Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.02.2016 18:26

Реформування країни: проблеми сьогодення (ч. 9)

Практикуючий юрист

Продовження. Частина 1 цієї статті була надрукована 28.09.2014; частина 2 - 02.11.2014; частина 3 - 25.11.2014; частина 4 - 11.03.2015; частина 5 - 18.04.2015, частина 6 - 03.07.2015, частина 7 - 12.12.2015, частина 8 - 14.02.2016.

       Продовження. Частина 1 цієї статті була надрукована 28.09.2014; частина 2 - 02.11.2014; частина 3 - 25.11.2014; частина 4 - 11.03.2015; частина 5 - 18.04.2015, частина 6 - 03.07.2015, частина 7 - 12.12.2015, частина 8 - 14.02.2016.

Стадія законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в першому читанні»

Характеристика стадії законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в першому читанні»

     Ця стадія законодавчої процедури включає в себе здійснення законотворчої діяльності, починаючи з моменту включення реформаторських законопроектів до порядку денного сесії ВР (ст. 20, ч. 2 ст. 96 Закону про Регламент ВР) і закінчуючи прийняттям їх за основу з дорученням головному комітету підготувати реформаторські законопроекти до другого читання або прийняттям їх в цілому (бажані для РГВР рішення) або іншим рішенням, визначеним ч. 1 ст. 114 Закону про Регламент ВР.
      Після включення реформаторських законопроектів до порядку денного сесії ВР, Верховна Рада України повертає їх до головного комітету, який розпочинає їхню підготовку до першого читання. Ця підготовка здійснюється в такому самому порядку, як і при попередньому розгляді тобто в порядку статті 93 Закону про Регламент ВР, з урахуванням особливостей, визначених главою 19 Закону про Регламент ВР (ст. 108 Закону про Регламент ВР).
     Перше читання передбачає обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу (п. 1 ч. 2 ст. 102 Закону про Регламент ВР).
      В ході підготовки до першого читання, реформаторські законопроекти в обов'язковому порядку направляються для проведення наукової експертизи. Висновки, підготовлені за результатами експертизи, направляються головному комітету для врахування при розгляді законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над ним (ч. 2 та ч. 5 ст. 102 Закону про Регламент ВР).
       Також, при підготовці законопроектів до першого читання, головний комітет може викласти в ньому альтернативні варіанти спірних положень (ч. 3 ст. 110 Закону про Регламент ВР) та вирішити інші питання, пов’язані з альтернативними законопроектами (ч. 2 ст. 111 Закону про Регламент ВР).
       Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом (ч. 4 ст. 110 Закону про Регламент ВР).

      За наслідками підготовки реформаторських законопроектів до розгляду в першому читанні, головний комітет ухвалює висновок, який має містити або пропозицію щодо перенесення розгляду законопроекту (в разі необхідності), або пропозицію про прийняття Верховною Радою одного з рішень, передбачених ст. 114 Закону про Регламент ВР (з обґрунтуванням такої пропозиції), щодо відповідного законопроекту (кожного з альтернативних законопроектів у разі їх внесення), а саме: 
      - прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання;
       - відхилення законопроекту;
     - повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
      - направлення законопроекту до головного комітету для підготовки на повторне перше читання (з визначенням основних положень, принципів, критеріїв, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини);
        - опублікування законопроекту у визначеному ВР друкованому засобі масової інформації для всенародного обговорення;
        - доопрацювання законопроекту головним комітетом з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше читання;
        - прийняття законопроекту в цілому, за умови дотримання вимог ч. 4 ст. 102 Закону про Регламент ВР (ч. 1 ст. 111 Закону про Регламент ВР).

      Висновок, підготовлений головним комітетом до першого читання законопроекту, а також висновки відповідних комітетів, інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам не пізніш як за сім днів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради (ст. 112 Закону про Регламент ВР)

       Розгляд законопроекту в першому читанні, як правило, проводиться за процедурою повного обговорення законопроектів (ст. 30 Закону про Регламент ВР). В той же час, ВР може прийняти процедурне рішення про обговорення проекту за скороченою процедурою, якщо це не порушує ч. 3 ст. 113 Закону про Регламент ВР. 
      Після завершення обговорення законопроекту в першому читанні проводиться голосування щодо прийняття одного з рішень, передбачених статтею 114 Закону про Регламент ВР (ст. 113 Закону про Регламент ВР).
      У разі прийняття рішення про направлення реформаторського законопроекту на повторне перше читання, його розгляд здійснюється в порядку, передбаченому ст. ст. 112, 113 Закону про Регламент ВР, з особливостями, визначеними ст. 115 Закону про Регламент ВР.

