Який розрахунковий документ повинен видати адвокат, який здійснює незалежну професійну діяльність, при отриманні від клієнта гонорару за свою роботу (послуги) в готівковій формі?
Аналіз нижчезазначеного законодавства України говорить про те, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який буде підтверджувати факт отримання коштів адвокатом від свого клієнта.
1. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі — Закон № 5076-VI)
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону № 5076-VI - договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону № 5076-VI - адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 27 Закону № 5076-VI - договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару(винагороди).
Тобто, Закон №5076-VI - не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
2. Податковий кодекс України (далі ПКУ)
Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ - незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
3. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Закон №265/95-ВР - поширюється тільки на суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
4. Положення “Про форму та зміст розрахункових документів” затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13)
Відповідно до п. 1. Розділу 1 Положення №13 - положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Тобто, Закон №265/95-ВР та Положення №13 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку. Закон №265/95-ВР та Положення №13 взагалі не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
5. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N1023-XII (далі — Закон N1023-XII)
Відповідно до п. 8 ст. 10 Закону N1023-XII) - виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).
Однак стаття 23 Закону N1023-XII (Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів), не передбачає будь-якої відповідальності за ненадання розрахункового документа.
Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає нам право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи наведене, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
