У в’язницю за сміх в залі суду. Уроки демократії
Можливо однієї лишень довіри до суду інколи замало?
Америка – колиска демократії. Здавалось би саме в цій країні, в якій прагнення щастя є осердям Декларації про незалежність, а свобода слова та й взагалі свобода, є найвищою цінністю, можна було б спостерігати такі явища як перерікання з головуючим суддею, вірус неявки до суду чи захоплення залів судових засідань… Власне, все те, що бачимо ми з вами тут, в Україні.
Але ж виявляється, що ні! В Сполучених Штатах суд поважають та навіть бояться. Можливо й навпаки, бояться, тому й поважають. Читаючи ці рядки більшість з вас заперечить, мовляв: «Це все тому що Америці суду довіряють!». І ви матимете рацію, але частково. До речі на піднятті рівня довіри до суду грунтується весь концепт судової реформи, що нині відбувається в Україні. Однак думаю, що випадок який трапився в одному з судів штату Детройт допоможе дати відповідь на питання: чи самої лишень довіри достатньо для того, щоб мати справедливий суд?
Цей випадок стався під час судового засідання в штаті Детройт. Справа стосувалась засудження Аманди Козал, яка в стані алкогольного сп’яніння спричинила ДТП, внаслідок якого загинув 31-річний чоловік. Підсудна визнала свою вину, розкаялась, однак суд присудив їй реальне покарання у вигляді позбавлення волі.
Під час судового розгляду родичка підсудної Донна Козал сміялась дивлячись в бік потерпілих. Це помітила головуюча суддя Лілард, зробила жінці зауваження виховного характеру про недопустимість такої поведінки в залі суду та в кінці промови резюмувала:
«Це суд! І тут вирішуються дуже серйозні питання…Ці люди тут засмучені, опечалені, через те що безглуздий вчинок забрав їх коханого, а Ви сидите тут і поводитесь наче це все жарт!
Ваша деструктивна та негідна поведінка порушила судовий розгляд справи, і Ви, Мем, підете до в’язниці округу Уейн на 93 дні». Відео інциденту можна переглянути за посиланням: https://www.clickondetroit.com/news/video-judge-throws-woman-out-of-court-during-deadly-dui-sentencing
Чи набула розголосу ця справа в ЗМІ? Виключно як повідомлення про подію на місцевому телеканалі. Тобто для американського суспільного сприйняття покарання за сміх в суді є нормальним явищем.
Думаєте в Україні під час слухання серйозних кримінальних справ в судах не буває випадків, коли родичі обвинуваченого сміються в бік потерпілих? Бувають, однак наша ментальність як і наше законодавство не дає суду можливостей реагувати на таку поведінку так жорстко.
Нижче перелічені випадки неповаги до суду, за що в нас можуть карати:
- злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
- непідкорення свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого;
- невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;
- відмова роботодавця від увільнення від роботи присяжного на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя;
- неприбуття присяжного в судове засідання без поважних причин;
- порушення порядку під час судового засідання;
- вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
І хоча цей перелік підлягає розширювальному тлумаченню судом, за жодне з цих діянь не передбачена кримінальна відповідальність. Досить демократично, чи не так?
За даними Єдиного реєстру судових рішень станом на сьогодні налічується 3559 постанов про притягнення осіб до відповідальності за прояв неповаги до суду. Це мало чи багато? Порівняйте самі, якщо щороку судами України розглядається півтора мільйони справ.
Наразі я не закликаю суддів бути жорсткішими та не пробачати вольностей людям, які приходять до храмів правосуддя, однак варто задуматись над тим, що однієї лишень довіри до суду інколи виявляється замало.
Відчуття поваги до суду потрібно прививати змалечку та виховувати в дорослому віці, якщо змалечку цього не було зроблено. Поважати суд означає не тільки поважати права інших людей та закон. В першу чергу, це означає поважати себе, як людину, частину соціуму. Якщо ж з повагою до себе справи зовсім кепські, на допомогу має прийти суд, з мечем та книгою закону.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 381
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7474
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 5658
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5400
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4315
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 3816