Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.03.2016 12:54

Сучасний стан правового забезпечення сфери житлового будівництва

Директор Института экономико-правовых исследований Национальной  академии наук Украины

Кожен має право на житло. Саме так проголошує ч. 1 ст. 47 Конституції України. У Основному Законі України також відзначається, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48).

Кожен має право на житло. Саме так проголошує ч. 1 ст. 47 Конституції України. У Основному Законі України також відзначається, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48). Питанням реалізації цього права, реформування житлового законодавства, компетенції державних та інших органів в зазначених сферах була присвячена н науково–практична конференція «Аналіз законодавчої бази в сфері житлового забезпечення та житлового будівництва», проведена Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, Інститутом права Міністерства юстиції України. Які ж проблеми та шляхи їх вирішення вбачаються нагальними?

Відповідно до Конституції України держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду (ч. 1 ст. 47).

Зокрема, створення особливих умов з метою задоволення житлових потреб на теперішній час за офіційними статистичними даними Державної служби статистики України потребують 657 тис. сімей та одиноких громадян, які перебували на квартирному обліку на кінець 2014 року. При цьому протягом 2014 року лише 3 тис. сімей та одиноких громадян змогли отримати житло.

Як наголошено у Житловому кодексі УРСР, право на житло забезпечується, зокрема, розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, наданням жилої площі в міру здійснення програми будівництва благоустроєного житла (ст. 1).

На сьогодні в Україні діє Державна цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1249. Метою цієї Програми є підвищення рівня забезпечення громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, житлом шляхом удосконалення існуючого та запровадження нового ефективного фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла.

При цьому доступне житло визначається як збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р.).

Державна підтримка будівництва доступного житла полягає у сплаті державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або наданні пільгового іпотечного житлового кредиту.

Більш детально це питання врегульовано у Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 р. № 140.

Зокрема, державна підтримка надається шляхом:

сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки (п. 4 згаданого Порядку).

Варто зауважити, що для розрахунку обсягу державної підтримки вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничної вартості 1 кв. метра житла, що визначається згідно з порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для надання державної підтримки з метою будівництва (придбання) доступного житла, затвердженим відповідно до законодавства.

В той же час у разі коли  визначена забудовником  вартість  1  кв.  метра загальної площі житла перевищує граничну вартість 1 кв. метра житла, громадянин, який виявив бажання придбати таке житло, сплачує різницю вартості за власний рахунок.

На даний час гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла, що використовується під час розрахунку обсягу державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла, визначена у додатку до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 р. № 193.

Так, гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла у м. Києві визначена у розмірі 7990 грн. В той час як реальні ціни є значно вищими. Зокрема, за даними Київського порталу з нерухомості станом на 07.03.2016 р. вартість 1 кв. метра житла по районам м. Києва є наступною (наводиться на мові інтернет-сайту):


Район

Все квартиры

Одно-
комнатные

Двух-
комнатные

Трех-
комнатные

Много-
комнатные

Гостинки

 

у.е./кв.м.

у.е./кв.м.

у.е./кв.м.

у.е./кв.м.

у.е./кв.м.

у.е./кв.м.

Голосеевский

1287

1143

1290

1314

1350

0

Дарницкий

1109

1066

1138

1104

1119

993

Деснянский

958

975

945

959

955

0

Днепровский

1199

1134

1093

1209

1304

938

Оболонский

1466

1347

1252

1511

1561

0

Печерский

2035

1754

1989

1947

2187

0

Подольский

1308

1211

1293

1281

1368

1028

Святошинский

1057

1011

1013

1107

1085

0

Соломенский

1213

1202

1211

1198

1229

1053

Шевченковский

1664

1382

1628

1650

1771

1258

  Отже, насправді, державна підтримка виявиться незначною, оскільки різницю між реальною та граничною вартістю квадратного метра житла сплачуватиме громадянин, який, звісно, не матиме фінансово-економічної можливості для здійснення такого роду витрат.

Особливо чутливою соціальною групою є молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, які потребують державної підтримки у забезпеченні реалізації їх права на житло. У зв’язку з цим та на виконання Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 р. постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 р. № 584 було прийнято Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (далі – Положення № 584).

