Впровадження РРО на ринку автозапчастин повинно відбутися вчасно!

Автомобіль – це не лише засіб комфорту, це насамперед джерело підвищеної небезпеки. І питання якості товару у сфері автокомпонентів є першочерговим. Адже від встановлення оригінальних автозапчастин залежить безпека водія, осіб, яких він перевозить у своєму авто, а також інших учасників дорожнього руху. Відсутність обов’язкового техогляду разом із присутністю на ринку великої кількості контрабандних та контрафактних запчастин, може призводити навіть до фатальних наслідків.

За даними Нацполіції, за 2019 рік трапилося 326 ДТП через технічну несправність транспортного засобу. Найнебезпечнішими несправностями, які частіше за все спричиняють ДТП, є несправності гальмівної системи (до 50%), рульового управління (14%), системи освітлення та сигналізації (16%). Тобто, майже кожен день трапляється ДТП через поломку авто. І це не дивно, адже ринок автозапчастин заполонила "товарна контрабанда" і контрафакт.

Сьогодні в Україні обсяг імпорту автозапчастин складає 88%. Третина ринку припадає на сірий та чорний ринок. Це стосується як кожного сегменту транспортних засобів (легковики, легко-вантажні та вантажні автомобілі й автобуси) так і основних груп автокомпонентів (запчастини, шини, акумулятори, оливи).

Пункти роздрібної торгівлі реалізовують нелегально ввезені товари без документів про походження, без фіскальних чеків, що виключає можливість відслідкувати переміщення товару ланцюжком постачання від виробника до кінцевого споживача. В результаті цього бюджет недоотримує мільярди гривень щорічно.

Так, за оцінками нашої асоціації, доля тіні на ринку автокомпонентів становить щонайменше 15–20%, а в найбільш масовій групі автозапчастин наближається до 50%.

Низька купівельна спроможність пересічного українського споживача сприяє зростанню пропозиції дешевого товару, де за низькою ціною часто криється не низька собівартість виробництва цього товару, а низька якість і сумнівне походження. За даними дослідження "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади", проведеного соціологічною групою Рейтинг, вартість товару є одним з головним факторів при виборі автозапчастин. Чим загрожує ця ситуація – цілком очевидно. Купуючи дешеві запчастини сумнівної якості, люди ризикують як своєю безпекою, так і безпекою інших учасників дорожнього руху.

Крім того, купуючи автозапчастини неналежної якості та не маючи  фіскального чеку, споживач не в змозі захистити свої права. Без таких чеків Держпродспоживслужба навіть не має права ініціювати перевірки. Згідно статистики, лише 1% скарг споживачів отримали належну реакцію. В інших випадках провести розслідування було неможливо через відсутність даних для ідентифікації продавця. Таким чином в разі придбання неякісних або фальсифікованих автозапчастин споживач залишається один на один зі своєю проблемою.

Не слід забувати і про викривлення конкуренції на ринку. Національні виробники та офіційні імпортери запчастин та компонентів, сплачуючи податки у повному обсязі, не можуть на рівних конкурувати з компаніями, які здійснюють імпорт за «сірими» та «чорними» схемами — занижуючи вартість в інвойсах або взагалі не здійснюючи митного оформлення товарів.

Це призводить до значних втрат бюджету. Прямих - коли держава недоотримує надходження від митних та податкових платежів. І непрямих, які полягають у недоотриманому податку на прибуток від легальних імпортерів.

І коли, здавалося б, уже закладено у законодавстві фундамент для покращення ситуації, чим ближче до вступу в дію відповідних норм, тим частіше з’являються ініціативи, які спрямовані на скасування таких потрібних законодавчих змін. Йдеться про ухвалені минулого року Закони № 128-IX та № 129-IX щодо детінізації економіки, якими було впроваджено низку комплексних системних заходів, спрямованих на боротьбу з торгівлею нелегально ввезеного товару. Ці заходи повинні набрати чинності 1 січня 2021 року. В нашому випадку, ключовим нововведенням є фіскалізація торгівлі автозапчастинами, а також запровадження програмних РРО поруч із «класичними» реєстраторами, підвищення розміру штрафних санкцій за невидачу фіскального чеку, впровадження е-чеку та механізму кешбеку для стимулювання покупця отримувати фіскальний чек там, де це передбачено законодавством.

