Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.03.2018 11:55

Фіктивні партнери по бізнесу: наслідки та як захиститися

Адвокат, арбитражный управляющий

Зв'язок бізнесу з фіктивним фірмами стане підставою для податкових перевірок та кримінальних обвинуваченнь менеджменту.

Питання фіктивних угод та контрагентів знову набуло неабиякої актуальності після нещодавніх обшуків на «Новій пошті». На жаль, для України створення фірм під конкретну угоду чи з наміром вивести зароблені гроші, завжди було в порядку речей. І хоча останні три роки держава почала активну боротьбу з цим лихом, повністю проблему вирішити поки що не вдається. Враховуючи, що наразі бізнес має відповідати за будь-яку, навіть ненавмисну, співпрацю з фіктивною компанією, вважаю, що буде незайвим нагадати про важливі нюанси пов’язані з фіктивністю бізнесу.

Що таке фіктивний контрагент і як його визначають?

Діюче законодавство не містить в собі терміну «фіктивне підприємство», проте є поняття «фіктивна діяльність компанії» та «фіктивне підприємництво», які зазвичай і використовуються. Господарчий та Кримінальний кодекси визначають, що фіктивна юрособа створюється (чи купується) для прикриття або для здійснення незаконної діяльності. Найчастіше це відбувається шляхом здійснення віртуальних господарчих операцій для зменшення бази оподаткування, переведення грошей в готівку чи використання кредитів. Причому зазвичай, такі компанії створюють заради однієї операції.

З практики ДФС випливає, що під термін «фіктивна угода» потраплять господарчі операції, яких насправді не було (окремого поняття «фіктивна угода» закон не передбачає). Дана операція може бути фіктивною повністю або частково.

Повна чи часткова фіктивність торкається:

  •           предмету угоди: продаж не того товару, що зазначено в документах;
  •           об’єму: завишення чи заниження об’ємів угод, які реально були виконані;
  •           суб’єкту: операції не виконувались особою, яка зазначена їх виконавцем;
  •           термінів: операція відбулась в інший час, що відрізняється від зазначеного в документах чи протягом іншого звітного періоду.

Коли фіктивна діяльність компанії встановлена, то спочатку ДФС проводить зустрічну звірку по цьому підприємству та його контрагентам. Після цього закономірним результатом є податкова перевірка контрагентів (ст.78 ПК). Зазвичай, якщо доходить до податкової перевірки, то треба бути готовим до того, що договори з фіктивними юрособами будуть визнані недійсними, бо «їх уклали проти інтересів держави та суспільства».

Виявлення податковою перевіркою якось з цих факторів фактично є доказом здійснення кримінального злочину – ухилення від сплати податків чи здійснення фіктивного підприємництва, тому посадові особи контрагента фіктивної фірми (директор, бухгалтер) легко можуть стати співучасниками, а в деяких випадках – і самостійними обвинуваченими. Також, підприємству, яке зв’язане з фіктивною компанією, швиденько донарахують податкові зобов’язання та чималі штрафи.

Проте для цього податківці мають зібрати доказову базу та звернутися до суду. Причому на практиці трапляється так, що податківців звертаються до суду маючи тільки припущення, що засновники не мали намірів здійснювати підприємницьку діяльність.

Щоб довести фіктивність угоди податківці ретельно аналізують усі фактори, які можуть її висвітлити. Фактично, це ключовий момент в їх розслідуванні. З відомої практики можна зробити висновок, що на думку про фіктивність операцій податківців наведуть:

  • Неможливість реального проведення операції з урахуванням часу, місця та об’єму матеріальних ресурсів для вказаного виробництва товарів чи послуг;
  • Перевірка статусу постачальника товарів чи послуг (позитивний чи негативний);
  • Відсутність необхідного персоналу, транспорту, матеріальних засобів для надання зазначеної послуги чи виробництва товару;
  • Купівля товарів та послуг, що нехарактерні для основного виду діяльності когось з контрагентів;
  • Об’єми однієї поставки істотно відрізняються від попередніх;
  • Реєстрація компанії в місці масової реєстрації, відсутність компанії по місцю реєстрації, відсутність співробітників крім одного директора (який також поєднує посаду бухгалтера та засновника фірми).

Крім суду, податкова має і інші важелі тиску на контрагентів фіктивних компаній. Серед найбільш поширених, це блокування податкових накладних та відмова в податковому кредиті.

Попереджений – значить озброєний

Ще в 2014 році ВАСУ зобов’язав учасників господарчого обороту проявляти «сумлінність, оскільки наслідки вибору фіктивного контрагента покладається на самих учасників» (справа №К/800/15689/14). З цього слідує, що укладаючи угоди з якоюсь компанією, потрібно ретельно її перевірити на предмет наявності ознак фіктивності.

Як це зробити? Спочатку зібрати інформацію з публічних реєстрів: ЄДРПОУ, податкові дані, участь потенційного контрагента в судових процесах, виконавче провадження. Перевірити статутні документи та термін дії ліцензій, необхідних для здійснення виду діяльності. Увагу слід звернути на термін існування компанії (фіктивні фірми зазвичай мають короткий строк існування), частоту зміни засновників та директорів. Можна також запросити додаткову документацію в самого потенційного контрагента, хоча треба бути готовим до того, що вони погодяться поділитися далеко не всією інформацію (і будуть праві, бо ця інформація може розкривати комерційну таємницю).

Зазвичай, простої перевірки контрагента вистачає, особливо коли ви не купуєте чогось, що не випадає зі звичної сфери діяльності вашого підприємства. Інша справа, якщо ви купуєте готову компанію. Ось тут дійсно треба перевіряти усю її історію, щоб потім нові власники випадково не здивувалися від того, чим раніше займалася їх нова фірма. Ось цілком реальний сценарій: продаж готового бізнесу, який до того мав співпрацю з фіктивними контрагентами. Уявіть шок нових власників, коли до них заявиться з перевірками податкова, бо на ці фіктивні компанії вже завели кримінальна справу по ст. 205 ККУ (фіктивне підприємництво). Внаслідок отримуємо податкові донарахування та судові спори.

В підсумку маємо, що в більшості випадків підприємство само здатне уберегти себе від контактів з фіктивними фірмами, бо зазвичай навіть при поверховій перевірці ця фіктивність відразу вилазить на поверхню. А в випадку будь-яких сумнівів від співпраці краще утриматись.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net