Правова культура vs правовий нігілізм
Дії «євробляхерів» - яскрава демонстрація правового нігілізму, який є абсолютно неприйнятним у країнах з усталеною демократією.
До написання цієї статті мене спонукали події останніх тижнів – маю на увазі акції так званих євробляхерів, які неабияк попсували нерви як владі, так і пересічним українцям. Хочу, аби шановна аудиторія зрозуміла мене правильно: я обома руками за демократію, за свободу зборів і мітингів, проте ті ганебні дії, що ми їх спостерігали практично по всій Україні, не мають жодного стосунку до демократичних засад. Вони натомість демонструють повну відсутність елементарної правової культури.
Аби наша розмова була більш предметною, слід розібратися з термінологією. Почнемо з правової культури. Вікіпедія дає таке визначення цього терміна: «Правова культура суспільства — це різновид загальної культури, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства».
На превеликий жаль, слід констатувати, що для українського соціуму зазначена система цінностей не стала органічною, тобто такою, котрої слід дотримуватися за будь-яких обставин. Подібний стан речей обумовлений силою-силенною різних причин – історичних, ментальних тощо. Іншими словами, той постулат, який був вироблений ще в часи створення Римського права, – закон суворий, але він закон – не є аксіомою для українців.
Українську байдужість у цьому питанні яскраво ілюструє популярний вислів: закон як дишло, куди повернули, туди і вийшло. Причому така «народна мудрість» сповідується всіма верствами нашого суспільства. Марно вимагати дотримання норм законодавства від пересічних громадян, якщо вони роками спостерігають, як ці норми порушують державники. А вся жахливість ситуації полягає в тому, що наше суспільство отруєне бацилою правового нігілізму, що являє собою (за визначенням тієї ж Вікіпедії) «…деформаційний стан правосвідомості особи, групи, суспільства, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій…»
Так от дії «євробляхерів» - яскрава демонстрація правового нігілізму, який є абсолютно неприйнятним у країнах з усталеною демократією. Люди свідомо порушили закон, бо завезли в Україну нерозмитнені автомобілі, ухилившись від сплати податків і протипоставивши себе більшій частині суспільства – тим автовласникам, котрі при купівлі іномарок чесно розрахувалися з державою. Найбільше обурює той факт, що навіть після того як Верховна Рада пішла на певні поступки і прийняла закон, який дозволяє легалізувати незаконно ввезені авта, сплативши адекватні суми в бюджет, ця порівняно нечисельна група автомобілістів продовжує шантажувати владу, вимагаючи преференцій.
До слова, влада потрапила у дуже незручне становище. Перед виборами можновладці не надто настроєні на загострення ситуації і втрату доволі значної кількості голосів потенціальних виборців, А з іншого боку, йти на поступки шантажистам і пошити в дурні більшу частину електорату теж не зовсім обачно.
Мені, як правникові, видається, що порушники закону мають отримати рішучу відсіч, бо інакше ми ризикуємо відкрити «скриньку Пандори». Адже якщо влада піде назустріч протестувальникам і скасує акцизні збори, то де гарантія, що завтра на вулиці не вийдуть власники незаконної зброї чи люди, які хочуть завозити айфони в Україну без розмитнення тощо. Зрештою, за такою логікою може виходити будь-хто і вимагати будь-чого.
Як уникнути такого розвитку подій? Відповідь проста: треба будувати правову державу, не фейкову, а реальну. А для цього необхідно створити якісну законодавчу базу, виписати чіткі механізми дії кожного законодавчого акта і дати суспільству відкритий доступ до правової інформації. І хай не відразу, а поступово люди все ж зрозуміють, що ігнорування законів – шлях в нікуди, а свобода дає право робити не те, що нам хочеться, а те, що не шкодить іншим.
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова вчора о 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
-
Трамп проти Путіна: чи змінюють американські санкції гру
Думка 7152
-
З ким ви – такий і ваш дохід: як знайти середовище, що допоможе заробляти більше
Життя 6296
-
В Україні відправили "під прес" понад 1800 старих авто: десять списаних моделей
Бізнес 5752
-
Уряд запустив механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу
Бізнес 3480
-
Varus інвестує $30 млн у підписку на продукти. Чи спрацює нова модель
Бізнес 2226