Мета та завдання РГВР
на стадії розгляду  законопроектів в першому читанні

      Метою РГВР на стадії розгляду реформаторських законопроектів в першому читанні є прийняття ВР реформаторських законопроектів за основу, з дорученням головному комітету підготувати їх до другого читання або прийняття реформаторських законопроектів за основу і в цілому.

      Оскільки підготовка цих законопроектів до першого читання здійснюється в такому самому порядку, як і при попередньому розгляді (тобто в порядку статті 93 Закону про Регламент ВР, але з урахуванням особливостей, визначених главою 19 Закону про Регламент ВР), то і основні завдання РГВР на даній стадії законодавчої процедури аналогічні завданням РГВР на стадії попереднього розгляду реформаторських законопроектів в комітетах ВР.
      Однак, у зв’язку з тим, що вищеназвані стадії законодавчої процедури різняться за предметом, до основних завдань на цій стадії слід додати такі (додаткові) завдання РГВР, а саме:

      1. РГВР аналізує висновки за результатами наукової, юридичної чи іншої експертизи (за результатами інформаційного чи наукового дослідження експертизи) реформаторських законопроектів, які підготовлені на підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 102 Закону про Регламент ВР, та готує свої рекомендації (висновки) щодо їхнього змісту.

      2. За наявності альтернативних варіантів спірних положень реформаторських законопроектів, а також у разі подання альтернативних законопроектів, РГВР здійснює роботу по їхньому вивченню та готує свої рекомендації щодо їх змісту. За необхідності, РГВР готує відповідні заперечення, якщо зміст альтернативних положень чи альтернативних законопроектів суперечить концепції реформи, спотворює її правовий зміст.

      3. РГВР повинна окремо проаналізувати ризики, пов’язані з можливістю відхилення реформаторських законопроектів, повернення їх суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, повернення реформаторських законопроектів до головного комітету для підготовки на повторне перше читання та інші негативні наслідки, які передбачені ст. 114 Закону про Регламент ВР.

       4. За наявності законодавчої можливості (ч. 4 ст. 102 Закону України «Про Регламент ВР»), РГВР аналізує та обґрунтовує можливість прийняття реформаторських законопроектів за основу і в цілому (ч. 2 ст. 114 Закону про Регламент ВР).

       5. У разі прийняття рішення про направлення реформаторського законопроекту на повторне перше читання, РГВР бере участь (або одноосібно готує з подальшим спрямуванням до головного комітету) у підготовці документів та матеріалів, які необхідні  для повторного розгляду реформаторських законопроектів.

       6. Інші завдання, які випливають зі змісту даної стадії законодавчої процедури.

Стадія законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в другому читанні»

Характеристика стадії законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в другому читанні»

        Ця стадія законодавчої процедури включає в себе здійснення законотворчої діяльності, починаючи з моменту прийняття реформаторських законопроектів в першому читанні та дорученням головному комітету підготувати їх до другого читання (п. 1 ч. 1 ст. 114 Закону про Регламент ВР) і закінчуючи рішенням ВР про прийняття реформаторських законопроектів в другому читанні та дорученням головному комітету підготувати їх до третього читання або прийняттям їх в цілому (бажані для РГВР рішення) або іншим рішенням, визначеним в  ч. 1 та ч. 4 ст. 123 Закону про Регламент ВР.