Згідно з п. 3 Положення № 584 право на отримання кредиту мають сім'ї та одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:

сім'я в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно;

неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно має неповнолітніх дітей (дитину);

одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно.

Положення п. 3 Положення № 584 поширюються і на молодих вчених. Зокрема, у абз. 5 п. 3 зазначеного Положення молоді вчені, подружжя, в якому чоловік або дружина є молодим ученим, та неповні сім'ї, в яких мати або батько є молодим ученим, що потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання кредиту до досягнення молодими вченими віку 35 років включно.

Втім вказана норма не враховує останніх змін у законодавстві України, які внесли уточнення у розуміння поняття «молодий вчений». Так, у ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. молодим вченим визнається вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі (п. 11).

Таким чином, слід внести відповідні зміни до норми п. 3 Положення № 584, врахувавши випадки віднесення до категорії молодих вчених науковців віком 40 років, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються в докторантурі.

Особливу увагу привертає норма п. 6 Положення № 584, згідно з якою кредит надається молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам лише один раз. Право на отримання кредиту вважається використаним з моменту отримання позичальником за актом приймання-передачі збудованого (реконструйованого) або придбаного за кошти кредиту житла.

Втім наведене обмеження навряд чи є обґрунтованим щодо випадків, коли йдеться про молодих громадян – внутрішньо переміщених осіб. Адже не виключені випадки, коли такі молоді люди вже раніше отримували пільговий кредит та певний час проживали у своєму житлі. Втім у зв’язку з початком військових дій та окупацією частини території України, були змушені покинути своє постійне місце проживання та придбане раніше на умовах кредиту житло.

Представляється, що слід внести зміни до п. 6 Положення № 584, передбачивши положення про можливість повторного надання пільгового кредиту молодим громадянам – внутрішньо переміщеним особам.

Аналогічних змін також потребує Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 р. № 453.

До речі, наразі оперативного вирішення потребують житлові проблеми з якими зіткнулися внутрішньо переміщені особи. У зв’язку з цим певні заходи та їх реалізація передбачені у межах Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1094.

Зокрема, п. 11 Плану заходів з виконання вказаної Програми передбачає здійснення низки дій, спрямованих на забезпечення права переселених громадян на житло. Серед таких заходів заслуговує схвалення положення щодо створення соціального житлового фонду в містах (гуртожитки) для надання в оренду переселеним громадянам на пільгових умовах (підпункт 4 п. 11). Адже на сьогодні більшість переселених громадян не може дозолити собі оренду житла приватної форми власності через досить високу орендну плату. Як результат, переселені громадяни мають задовольнятися житлом з непридатними для проживання умовами або ж повертатися на тимчасово непідконтрольну територію, де знаходяться їх житло.

Хотілось би також звернути увагу на деякі аспекти загального характеру. Житлова державна політика має бути частиною внутрішньої політики держави, яка враховує зовнішні чинники, в першу чергу економічні. Розвиток будівельної галузі (будівництво житла, соціальної інфраструктури) повинно враховувати перспективи розвитку економіки місцевості, зростання виробничих потужностей, міжнародного розподілу праці. Враховувати потрібно негативний досвід існування монофункціональних населених пунктів, занепад сільських поселень.

Потрібно нівелювати існуючі в нашому суспільстві диспропорції-співвідношення кількості житла у власності і житла для здачі в оренду, причому ринок  оренди житла повинен розвиватися за рахунок організації бізнесу, нарощування такого житла місцевими громадами. Це позитивно вплине на мобільність населення, наблизить Україну до європейських стандартів. Насторогу викликає дисбаланс на ринку будівництва житла-тисячі недобудованих житлових будинків по країні і десятки тисяч сімей в чергах на отримання житла (на кінець 2014 року в Україні було 16380 недобудованих об ` єктів).

Для реформування досить масивного житлового законодавства потрібно розробити стратегію, затвердити її, розробити інституційний елемент (законодавство), розробити на базі законодавства план реалізації житлової політики з визначенням строків, матеріальних, фінансових, організаційних ресурсів, механізм відстеження і коректування в процесі виконання.

Отже, зважена державна житлова політика за сучасних соціально-економічних умов набуває характеру важливої складової національної безпеки. При цьому держава має залучати до сфери будівництва житла інвесторів створюючи їм сприятливі економічні умови у межах проектів державно-приватного партнерства.  

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net