Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.03.2015 15:36

Зменшення ЄСВ - лише перший крок на шляху детінізації економіки

Економіст і політик, народний депутат України (VIII скликання)

ЄСВ зменшено. Але маємо побоювання, що сукупне навантаження на фонд оплати праці через ПДФО, ЄСВ та військовий збір залишається надвисоким в порівнянні з нелегальними та “сірими” схемами виплати зарплатні, що використовуються підприємцями. Тому наступним л

Коли за самими скромними підрахунками легальний фонд оплати праці в Україні складає 630 млрд. грн., а тіньовий - від 240 до 600 млрд. грн. Коли сукупне навантаження на фонд оплати праці (що сплачує бізнес) в Україні складає 43,1%, а в Польщі – 24,7%, в Німеччині – 21,2%, в Туреччині – 19,2%. Коли Україна займає у рейтингу Світового Економічного Форуму одну з останніх в світі – 137-у позицію з 144-х за впливом оподаткування та мотивацію інвестувати – годі й сподіватись на економічне зростання та перехід від сировинної деградації до інноваційної моделі розвитку. Насправді детінізація української економіки і, зокрема, оплати праці здатна наповнити бюджет значно краще ніж пресловуте «затягування пасків» населення та економія на державних видатках розвитку.

На днях Президентом України був підписаний та відповідно набув чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)» №219-VIII, поданий народними депутатами Журжієм А.В., Южаніною Н.П., Ляшком О.В., Остріковою Т.Г., Семераком О.М., Кривенком В.М. та мною.

Він встановлює дієвий механізм зниження податкового навантаження на фонд оплати праці за рахунок зменшення розміру єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Питання зменшення навантаження на фонд оплати праці за принциповим наполяганням фракцій Радикальної Партії та Об’єднання «Самопоміч» було вперше законодавчо запроваджено ще з 1 січня 2015 року урядовим Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII.

Цей Закон передбачав, що при нарахуванні заробітної плати ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) застосовуються зі знижувальним коефіцієнтом 0,4 у 2015 році та 0,6 з 2016 року. Водночас застосування знижувального  коефіцієнту у 2015 році (0,4) дозволялось лише за виконання одночасно чотирьох умов, а саме:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік (у випадку якщо загальна база нарахування ЄСВ не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 повинен був застосувати коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат, тобто 3 654 грн. станом на 01.01.2015 року. 

Але передбачений механізм виявився ускладненим та переобтяженим умовами, які звужували можливості його практичного використання бізнесом.

Так наприклад, за даними Державної служби статистики України за січень 2015 року середньомісячна заробітна плата по Україні склала 3455 грн., що менше трьох мінімальних заробітних плат на 199 грн. Крім того, багато осіб, які працюють в сфері торгівлі, будівництва, сільському господарстві мають заробітну плату менше 3 654 грн.

Крім того, недіючий механізм застосування понижувального коефіцієнту ЄСВ мав приховані ризики для виконання дохідної частини Державного бюджету України на 2015 рік. Так заплановані надходження з податку на доходи фізичних осіб у бюджеті 2015 року в 3 рази більші ніж аналогічний показник у 2014 року, що напряму пов’язано з легалізацією доходів платниками ЄСВ у 2015 році. Отож, коли роботодавці не мають змоги легалізувати фонд оплати праці відповідно база оподаткування податком на доходи фізичних осіб також не збільшується.

Тому нами був запропонований новий спрощений підхід, який згодом був підтриманий 270 голосами народних депутатів в українському Парламенті.

Що змінює новий підхід?

Новим Законом також передбачено, що при нарахуванні зарплат ставки ЄСВ застосовуються з понижуючими коефіцієнтами. Зокрема, визначено, що  2015 рік – це перехідний період, під час якого застосовується понижуючий коефіцієнт, що розраховується щомісячно як відношення середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника у 2014 році (в розрахунку на одну застраховану особу) до бази нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (але не менше 0,4), при одночасному виконанні такого спрощеного набору умов:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась не менш ніж на 20 відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Остання умова не застосовується до фізичних осіб  - підприємців, які використовують працю найманих осіб, а також фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичних осіб, які використовують працю інших  осіб  на  умовах трудового договору (контракту). Тобто для цих платників взагалі застосовується лише дві умови.

