Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.02.2017 18:02
Визнання невідповідності судді займаній посаді - українське ноу-хау?
Зміни до Конституції України передбачають механізм встановлення невідповідності судді займаній посаді. Однак така "прихована люстрація" може підривати авторитет судових рішень і не відповідати європейським стандартам функціонування судової влади. Які можли
Законом України "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя)" передбачено механізм перевірки раніше призначених суддів на відповідність їх займаній посаді судді. Надалі вказані конституційні положення перенесено в Закон України "Про судоустрій і статус суддів" 2016 року.
Однак запропонований механізм "прихованої люстрації", якщо врахувати його сутнісний контекст, може підривати авторитет набравших законної сили судових рішень і не відповідати міжнародним принципам функціонування судової влади.
Адже якщо сьогодні держава в особі відповідного компетентного органу (Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) визнає відсутність у суддів фахових знань або доброчесності, які настільки істотні, що унеможливлюють інше рішення, крім як звільнення такого судді із займаної посади, то виникає запитання:
- Чи мав суддя необхідні фахові знання і відповідав займаній посаді вчора, позавчора і так далі, вирішуючи конкретні справи конкретних осіб?
- І чи може такий суддя вирішувати справи завтра, до дати свого звільнення, вже маючи на руках рішення "про невідповідність займаній посаді"? Адже таке рішення "про невідповідність судді займаній посаді" не виступає підставою для миттєвого звільнення судді, і між датою "встановлення некомпетентності судді" і датою його звільнення може пройти не один місяць, і впродовж цього строку суддя, принаймні теоретично, може продовжувати вчиняти акти правосуддя.
Звичайно, визнання невідповідності судді займаній посаді навряд чи можна вважати автоматичною підставою до перегляду раніше проголошених ним рішень. Однак, якщо не в національних судах, то в Європейському суді з прав людини зазначений факт точно виступатиме вагомим доводом проти держави в частині дотримання Україною своїх зобов'язань за статтями 5 або 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Викликають обгрунтовані сумніви, чи може особа, що не відповідає займаній посаді, забезпечити справедливе й неупереджене судочинство.
Крім того, така "прихована люстрація" суддівського корпусу не повною мірою відповідає Європейській хартії щодо Закону "Про статус суддів", зокрема статтями 4 і 7 вказаної Хартії, та відповідним рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи. Адже екзаменування безстроково обраних суддів, яке не викликане їх дисциплінарним проступком, - неприродне тіло в судовій системі європейських держав. За такою логікою, Україна визнає, що будучи 21 рік членом Ради Європи, ми мали в своєму активі суддів, які "не відповідають займаній посаді". Але такий підхід видається несумісним з принципом безперервності державної влади.
Знову ж таки, не можна стверджувати, що звільнення судді з посади з підстав "невідповідності його займаній посаді", навіть у випадку невідповідності такого підходу Європейській хартії щодо Закону "Про статус суддів", автоматично слугуватиме підставою до визнання Європейським судом порушення відносно такого судді, наприклад, прав гарантованих статтею 8 Конвенції. Однак не має сумнівів, що у всіх випадках подібних звільнень міжнародні інституції досить прискіпливо аналізуватимуть конкретні нюанси та деталі такого звільнення судді. Причому процесуальні недоліки такого звільнення, яких з досвіду проведення конкурсу на посаду судді Верховного Суду вже вистачає, тлумачитимуться не на користь держави.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
Топ за тиждень
Популярне
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13475
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13424
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5179
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4725
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4683
Контакти
E-mail: [email protected]