        Підготовка реформаторських законопроектів до другого читання передбачає:

      - внесення народними депутатами пропозицій і поправок до реформаторських законопроектів (п. 3, 4 ч. 6, ч. 7, 9 ст. 89, ст. 116 Закону про Регламент ВР);
      - підготовку текстів реформаторських законопроектів у вигляді порівняльної таблиці (ст. 118 Закону про Регламент ВР);
   - підготовку висновку головного комітету щодо реформаторських законопроектів (ч. 1 ст. 117 Закону про Регламент ВР);
     - підготовку висновку головного комітету щодо внесених пропозицій і поправок, який подається у порівняльній таблиці (п. 3 ч. 1 ст. 118 Закону про Регламент ВР);
      - підготовку додаткової порівняльної таблиці, якщо не всі пропозиції, поправки головним комітетом включені до порівняльної таблиці (ч. 2 ст. 118 Закону про Регламент ВР);
      - підготовку інших супровідних документів до реформаторських законопроектів (ч. 1 ст. 117 Закону про Регламент ВР).

        Розгляд реформаторських законопроектів у другому читанні передбачає:

      - обговорення кожної статті реформаторського законопроекту в порядку її нумерації в запропонованій головним комітетом редакції, якщо не прийнято рішення про розгляд законопроекту в іншому порядку (ч. 1 ст. 120 Закону про Регламент ВР);
      - обговорення відхилених головним комітетом пропозицій, поправок, що стосуються окремих статей, якщо на цьому наполягає ініціатор внесення - суб'єкт права законодавчої ініціативи (ч. 2 ст. 120 Закону про Регламент ВР);
       - розгляд кількох альтернативних пропозицій, поправок до законопроектів, щодо яких головний комітет не прийняв рішення (ч. 4 ст. 120 Закону про Регламент ВР);
       - голосування по кожній пропозиції, поправці, відхиленій головним комітетом, якщо на цьому наполягає ініціатор внесення - суб'єкт права законодавчої ініціативи  (ч. 1 ст. 121 Закону про Регламент ВР);
      - голосування щодо прийняття законопроекту в другому читанні після завершення постатейного розгляду законопроекту.
      - голосування законопроекту в цілому, якщо до нього немає зауважень народних депутатів (ч. 5 ст. 121 Закону про Регламент ВР). Таке голосування не проводиться, якщо внаслідок неприйняття Верховною Радою тих чи інших статей законопроекту або суттєвої зміни запропонованої головним комітетом редакції окремих структурних частин законопроекту в тексті виникають суперечності чи прогалини, які виключають можливість застосування норм законопроекту після його остаточного прийняття та набрання ним чинності (ч. 6 ст. 121 Закону про Регламент ВР).

       За результатами розгляду реформаторських законопроектів в другому читанні, Верховна Рада приймає одне з таких рішень (ст. 123 Закону про Регламент ВР):
      - прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання;
       -  відхилення законопроекту;
      - прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому. Таке рішення приймається, якщо текст законопроекту прийнято без внесення змін до нього; якщо до нього немає зауважень відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради (ч. 4 ст. 123 Закону про Регламент ВР);
       - прийняття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання. В цьому випадку  Верховна Рада визначає частини, розділи, глави, статті, частини статей, що підлягають доопрацюванню (ч. 2 ст. 123 Закону про Регламент ВР);
      - повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Мета та завдання РГВР
на стадії розгляду  законопроектів в другому читанні

        Метою РГВР на стадії розгляду реформаторських законопроектів в другому читанні є прийняття ВР реформаторських законопроектів в другому читанні та в цілому або ж їхнє прийняття в другому читанні з дорученням головному комітету підготувати їх до третього читання.

       На цій стадії законодавчої процедури РГВР має такі завдання:
 
       1. РГВР аналізує пропозиції і поправки до реформаторських законопроектів, внесені народними депутатами, в тому числі і альтернативні.

       2. РГВР бере участь (або одноосібно готує з подальшим спрямуванням до головного комітету) тексти реформаторських законопроектів у вигляді порівняльної таблиці, а, за необхідності, і додаткову порівняльну таблицю, якщо не всі пропозиції та поправки включені головним комітетом до порівняльної таблиці.

      3. РГВР аналізує висновки головного комітету щодо реформаторських законопроектів та щодо внесених до них пропозицій і поправок.

      4. За необхідності, РГВР бере участь у підготовці інших супровідних документів до реформаторських законопроектів.

