Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.10.2016 16:19

Чи використовують виші можливості європейських міжнародних обмінів?

Аналітик інформаційної кампанії «Сильніші Разом»

Українські студенти та науковці мають можливості брати учать у безкоштовних програмах освіти та досліджень. Їх пропонують уряди розвинених країн на різних умовах та обсягах фінансування. Чимала роль у залучені студентів та науковців до таких можливостей на

Виші-лідери міжнародних обмінів

Як показує практика, щоб долучитися до програм міжнародних обмінів, а також використовувати можливості з відкриття сучасних навчальних програм у себе, не потрібно вигадувати велосипед. У кожної з програм є відповідна процедура, умови співпраці, а інколи – навіть свої представництва. Так, в Україні за функціонування програм Еразмус+ відповідає Національний Еразмус+ офіс.

На сьогодні до програми вже долучилось близько 200 українських вищих навчальних закладів, органів державної влади, громадських організацій та підприємств. Варто відзначити, що всього в Україні нараховується близько 656 навчальних закладів 1-4 рівня акредитації, кожен з яких може отримати партнерство та проекти у рамках програми за різними напрямами. По суті, головною умовою є бажання університету, знання іноземної мови на рівні спілкування з представниками закордонних ВНЗ та підготовка необхідних документів.

За даними Офісу Еразмус+, з 2014 до 2016 року українські ВНЗ брали участь у 245 проектах в рамках програм з мобільності. Майже 4,5 тисяч грантів отримали студенти, викладачі та адміністративний персонал. За проектами з мобільності на початку 2016 року в університети ЄС відправились майже 1600 осіб. Порівняно з 2015 роком (майже 1800 осіб за рік), прогнозується значне зростання кількості учасників обміну.

Наприклад, Сумський державний університетє одним з найактивніших учасників в Україні та має близько 44 проектів. За словами Костянтина Кириченка, начальника відділу міжнародного співробітництва СДУ, завдяки консультаціям офісу Еразмус+ в Україні, усі організаційні процедури пройшли відносно легко. Він також додає, що участь українських університетів у програмах Європейського Союзу є надзвичайно корисною з багатьох точок зору і повинна стати пріоритетним завданням розвитку вітчизняних вишів. «При цьому перевага програми Еразмус+ – це створення ефективної платформи для співробітництва широкого кола університетів, відкриття доступу до кращих практик провідних інституцій та колективів, потужна підтримка мобільності викладачів та студентів», -говорить Костянтин Кириченко.

Окрім того, завдяки участі у програмах самі виші отримують можливість наблизити навчальні дисципліни до вимог економіки та ринку праці. Відтак, у Сумському державному університетів рамках проекту Жан Моне відкрили такі навчальні модулі: «Застосування найкращих практик в ЄС до формування сталого розвитку в Україні» та «Торгівельні можливості та перешкоди ЄС для України». Також функціонують програми «Забезпечення системи якості освіти в Україні: розвиток на основі стандартів Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA)» і «Вирівнювання стану забезпечення якості спільних освітніх програм в університетах-партнерах».

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна теж є дуже активним у цих програмах. Так, за даними Міністерства освіти України, майже 1 тис. осіб з університету взяли участь у міжнародних програмах студентського обміну, включно з програмами Еразмус Мундус та Темпус. У рамках програм Еразмус+ ХНУ має два модулі в проекті Жан Моне, які пройшли відбір (курси для студентів «Введення в курс з права ЄС» (2014) та «Історія об’єднаної Європи: ідеї, проекти та інтеграція» (2016 року)). Фінансує курси ЄС в обсязі орієнтовно €30 тисяч євро. Понад 70 студентів та викладачів щороку приймають участь в програмі міжнародної мобільності. Партнерами виступають: Університет Ніцци-Софія Антіполіс (Франція), Лілль1 (Франція), Технічний університет Лодзі (Польща), Університет Фоджа (Італія) та інші.

