Війна - життя або смерть держави

Добре слухати виступи Президента України в Мюнхені й Вашингтоні англійською. Але цього замало. На мій погляд, найважливіше, щоб Глава держави не втрачав землю. Адже першочергово Президента має чути Український народ, з яким той має говорити одною мовою. А Український народ складають різні групи.

Де круглий стіл Президента й провідних бізнесменів України? Невже не має Президент на колегіальній раді ініціювати колективні рішення еліти по воєнним діям країни? Наприклад, не мочити один одного на телеканалах, сформувати прозорий приватний фонд захисту України, прийняти дієву участь у територіальній обороні свого регіону, а значить - і свого бізнесу тощо. 

Скільки можна воювати один з одним кримінальними провадженнями за вугілля й електроенергію, нафту й газ. Ще трохи, і всіх можуть поставити до стінки хлопці з півночі.

Якщо не повернутися на грішну землю, якщо застрягнути між небом і землею, між війною й миром, ніколи не матимеш єдиних прагнень зі своїм народом, пане Президент! Робітники й олігархи, також частина Українського народу. І для перемоги вони мають бути різні, але єдині. Навіть В. В. Путін сходив до проведення у РФ таких круглих столів, то чому їх немає в нас?