       5. На своїх засіданнях РГВР обговорює кожну статтю реформаторського законопроекту в запропонованій головним комітетом редакції (для голосування), виробляє власну позицію щодо кожної статті, доводи на її підтримку або заперечення проти запропонованої редакції статті,  - для забезпечення членів РГВР-суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідною аргументацією під час обговорення на пленарному засіданні.

        6. На своїх засіданнях РГВР вирішує, чи потрібно членам РГВР-суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати на пленарному засіданні обговорення пропозицій та поправок, що стосуються окремих статей реформаторських законопроектів, які головний комітет відхилив. Якщо так, то РГВР розробляє свою власну правову позицію щодо кожної пропозиції чи поправки.

        7. РГВР повинна окремо проаналізувати ризики, пов’язані з можливістю відхилення реформаторських законопроектів, повернення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання.

         8. За наявності законодавчої можливості (ч. 4 ст. 102 Закону про Регламент ВР), РГВР аналізує та обґрунтовує можливість прийняття реформаторських законопроектів за основу і в цілому (ч. 4 ст. 123 Закону про Регламент ВР).

        9. Інші завдання, які випливають зі змісту даної стадії законодавчої процедури.


Стадія законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в третьому читанні»

Характеристика стадії законодавчої процедури
«Розгляд реформаторських законопроектів в третьому читанні»

       Ця стадія законодавчої процедури включає в себе здійснення законотворчої діяльності, починаючи з моменту прийняття реформаторських законопроектів в другому читанні та дорученням головному комітету підготувати їх до третього читання (п. 1 ч. 1 ст. 123 Закону про Регламент ВР) і закінчуючи рішенням ВР про прийняття реформаторських законів в цілому і направленнях їх Головою ВР на підпис Президенту України (ч. 1 ст. 94 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 129 Закону про Регламент ВР).

       Підготовка реформаторських законопроектів до третього читання передбачає:

       - внесення народними депутатами до реформаторських законопроектів лише поправок, без зміни змісту законопроектів (п. 4 ч. 6, ч.  9 ст. 89, ст. 125 Закону про Регламент ВР);
       - підготовку текстів реформаторських законопроектів у вигляді порівняльної таблиці, яка містить остаточну редакцію законопроекту і складається відповідно до вимог ст. 118 Закону про Регламент ВР (ч. 1 ст. 127 Закону про Регламент ВР); 
    - підготовку висновку головного комітету щодо реформаторських законопроектів (ч. 1 ст. 126 Закону про Регламент ВР);
       - підготовку супровідних документів до реформаторських законопроектів (ч. 2 ст. 127 Закону про Регламент ВР), а саме: перелік законів, до яких у зв'язку з прийняттям цього закону необхідно внести зміни (за їх наявності); одержаний головним комітетом, у разі необхідності, від Кабінету Міністрів України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення в дію закону після прийняття законопроекту; проекти актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається, або є необхідним для введення відповідного закону в дію, якщо ВР приймалося рішення про необхідність розробки таких проектів актів;
        - підготовку проекту постанови ВР про схвалення підготовленого Кабінетом Міністрів України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів щодо введення в дію закону після прийняття законопроекту (п. 2 ч. 2 ст. 128 Закону про Регламент ВР);

        Розгляд реформаторських законопроектів у третьому читанні передбачає:

      - голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні (п. 1 ч. 2 ст. 128 Закону про Регламент ВР);
      - голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами - членами головного комітету, про схвалення підготовленого Кабінетом Міністрів України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів щодо введення в дію закону після прийняття законопроекту (п. 2 ч. 2 ст. 128 Закону про Регламент ВР);
       - голосування законопроекту в цілому (п. 3 ч. 2 ст. 128 Закону про Регламент ВР);

        За результатами розгляду реформаторських законопроектів у третьому читанні, ВР приймає одне з таких рішень (ч. 1 ст. 129 Закону про Регламент ВР):

       - прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України;
      - перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України проектів актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається;
       - схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум. В цьому випадку винесення законопроекту на всеукраїнський референдум та визначення його результатів здійснюються відповідно до положень Конституції України та законів, що регулюють питання проведення всеукраїнського референдуму (ч. 2 ст. 129 Закону про Регламент ВР);
        - відхилення законопроекту.

