Кримінальна відповідальність юридичних осіб

Верховна Рада України передбачила заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, доповнивши Кримінальний кодекс України розділом ХІV.

Почну незвичним чином, від найбільш розповсюджених форм злочинної діяльності, які можуть виступати передумовою кримінальної відповідальності юридичної особи: легалізації доходів і корупційних діянь, і до загальних положень кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Відповідно до ст. 96-3 КК України підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочинів, передбачених у статтях 209 (легалізація доходів), 306 (легалізація доходів від незаконного обігу наркотичних речовин), 369 (давання хабара) і 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу.

Під уповноваженими особами юридичної особи закон розуміє службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Враховуючи, що до службової особи юридичної особи відноситься навіть комірник і начальник цеху, коло уповноважених осіб юридичної особи визначено досить широко. Зокрема, до уповноважених осіб відносяться представники за довіреністю або іншим договором.

Наголошу, законодавцем не визначено, що діяльність уповноваженої особи має відбуватися згідно формального дотримання статутної компетенції або з відома власників юридичної особи, тобто за наявності умисної або необережної вини вищого керівного органу юридичної особи. Чи дотримується в цьому випадку конституційний принцип, за яким юридична відповідальність має індивідуальний характер, питання риторичне. Однак зазначені положення кримінального закону необхідно враховувати, особливо в частині проведення окремих операцій з легалізації доходів, наприклад, певними банківськими працівниками, які діяли з власної ініціативи.

Кримінальних кодекс передбачає за вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочинів, передбачених у статтях 209 (легалізація доходів), 306 (легалізація доходів від незаконного обігу наркотичних речовин), 369 (давання хабара) і 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу штраф від 85 тис. до 1 275 тис. гривен, в залежності від тяжкості злочину та обставин, що впливають на визначення розміру штрафу.

Загалом, перелік предикатних деліктів за ст. 96-3 КК України, які виступають передумовою до застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб, із зазначенням статей Особливої частини кримінального кодексу, є вичерпним: злочини щодо основ державності та національної безпеки, терористична діяльність, викрадення людини, корупційні діяння, злочинна легалізація доходів і окремі злочини проти безпеки людства (геноцид, ведення агресивної війни тощо).  Види відповідальності юридичних осіб: штраф і примусова ліквідація з конфіскацією усього майна юридичної особи. При чому, перелік предикатних злочинів, за які допускається ліквідація, вичерпно визначено ст. 96-9 КК України. Зауважу, за кримінальним процесуальним законом  кримінальне провадження як щодо юридичної особи, так і фізичної особи, яка вчинила відповідне предикатне правопорушення, та притягається за нього до відповідальності, має розглядатися судом  одночасносно .