Справа честі: Ірпінь починає відроджувати Будинок письменників
Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний в останні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жодних перспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції вела до повної втрати унікального місця. Але вчора
Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний востанні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жоднихперспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції веладо повної втрати унікального місця. Але вчора сталася важлива подія: місто імайстри пера об'єдналися, щоб вдихнути нове життя у цю історичну місцевість і відродитиславу Українського Парнасу.
Зруйнованіпаркани, похилені будиночки, осиротілі стежки – така сумна прозаїчна реальністьлегендарного Будинку творчості письменників «Ірпінь». Це місце уже давно ненадихає. А колись саме тут Олесь Гончар надиктовував дружині знаменитийроман «Собор». Тут народилася славнозвісна «Рідна мати моя…» Андрія Малишка.Тут Майборода вперше наспівав свої «Білі каштани», а Натан Рибак писав«Переяславську раду». Остап Вишня, Максим Рильський, Панас Мирний, ІванКарпенко-Карий – перелічити імена всіх класиків української літератури, щотворили свого часу в «Ірпені» одним абзацом неможливо. Тому для нашого міста є справоючесті не просто зберегти, а відродити цеособливе місце.
Територіябудинку творчості, а це більше 10 га, хоч і перебуває у постійному користуванніНаціональної спілки письменників України, проте є комунальною власністю,належить ірпінській громаді. Рік тому ми звернулися до керівництва Спілки зпропозицією щодо впорядкування території та реконструкції будівель. Перемовинибули довгими і складними. Працювала спільна комісія НСПУ та ІМР. Ситуаціювивчали юристи та інші фахівці. В результаті був напрацьований договірспівпраці. Його винесли на погодження делегатам 8-го позачергового з’їздуНаціональної спілки письменників України, що пройшов символічно в Ірпені востанній день березня. Приємно, що абсолютною більшістю голосів делегатирегіональних осередків Спілки його підтримали.
Наші умовипрості. Ірпінь як ніхто зацікавлений у відновленні об’єкту з такою історичноюцінністю. Це – імідж міста, його туристична привабливість, розвитоклітературної творчості в регіоні. Для оновлення паркової частини Будинкуписьменників у міському бюджеті-2017 ми уже зарезервували 5 млн. грн. Попереднійплан реконструкції передбачає три зони. Перша – закрита територія для майстрівпера. Друга – міський парк оформлений в особливому мистецькому стилі. Третя –ділянка 2,8 га. Її Національна спілка письменників України передасть інвестору,який капітально відремонтує усі будівлі на території Будинку письменників.
Принципово важливий момент – жодної багатоповерховоїжитлової забудови чи розважальних центрів на цій території не буде! Це тверда інезмінна позиція Ірпінської міської ради. Інвестор зможе побудувати там лише об'єкти туристично-рекреаційногопризначення.
Як тільки сесіяІрпіньради затвердить укладений договір, у Будинку письменників розпочнутьсяроботи. Вже через рік ми отримаємо абсолютно оновлений Український Парнас. Тамбудуть особливі місця для натхнення і творчості, зони для літературних вечоріві презентацій. Імена класиків, котрі тут творили, увіковічать меморіальні дошкита скульптури.
Та не лише оновленняБудинку творчості письменників має стати потужним поштовхом до початку новоїепохи письменства в Приірпінні. З цією метою ми запланували цілий ряд заходів.Вже до кінця року поруч із Центральною міською бібліотекою відкриємо пам’ятникПисьменнику. Неподалік плануємо облаштувати Літературну алею слави. Тамзакарбуємо імена тих майстрів пера, які запропонує Спілка письменників. Крімтого, маємо ідею започаткувати щорічну літературну ірпінську премію розміром500 тис. грн. Нехай це все стане предметом бажання письменників знов і зновприїжджати в Ірпінь і відроджувати його літературну славу.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 99
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 8576
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6722
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4213
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4102
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3814