      Текст реформаторського закону, прийнятий ВР оформляється головним комітетом, візується головою комітету та керівником секретаріату цього комітету чи особами, які виконують їх обов'язки, керівником юридичного підрозділу та керівником підрозділу, на який в установленому порядку покладено функцію з оформлення на підпис Голові ВР прийнятих ВР актів, і подається на підпис Голові ВР. Якщо текст закону завізований із зауваженнями, вони разом із текстом закону подаються Голові ВР (ч. 1 ст. 130 Закону про Регламент ВР).
       Голова ВР підписує поданий на підпис реформаторський закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання, крім випадків, передбачених цим Регламентом (ч. 4 ст. 130 Закону про Регламент ВР). Такими випадками є:
       - виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої Регламентом ВР, наслідком чого може бути скасування результатів голосування (ч. 3 ст. 131 Закону про Регламент ВР);
      - подання на підпис Голові ВР тексту реформаторського закону, не ідентичного тексту законопроекту, прийнятого Верховною Радою (ч. 3 ст. 131 Закону про Регламент ВР);
        - виявлення у поданому на підпис тексті закону редакційних неточностей або явних неузгодженостей між його положеннями (ч. 3 ст. 131 Закону про Регламент ВР). В цьому випадку Голова ВР може внести на розгляд ВР пропозиції щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей, які розглядаються ВР за процедурою, визначеною ст. 131 Закону про Регламент ВР;

       Підписаний закон Голова ВР невідкладно направляє Президентові України (ч. 1 ст. 94 Конституції України, ч. 4 ст. 130 Закону про Регламент ВР).

Мета та завдання РГВР
на стадії розгляду  законопроектів у третьому читанні

      Метою РГВР на стадії розгляду реформаторських законопроектів в третьому читанні є прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України.

       На цій стадії законодавчої процедури виконуються такі завдання:

       1. РГВР аналізує поправки до реформаторських законопроектів.

       2. РГВР бере участь (або одноосібно готує з подальшим спрямуванням до головного комітету) тексти реформаторських законопроектів у вигляді порівняльної таблиці, яка містить остаточну редакцію законопроекту.

      3. РГВР аналізує висновки головного комітету щодо реформаторських законопроектів.

       4. За необхідності, РГВР бере участь у підготовці супровідних документів до реформаторських законопроектів.

      5. На своїх засіданнях РГВР обговорює кожну статтю реформаторського законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні; виробляє власну позицію щодо кожної статті, доводи на її підтримку або заперечення проти запропонованої зміни, - для забезпечення членів РГВР-суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідною аргументацією під час обговорення на пленарному засіданні.

      6. У разі виявлення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законі (ст. 131 Закону про Регламент ВР), РГВР готує матеріали, які необхідні членам РГВР-суб’єктам права законодавчої ініціативи для  розгляду пропозицій щодо усунення неузгодженостей чи неточностей в порядку, визначеному ст. 131 Закону про Регламент ВР.

      7. Інші завдання, які випливають зі змісту даної стадії законодавчої процедури.

Стадія законодавчої процедури
«Підписання реформаторських законів Президентом України та їх оприлюднення»

Характеристика стадії законодавчої процедури
«Підписання реформаторських законів Президентом України та їх оприлюднення»

       Ця стадія законодавчої процедури включає в себе отримання Президентом України реформаторських законів для підписання, їхнє підписання та оприлюднення, а також  повернення до ВР (у разі застосування Президентом України права вето) для повторного розгляду (ч. 2 ст. 94 Конституції України).
Отримавши від Голови ВР реформаторський закон, Президент України вчиняє одну з двох дій, передбачених ст. 94 Конституції України:

      - або протягом п'ятнадцяти днів після отримання реформаторського закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює;