Юлія Маханьова, начальник відділу міжнародних програм та академічної мобільності, радить іншим університетам налагоджувати та розширювати співпрацю щодо участі у міжнародних програмах. «Участь в програмі Еразму+ допомагає модернізувати роботу університету, створювати нові освітні програми», - відзначає Юлія Маханьова.

Водночас приклад найширшої участі у програмах Еразмус+ демонструє Львівський національний університет ім. І. Франка. ЛНУ приєднався до Програми одразу після її формування у 2014 році. За словами координатора Програми в ЛНУ, доцента Оксани Краєвської, процес долучення був нескладним, але довелося відновити всі можливі контакти з попередніх програм (Еразмус Мундус, Темпус, двосторонні угоди між Університетами, співпраці між факультетами та окремими професорами). Партнерські угоди ЛНУ має з багатьма європейськими університетами, в тому числі і з університетом Гумбольдта у Берліні, Болонським університетом в Італії, університетом Бордо у Франції.

На сьогодні тут діє 62 проекти, а також спільна магістерська програма з «Математичного моделювання в інжиніринговій справі» та три проекти в програмі Жан Моне. За підсумками 2015/2016 року навчання в Європі почали 55 студентів та біля 20-ти професорів ЛНУ ім. Франка.

За напрямом програми Жан Моне діють проект доцента Василя Зеленка «Економіка євроінтеграції: внутрішні задачі та зовнішній вимір», а також модуль «Субнаціональний вимір ЄС» і Літня школа з європейського права та політики».

Окрім того, у конкурсі з Розвитку потенціалу вищої освіти у 2016 році, переможцем з правом фінансування в обсязі 625 тисяч євро став один з проектів ЛНУ, поданий факультетом педагогічної освіти спільно з партнерами з чотирьох інших українських ВНЗ – «Удосконалення педагогічної освіти для прикладного навчання в галузі професійної освіти». Координатором проекту є університет Констанц (Німеччина). Раніше, у 2015 році, фінансування отримав наразі активний проект «Система забезпечення якості освіти в Україні: Розробка на базі ENQA стандартів і рекомендацій», координатором якого виступив Політехнічний інститут Вроцлава, Польща.

Якої думки українські студенти?

«Я переконана, що кожен вмотивований студент зможе досягти своєї мети і стати учасником програми. – каже Анастасія Іськевич, студентка четвертого курсу факультету економіки ЛНУ, якій вдалося стати учасницею Еразмус+.

Вона навчалась у Варшавській школі економіки (Польща) протягом одного семестру. Зокрема, Анастасія потрапила на економічний факультет зі спеціалізацією «Маркетинг» у клас з 150 студентів буквально з усього світу. «Тут були мої однолітки з Канади, Австралії, Нідерландів, Перу тощо. Навчання проводилось англійською мовою та дуже професійно, як і сама організація навчального процесу. Дуже раджу студентам вірити в себе і подаватись на подібні програми, а я сама після закінчення бакалаврату в ЛНУ планую взяти участь у міжнародній магістерській програмі», - каже Анастасія Іськевич.

За словами учасниці з Сумського держаного університету Марії Рудь, яка потрапила до Варшавського університету,крім звичайного навчального ритму, є ще безліч цікавих та корисних можливостей.

«В університеті студенти мають змогу відвідувати багато цікавих і корисних заходів безкоштовно. Для нас організовували достатньо багато семінарів з відомими людьми для того, щоб ми почули про їхній практичний досвід, їхні історії успіху. Також є можливість стати волонтером і самому брати участь в організації подібних заходів. Загалом, участь в Еразмус+ - це не лише шанс повчитись у європейському університеті, але й безліч можливостей та вражень, та і нагода завести друзів та знайомих з усього світу», - ділиться враженнями Марія Рудь.

Чи є можливості для науковців?

