Чому ДПТ необхідні місту і які обмеження виникають в разі їх відсутності?
Динамічний розвиток Києва, зокрема, швидкі темпи його забудови, потребують відповідного регулювання. Одним з таких інструментів стала деталізація положень генерального плану - розробка і затвердження детальних планів територій.
Чому ДПТ необхідні місту і які обмеження виникають в разі їх відсутності?
Детальний план території, за статтею 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, визначається як містобудівна документація, що має на меті планувати розвиток і організацію територій. Плани територій уточнюють і доповнюють генплан міста, регулюючи обсяги і послідовність забудови.
Фактично, цей документ визначає всю інфраструктуру в районах, запланованих до забудови чи реконструкції та його перспективний розвиток. Йдеться про функціональність просторової композиції: і організація транспортної мережі, і пішохідних зон, і ландшафтів, і, головне, визначення параметрів забудови.
Складається детальний план з графічних та текстових матеріалів. Проектанти, які розробляють ДПТ, подають його в Департамент містобудування і архітектури КМДА, адже саме цей орган виступає замовником містобудівної документації. Наступним обов’язковим етапом є проходження громадських слухань у відповідному районі чи мікрорайоні міста. Після чого план розглядається архітектурно-містобудівною радою, а тоді й Постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування. Й лише після цього він потрапляє на голосування до Київради. Ознайомитись з ДПТ Києва кожен охочий може на офіційному сайті Департаменту містобудування і архітектури КМДА.
На сьогодні в Києві затверджено лише 39 детальних планів територій. Вони охоплюють лише 22% міста.Тож, місту не вистачає аж 130 ДПТ!
До чого призводить відсутність такої документації?
Чому детальні плани необхідні місту?
ДПТ регулюють розвиток районів чи мікрорайонів не лише на папері. Є доволі серйозні обмеження, які викликають їх відсутність. І ряд переваг, які надають затверджені плани:
- земля, яка знаходиться в комунальній власності може передаватися в користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб;
- якщо цільове призначення ділянки, вказане в угоді про оренду чи праві власності відрізняється від вказаного в ДПТ, то визначається воно саме за детальним планом, що, в свою чергу, може дозволити змінювати таке призначення при розробці нових чи зміні старих планів;
- з’являється повне уявлення про потенційні площі і можливості для забудови;
- запускається процес отримання містобудівних умов та обмежень;
- громадськість має розуміння про запланований розвиток територій і інфраструктури, а відповідно можуть відбуватися змістовні громадські слухання щодо покращення таких планів.
Тож, така документація просто необхідна і самим киянам, і забудовникам, і владі. Та складний процес її затвердження і нюанси щодо юридичної сили ДПТ тому й залишає столицю тільки на п’яту частину забезпечену такими планами.