     - або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
      Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий ВР не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою ВР і опубліковується за його підписом.
       Повторний розгляд законів, повернених Президентом України, відбувається за процедурою, визначеною  ст. ст. 132-136 Закону про Регламент ВР, яка передбачає:
      - розгляд пропозицій Президента України у головному та інших комітетах;
      - вивчення головним комітетом обґрунтованості кожної окремої пропозиції;
      - ухвалення головним комітетом висновку щодо доцільності її прийняття чи відхилення кожної окремої пропозиції;
     - підготовку головним комітетом тексту закону з пропозиціями Президента України у вигляді порівняльної таблиці, яка містить: текст статей прийнятого закону, до яких Президент України пропонує внести зміни; текст змін, запропонованих Президентом України; рішення головного комітету щодо кожної запропонованої пропозиції і його коротке обґрунтування; остаточний текст відповідних статей, частин або пунктів статей, який рекомендується головним комітетом для прийняття ВР.
      Пропозиції Президента України до поверненого ним реформаторського закону розглядаються на пленарному засіданні ВР в порядку голосування пропозицій і поправок (стаття 45 Закону про Регламент ВР) з урахуванням особливостей, встановлених ст. ст. 134-136 Закону про Регламент ВР.

      У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

      Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Мета та завдання РГВР
на стадії підписання реформаторських законів Президентом України
та їх оприлюднення

      Метою РГВР на стадії підписання реформаторських законів Президентом України та їх оприлюднення є набрання реформаторським законом чинності після його підписання Президентом України (чи Головою ВР в порядку ч. 4 ст. 94 Конституції України) та оприлюднення.

       На цій стадії законодавчої процедури РГВР має завдання лише у разі, якщо Президент України застосував право вето на реформаторський закон, що зумовлює необхідність його повторного перегляду. У цьому випадку, завдання РГВР зводяться до такого:

      1. РГВР аналізує пропозиціїПрезидента України до реформаторських законопроектів.

       2. РГВР бере участь (або одноосібно готує з подальшим спрямуванням до головного комітету) тексти реформаторських законопроектів у вигляді порівняльної таблиці (ч. 4 ст. 133 Закону про Регламент ВР).

      3. РГВР аналізує висновки головного комітету щодо реформаторських законопроектів.

       4. За необхідності, РГВР бере участь у підготовці супровідних документів до реформаторських законопроектів.

      5. На своїх засіданнях РГВР обговорює кожну пропозицію Президента України щодо реформаторського законопроекту, виробляє власну позицію щодо кожної статті, доводи на її підтримку або заперечення проти цієї пропозиції, - для забезпечення членів РГВР-суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідною аргументацією під час обговорення на пленарному засіданні.

       6. Інші завдання, які випливають зі змісту даної стадії законодавчої процедури (в частині повторного розгляду законів, повернених Президентом України).

      На цьому власне і завершується огляд стадій законодавчої процедури, мети і основних завдань РГВР в межах правової технології реформування. Як можна побачити з вищевикладеного, основою даного етапу реформування є діяльністьРГВР по супроводженню законодавчої процедури. Ця діяльність включає в себе:
     а) Роботу над змістом реформаторських законопроектів (аналіз змісту пропозицій, поправок тощо);
       б) Участь в засіданнях парламентських комітетів;
       в) Роботу по формуванню позицій  членів РГВР-суб’єктів права законодавчої ініціативи (формування доводів та аргументів для виступів на комітетах, на пленарних засіданнях тощо);
     г) Суто технічну роботу (підготовка супроводжувальних  документів, корегування текстів реформаторських законопроектів тощо).

      Саме тому логічним є те, що після оприлюднення і набрання реформаторськими законами чинності, РГВР припиняє свою роботу.

     Прийняттям рішення про припинення діяльності РГВР і закінчується тринадцятий етап реформування «Прийняття пакету законів, якими впроваджується реформа, та введення їх в дію».

       Нижче будуть розглянуті два останніх етапи реформування - чотирнадцятий та п’ятнадцятий. На відміну від попередніх, чотирнадцятий та п’ятнадцятий етапи реформування пов’язані не з формуванням та задіянням реформаторських законів в системі законів країни, а з безпосередньою дією цих законів - законозастосуванням.
      Через це, перед тим, як перейти до цих етапів, необхідно зупинитися на їхніх особливостях.

Особливості чотирнадцятого та п’ятнадцятого етапів реформування

/ДАЛІ  БУДЕ/

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net