Проте останні півроку у Верховній Раді регулярно реєструються законопроєкти, які викликають серйозні занепокоєння у представників легального бізнесу, оскільки пропонують скасувати або ж відстрочити ще на рік (а, може, й довше) заходи, спрямовані на детінізацію економіки, і не пропонують жодних механізмів для контролю на заміну. Це залишає можливість створювати потужні схеми з мінімізації податків.

Звичайно, фіскалізація роздрібної торгівлі не є панацеєю від усіх бід і є лише одним, але дієвим, інструментом подолання проблеми нелегального імпорту. Адже очевидно, що при такий системі занижувати митну вартість при імпорті чи взагалі не здійснювати митне оформлення товарів стає значно менш вигідним, оскільки продати такі товари кінцевому споживачеві буде значно складніше. Відповідно, це суттєво знизить попит на "товарну контрабанду" та контрафакт.

Чому ж норми законів щодо детінізації економіки викликають побоювання добросовісних ФОПів? На мою думку, це пов'язано з тим, що держава не провела належну комунікаційну та роз’яснювальну кампанію і не продемонструвала наочно якісні переваги змін до законодавства. Це дозволяє псевдозахиникам малого бізнесу (а насправді представникам великого тіньового бізнесу, який використовує спрощену систему оподаткування для мінімізації податкових платежів та торгівлі «товарною контрабандою») маніпулювати інформацією та створювати міфи про знищення малого бізнесу.

Хочу зазначити, що зміни у законодавство, що набирають чинності з 1 січня 2021 року, не такі «страшні і катастрофічні» як їх часто подають особи, зацікавлені у продовженні існування тіньових схем. Звичайно, норми законодавства потребують деяких уточнень та коригувань, але не повного відкату назад до ситуації, яка в нас в Україні зараз.

На сьогодні важливо відкоригувати модель фіскалізації та запровадити ризикорієнтований підхід. Тобто, фіскалізувати потрібно лише ті сфери, які потерпають від засилля нелегально ввезених товарів, а тому становлять загрозу як з точки зору економічної безпеки держави, так і з точки зору безпеки для життя та здоров’я споживачів. Це, зокрема, ліки та медичні препарати, автозапчастини, побутова електроніка та ін.

Результати дослідження соціологічної групи Рейтинг "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади" говорять самі за себе:

80% респондентів вважають, що видача фіскального чеку захищає права споживачів;

56% - підтримують розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО);

63% опитаних відповіли, що не готові купувати автозапчастини без фіскального чеку та 73% - не підтримують ідею  скасування норм, які зобов’язують підприємців видавати фіскальний чек при торгівлі автозапчастинами. 

Необхідно також відмітити, що практично навпіл розділилися відповіді споживачів щодо суб’єкта, який повинен гарантувати безпеку та якість при покупці товарів. Так, 44 % відповіли, що це повинна бути держава і 48% - підприємець, який продає товари.

І видача фіскального чеку якраз втілює в собі ці дві складові – відповідальність підприємця та держави. У разі придбання товару неналежної якості, споживач може звернутися до продавця з вимогою повернення/заміни товару та відшкодування збитків. При цьому, у разі відмови підприємця добровільно виконати гарантійні зобов’язання, держава, при наявності фіскального чеку, матиме підстави для притягнення його до відповідальності.

Наведені результати соцопитування є сигналом для влади, що на сьогодні постала нагальна потреба фіскалізації сфери автокомпонентів. Цього вимагають як представники легального бізнесу, який потерпає від великого обсягу нелегально ввезених товарів, так і споживачі, права та безпека яких під загрозою.

Тому рішення народних депутатів, що будуть прийняті при розгляді питання про відтермінування чи скасування обов’язку використання РРО при торгівлі автокомпонентами, стануть своєрідним маркером зрілості та готовності держави до впровадження системних, комплексних цивілізованих реформ, спрямованих на боротьбу з тіньовим сегментом на ринку.

Нам потрібно рухатися у бік цивілізованих реформ, які покращать життя в нашій країні. Від цього виграють і держава, і законослухняний бізнес, і споживачі. Я сподіваюся, що згідно з вищезазначеними законами з 1 січня 2021 наберуть чинності прийняті норми, в результаті чого ринок отримає нормальні умови здорової прозорої конкуренції, громадяни матимуть впевненість, що вони купують та встановлюють на своє авто безпечні та якісні запчастини.