Важливо наголосити, що з 2016 року запланована лібералізація режиму для всіх платників ЄСВ без будь-яких додаткових умов, коли розмір єдиного внеску зменшиться із застосуванням коефіцієнту 0,6.

 

Які вигоди отримає бізнес від нової моделі нарахування ЄСВ?

В порівнянні з попередньою редакцією скасовано дві обов’язкові умови щодо:

 середньої заробітної плати по підприємству у розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат, оскільки такий показник виконати у регіонах було неможливо через менший фактичний розмір середньої заробітної плати;

середнього платежу на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта не менше ніж 700 гривень, оскільки цей показник зобов’язував значно підвищити зарплату, що не для всіх роботодавців було можливим.

За новими правилами у роботодавця є можливість збільшити середню заробітну плату по підприємству в 2,5 рази, не збільшуючи при цьому суму відрахувань ЄСВ на жодну копійку. Тобто для тих хто виводить заробітну плату своїх працівників з тіні, або підвищує заробітну платню, навантаження на фонд оплати праці в розрахунку на 1 грн. зарплати пропорційно зменшується.

 

Які вигоди отримають від нової моделі ЄСВ наймані працівники?

Отримуючи офіційно, як правило, один розмір мінімальної заробітної плати, а решту в «конверті», працівник має право на нарахування пенсії лише з офіційно нарахованої зарплати, чим обмежуються його права на отримання пенсії в майбутньому. Короткозора економія роботодавців сьогодні стає причиною бідності найманих працівників завтра. Закон же надає можливість реально виправити ситуацію, адже  підвищуючи офіційну зарплату до 2,5 разів, роботодавець не сплатить жодної додаткової копійки відрахувань єдиного соціального внеску. Таким чином той хто мав зарплатню, наприклад, ?2000 грн. офіційно і 3000 грн. в конверті, зможе легально отримувати 5000 грн. без жодних додаткових відрахувань роботодавця до фондів соціального страхування. Це означатиме в 2,5 рази більшу пенсію для найманих працівників.

Адже офіційна гідна зарплата це і соціальне забезпечення (лікарняні, відпускні), і можливість засвідчити фінансовий стан для закордонних поїздок, отримання банківських кредитів, і т. ін., але насамперед, офіційна гідна зарплата це запорука нормального, спокійного і благополучного життя як для роботодавця, так і для працівника.

 

Які вигоди отримає державний бюджет від нової моделі ЄСВ?

Запровадження нової моделі нарахування ЄСВ гарантовано не зменшує надходження від єдиного соціального внеску до бюджету пенсійного фонду через відповідну математичну формулу, встановлену законом. Разом з тим нова модель створює можливість додаткових надходжень до держбюджету від податку на доходи фізичних осіб за рахунок розширення легального фонду оплати праці в країні.

Мовою фінансистів Закон №219-VIII надає державі опціон – надходження до бюджету можуть лише залишитись на існуючому рівні або зрости. Це не гарантія, це шанс. І це одна з небагатьох справжніх структурних реформ, здійснених в перші місяці роботи Парламенту і Уряду.

Наші ж найбільші побоювання полягають в тому, що сукупне навантаження на фонд оплати праці через податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військовий збір залишається надвисоким в порівнянні з нелегальними та “сірими” схемами виплати зарплатні, що використовуються підприємцями. Тому наступним логічним кроком може стати реформування податку на доходи фізичних осіб.

Радикальна партія послідовно відстоювала детінізацію заробітної плати передусім через істотне зниження єдиного соціального внеску. Адже ми впевнені, що масштабна детінізація трудових відносин призведе не до зменшення, а до збільшення надходжень не тільки до соціальних фондів, але й бюджетних надходжень податку на доходи фізичних осіб через суттєве розширення легального фонду оплати праці. В свою чергу зменшення фіскального тиску на громадян України та збільшення рівня офіційних доходів призведе не тільки до збільшення надходжень до Державного і місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, але й сприятиме зміцненню споживчого попиту та відповідному зростанню національної економіки.

illustration(article).jpg
 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net