Зміни – це завжди не легко, або кілька слів про 14% ПДВ на агропродукцію

Зниження ставок оподаткування – це не така вже й часта подія для українського податкового законодавства. Але, навіть така позитивна подія принесла чимало тимчасових клопотів для агробізнесу.

Нещодавно на всіх новинних сайтах красувалася новини що президент Зеленський підписав Закон про зменшення ставки ПДВ для аграріїв до 14% (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1115-ІХ від 17.12.2020р.). Зниження ставок оподаткування – це не така вже й часта подія для українського податкового законодавства. Але, навіть така, здавалося б позитивна подія, принесла чимало тимчасових клопотів для агробізнесу. Про ці та інші нюанси, пов’язані зі змінами розповім вам нижче.

Менша ціна: міф чи реальність

У пояснювальній записці до законопроекту автори вказували, що його норми направлені на зменшення податкового тягаря на агросектор, та, відповідно, вимивання обігових коштів у сільськогосподарських підприємств.

Тобто в концепцію законопроекту закладалося зниження вартості агропродукції щонайменше на 6%. Чи буде так в майбутньому – покаже час. Однак, на сьогодні постачальники агропродукції вносять зміни до договорів щодо ставки ПДВ без зміни сукупної вартості сільськогосподарської продукції. Тобто, фактично, збільшується маржа у постачальників, а у покупців – збільшуватиметься собівартість продукції.

Турборежим – наше все

Метою законопроекту було підготувати належну законодавчу базу до чергового посівного сезону. Про це свідчить зокрема те, що Верховна Рада проголосувала за цей закон у другому читанні ще у грудні 2020 року. Але, підписаний Головою Верховної Ради та Президентом він був традиційно після  «після свят».

Оскільки підписання Закону було затягнуто, прийшлося форсувати і його опублікування, щоб встигнути імплементувати його норми уже у березні, коли підприємства агросектору активно закуповують насіння для посівної. 

Варто відзначити, що автори законопроекту підійшли досить виважено до періоду набрання чинності та застосування його норм.

Так, відповідно до задуму авторів, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону. Тобто, у випадку опублікування закону на початку чи хоча б у середині місяця у всіх державних органів (Мінфіну, ДПС) та і самих платників податків міг би бути час для узгодження проблемних питань та внесення змін до відповідних договорів купівлі-продажу,  форм податкової звітності та податкових накладних. Але, опубліковано Закон було 24.02.2021р., а отже його правила починали діяти із березня місяця, фактично майже одразу після вихідних.

Попри те, що в інформаційному просторі з 2020 року час від часу згадували про ініціативу зменшення ставки, набрання чинності законом було як «сніг на голову» як для державних органів, так і для суб’єктів агросектору.

Податкові «проблеми» перехідного періоду

Залишити не можна змінити

Зміна ставки ПДВ потягнула за собою ряд питань у платників податків. Зокрема, гострою проблемою є питання попередніх оплат, отриманих до 01.03.2020р., на які складено податкові накладні за ставкою ПДВ 20%.

І хоч автори закону досить ґрунтовно підійшли до написання тексту та врегулювали ряд питань, пов’язаних з такими оплатами, залишився неврегульований момент щодо зміни номенклатури у податкових накладних. Наприклад, якщо в рамках одного договору було попередньо оплачено «Пшеницю першого сорту», то чи можна відвантажувати під цю оплату «Пшеницю першого сорту «Смуглянка»» банально змінивши номенклатуру у податковій накладній, складеній на попередню оплату? Чи все таки слід розглядати таку господарську операцію, як окрему поставку, яка повинна здійснюватися вже по ставці 14% ПДВ, оскільки Законом не передбачено для такого випадку збереження ставки 20%? А як бути у випадку якщо пшениця взагалі замінюватиметься на кукурудзу?

Допоки ДПС думає над цим питанням, постачальники уже відвантажують свою продукцію під такі попередні оплати, наражаючи як не покупця, то себе на податкові ризики.

Якщо постачальник банально змінить номенклатуру у податковій накладній без зміни ставки ПДВ, а після цього ДПС опублікує роз’яснення, що ставка податку має змінюватися у цьому випадку  -  постраждає покупець, який втратить податковий кредит за такою податковою накладною. Як наслідок, йому прийдеться збільшувати свої податкові зобов’язання з ПДВ та сплачувати штрафні санкції.

Якщо ж продавець при зміні номенклатури товару вирішить, що постачання потрібно робити за ставкою 14%, то у випадку публікації роз’яснення  від ДПС, що ставка має залишатися на рівні 20%, він наражає себе на ризик заниження податкових зобов’язань,

А поки ДПС мовчить – постачальники та покупці є ситуативними заручниками «податкової лібералізації».

Нова форма податкової накладної та податковий кредит

Із 01.03.2021р. почала діяти оновлена форма накладної, яка із набранням чинності Законом одразу ж втратила свою актуальність. Наразі, ДПС із Мінфіном в терміновому порядку затверджують зміни до податкової накладної, а за одно й до декларації з ПДВ.

А поки тривають бюрократичні процедури, постачальники не можуть складати податкові накладні на постачання сільгосптоварів чи на отримання попередніх оплат за них. І якщо тенденція відсутності оновленої форми податкових накладних збережеться до кінця поточного місяця, то покупці сільгоспродукції втратять право на формування податкового кредиту у березні місяці, що в свою чергу призведе до збільшення сум ПДВ, які підлягатимуть сплаті до бюджету, та вимивання обігових коштів. Беззаперечно, в наступних податкових періодах з’явиться оновлена форма податкової накладної, і покупці віднесуть суми ПДВ, сплачені в ціні за сільгоспродукцію, до складу податкового кредиту, однак, для фермерських господарств, які потребують обігових коштів в період підготовки до посівної кампанії, це не зовсім оптимістичний прогноз.

Разом з тим, для продавців сільгоспродукції залишається обов’язок задекларувати свої податкові зобов’язання та сплатити ПДВ до бюджету, попри відсутність складеної податкової накладної.

За умов невиконання планових показників податкових надходжень через «локдауни вихідного дня» та карантин у першому кварталі, зволікання із затвердженням нових форм податкових накладних може бути дієвим механізмом щодо покращення таких показників, для подальшого звітування про успіхи та ефективну роботу ДПС. 

Як резюме, варто зазначити, що попри ті тимчасові негаразди, спричинені черговими змінами, не вітати зниження податкового навантаження на агросектор України було б неправильно. В довгостроковій перспективі зниження ставки оподаткування відіграє свою позитивну роль та, сподіваюся, досягне тих цілей, які ставилися авторами Закону: зменшення закупівельних цін на сільгоспродукцію та супутні із нею товари, детінізація агросектору та збільшення обігових коштів у сільськогосподарських підприємств.