Сергієм Скрипкою. Він не вчиняв ніякого терористичного акту, навпаки, його родина постраждала від терористичного акту, який вчинили посіпаки колишнього злочинного режиму Януковича, а зараз вдало мімікрували під «недобитки» режиму, що залишилися з часів колишньої влади. Бачимо, що Сергія Скрипку так само показово утримують під вартою, так само показово висвітлюють ці події і інтернет видання, які колись працювали з командою Януковича. Так само бачимо стандартні, шаблонні та добре відпрацьовані КГБіські методи затягування судового процесу: технічні проблеми у відеозв’язку, відсутній інтернет, перенесення розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу через неможливість доставки підстражного до зали суду тощо.
Отже: «НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЬ»!!! Чому? Тому що люди з команди Януковича залишились на високих посадах в правоохоронних органах і сьогодні.
А тепер конкретніше про те, що відбулося вчора (19 березня 2019 року) у Шевченківському районному суді м.Києва. Пізно ввечері закінчився судовий марафон щодо розгляду клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні за підозрою С.Скрипки у готуванні до вчинення терористичного акту.
Перші два судових засідання не відбулися, оскільки спочатку прокурори ГВП подали клопотання про відкладення, оскільки всі 33 прокурори були зайняті в інших «важливих» справах. Друге судове засідання так і не було розпочато, оскільки слідчий А.В. Жерновий чомусь не виконав доручення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про доставку підозрюваного Сергія Скрипки в суд, а проведенню судового засідання в режимі відеоконференції перешкодила «техногенна катастрофа» в приміщенні СІЗО, а саме- зникнення інтернету в адміністративному корпусі цієї установи. Утім, захисники Сергія Скрипки з’ясували, що інші столичні суди проводять судові засідання в звичайному режимі відеоконференції за участі осіб, які перебувають в СІЗО.
Очевидно, що за кулісами правосуддя у справі Сергія Скрипки знаходилися особи, які диригували виконавцями затягування резонансного процесу. Ймовірним мотивом таких дій була спроба замилити участь бійців АТО, народних депутатів, волонтерів, громадських активістів, які виступили поручителями Сергія Скрипки і водночас спростовували брехню ГВП, поширену протягом останніх тижнів. Адже обличчя, слова і поведінка цих людей, яких кишенькові ЗМІ головної військові прокуратури миттєво охрестили «фан клубом» Сергія Скрипки, переконували у брехливості офіційної версії події, висвітленої на офіційному сайті Генеральної прокуратури.
Вчора, нарешті, стало зрозуміло, яку «таємну зброю» готували опоненти захисту Сергія Скрипки. У судове засідання нарешті доставили «жертв» теракту: Карасовську та Мартинюка і, аж чотири мешканців села Лящівки. Нагадаємо, у сенсаційних повідомленнях та документальних фільмах військової прокуратури, Сергій Скрипка планував перетворити с. Лящівка на сучасну Хатинь. Проте дебют потерпілих в суді зводився не до промов на підтвердження прокурорської «правди», адже присутні прокурори навіть не звернулися до слідчого судді з клопотанням про їх допит.
Головною метою появи цих персонажів стало провокування родичів Сергія Скрипки, народних депутатів, бійців АТО та інших поручителів у справі. У перерві «піп Гапон у спідниці» Карасовська у притаманній для неї манері суворо затаврувала сім’ю ув’язненого Сергія Скрипки, навіть 11 річній Соні (доньці) дісталося. Перетворивши судове засідання на виставу бурлеск, прокурори розслабилися і вже не напружувалися в аргументації своєї позиції. Прикметно, що монотонна промова прокурора спровокувала одного із стражів порядку, що спостерігали за процесом правосуддя, ввімкнути рингтон «ганьба, ганьба, ганьба».
Фінал очікуваний - суд відмовив у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, адже формальна кваліфікація дій Сергія Скрипки за ст.258 КК України унеможливлює застосування будь- якого альтернативного запобіжного заходу попри очевидну неспроможність кримінально- правової оцінки дій підозрюваного. Та й хто з системи правосуддя, навіть думаючі судді, хоче вступати у конфлікт з опричниками #Матіоса.
Звісно, триваюча драма сім’ї Сергія Скрипки спустошує душу та ранить серця людей, які переймаються цією історією. Водночас, той колектив ОСОБИСТОСТЕЙ, який виступив на захист заручника ГВП, додає віри у те, що чоловік, син та багатодітний батько все ж таки повернеться в сім’ю. А його теперішнє місце займе особа, яка уявила себе новим «українським фюрером», для якого святим є лише власне тіло та мамона, якій він насправді служить!
Закликаю: «ПОДУМАТИ ТА ПЕРЕСТАТИ ДОКУМЕНТУВАТИ СВОЇ ЗЛОЧИНИ, І ЙМОВІРНО ТОДІ КВАЛІФІКАЦІЯ ВАШИХ ДІЙ БУДЕ БІЛЬШ М’ЯКОЮ».