Науковці, у свою чергу, мають змогу читати лекції, проводити дослідження або брати участь у конференціях. Наприклад, Дмитро Іваненко, викладач Сумського університету, проводив наукові дослідження на факультеті права Кельнського університету в Німеччині. За словами пана Іваненка, навіть власне перебування в Німеччині надає відмінну можливість поліпшити комунікативні навички з англійської та німецької мов, а це забезпечує подальше співробітництво з факультетами європейських університетів.

«Кожному українському науковцю та студенту варто спробувати свої сили в конкурсах. При цьому не варто бути надто самокритичним і відмовлятись навіть від спроб перемогти, озираючись на критерії, значну кількість паперової роботи та малу кількість грантів. Адже участь у таких заходах - це унікальний досвід у мультикультурному середовищі та іншій освітній системі, нові професійні та особисті контакти», - радить Дмитро Іваненко.

Професор ЛНУ ім . Франка Наталія Антонюк, каже, що на освітні програми ЄС для викладачів заявки подавала декілька разів, і в результаті проходила стажування у Польщі та Чехії. А нещодавно повернулась з Туреччини, Близькосхідного технічного університету в Анкарі, де читала лекції перед викладачами, аспірантами та студентами під час літньої школи в рамках програми Еразмус+ на теми гібридної війни, міжнародного політичного виміру російсько-українського конфлікту, європейської системи безпеки та асиметричних загроз.

«У майбутньому на міжуніверситетському рівні ми плануємо проводити спільні конференції, науково-дослідницькі проекти та готувати спільні публікації. Вважаю, що подібні обміни та Еразмус+ загалом, приносять велику користь учасникам у аспекті міжнародних творчих зв’язків, консорціумів, досвіду спілкування та розуміння інших культур, подальших спільних планів і робіт», - розповідає професор Наталія Антонюк.

Варто відзначити, що програма Еразмус+ передбачає, що більше 4 мільйонів осіб з усього світу отримають новий досвід та навички через міжнародне навчання, волонтерство, спільні навчальні програми. Масштаби проекту вражають. Учасниками стануть 2 млн. студентів, 200 тисяч магістрів, 800 тисяч викладачів, тренерів, освітян. Крім цього, понад 125 тисяч організацій та навчальних закладів будуть залучені у розбудову міжнародних наукових зв’язків, модернізацію навчальних практик та планів. І лише від бажання українських університеті залежить участь їх студентів та науковців у досить великому полі можливостей безкоштовних міжнародних програм.

Довідково

Еразмус+ - це розширена та поглиблена програма, що об’єднує в собі попередні подібні, такі як Еразмус Мундус, Темпус та п’ять інших. На її фінансування Євросоюз виділив €14.7 млрд. до 2020 року.

Для України, як країни-партнера програми, відкрито можливості за напрямами академічної мобільності, проектів співпраці, європейських студій, е-twinning, а також у галузі молоді. Найчисленнішою стала програма Міжнародної кредитної мобільності (КА1), яка передбачає укладення партнерських угод між ВНЗ Європи та країн-партнерів для навчання та стажування студентів, викладачів, адміністративного персоналу у навчальних закладах, що отримали гранти на проекти з мобільності.

У 2016 році переможцями у проектах Міжнародної кредитної мобільності стали 116 проектів українських ВНЗ з 303 поданих. На їх забезпечення Європейський Союз надав €7,38 млн. В результаті 2200 осіб приймуть участь у міжуніверситетських обмінах. 1583 громадян України навчатимуться/стажуватимуться в європейських ВНЗ і 637 громадян ЄС в українських.

З України по програмі Еразмус+ 63 студенти отримали стипендії на навчання за спільними магістерськими програмами та 5 студентів здобуватимуть ступінь доктора філософії у 2015 та 2016 рр. Вони розпочали навчання в університетах Австрії, Бельгії, Великобританії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Франції, Швеції та інших країн.

17 проектів співпраці за участі університетів з України спільно з університетами Європи розпочали розбудовувати потенціал для запровадження положень Закону України «Про вищу освіту» та разом з 29 проектами Жана Моне і іншими проектами Еразмус+ імплементують план дій України щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net