Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.05.2017 16:55

Мы продолжаем жечь!

Експерт Українського інституту майбутнього

Україна. ХХІ сторіччя. В розпалі судова реформа...

Кінець травня. Закінчився ще один навчальний рік. Дітивже на канікулах, а дехто з них складає ЗНО. Одначе не лише цим ознаменувалисьцьогорічні останні дні весни. 26 травня завершились співбесіди членів ВККСУ тапредставників ГРД з кандидатами до нового Верховного Суду. Наступний етап –визначення результатів випробувань та оголошення переможців конкурсу.

До чого тут школа? – подумаєте Ви. Згадала про неїнавмисне. Саме зі шкільних років нам всім відомо про те, на скільки важливо вивчатита знати історію, адже пізнаючи минуле ми будуємо майбутнє керуючись багатимдосвідом поколінь. Не дарма ж ревні поціновувачі історії - древні греки,називали її «наставницею життя». Тому час від часу не буде зайвим зазирнути докниги та пригадати що колись було, порівняти з тим, що маємо зараз.

ХІІ-ХІІІ сторіччя в Європі характеризувалось масовимипереслідуваннями єретиків. Ледвевиникнувши, інквізиція (церковний орган розслідувань) надзвичайно швидко утворила свою організацію. З'явилася ціла арміяшпигунів і добровільних інформаторів. Були побудовані спеціальні будівлі інквізиторськихтрибуналів з залами, де проходили судові розгляди. Суттєвою рисою останніх зсамого початку стала глибока таємничість. Ніхто сторонній не мав права бути наних присутній, так що нещасні, які захищали перед суддями своє життя,перебували цілком у руках своїх обвинувачів. Діяло правило: не тільки викритий,але навіть тільки підозрюваний в єресі позбавлявся всіх цивільних прав. Цікавимє те, що с амі інквізитори не виносили смертного вироку. Їх справа булатільки засвідчити провину. Вирок оголошувала і здійснювала світська влада.

На цьому історичнийекскурс завершуємо та повертаємось до подій сьогодення.

Україна. ХХІ сторіччя, врозпалі судова реформа. Діючі судді стають об’єктом переслідувань: в нихжбурляють пляшками, їм погрожують, до них їздять вночі додому, на кожного з нихвішають ярлики «корупціонер» та «злодій». Для припинення цькування суддів, «світськоювладою» приймається рішення про перезавантаження судової системи, шляхомстворення нових судів, добору нових вершителів правосуддя.

Найголовніша вимога до кандидатів– доброчесність. Для сприяння органу судової влади в доборі суддів створюєтьсяГромадська рада доброчесності. У відповідності до частини 6 ст. 87 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» ГРД уповноважена збирати, перевірятита аналізувати інформацію щодо кандидата на посаду судді та за результатамицієї роботи надавати ВККСУ висновки або інформацію, остаточне ж рішення щодокандидата вправі приймати виключно Комісія на підставі ст. 88 Закону. Навласному сайті Рада звертається до громадян: «… закликаємо небайдужихгромадян — як представників громадських організацій, так і окремих осіб,службовців, депутатів, суддів, працівників судів — приєднатися до процесуінформування Ради про суддів (кандидатів). Для цього достатньо зайти на цей портал, знайти потрібногосуддю (кандидата) і заповнити форму повідомлення. Повідомлення має бути лишепро одного суддю (кандидата). Якщо текст містить відомості про вчинки абоповедінку одночасно декількох суддів, треба скопіювати його стільки разів,скільки є суддів, щодо яких Ви пишете. На одного суддю можна надіслатинеобмежену кількість повідомлень ». Для проведення засіданьРаді виділяється спеціальне приміщення. Щодо режиму засідань інформаційнийпортал теж містить заяву: « Громадська рада доброчесності непроводить публічних слухань і не заслуховує кандидатів і інших осіб з питаньфактів і їх оцінок, які стали чи можуть стати підставою для висновку щодоневідповідності кандидата критеріям доброчесності і професійної етики» ( https://grd.gov.ua/news/45/shchodo-zabezpechennia-kandydatam-prava-na-vidpovid ).

Дежавю? Чи здалося?Продовжимо. Зі списками підозрюваних у недоброчесності (єресі 21 сторіччя) осібможна ознайомитись за посиланням https://grd.gov.ua/about/conclusions . Примітно, що для деякихкандидатів поява в такому списку вже спричинила негативні наслідки, репутаційні.А репутація для юриста – ВСЕ (!).

Ознайомившись звищевикладеною інформацією, Ви ненароком задастесь питанням: а хто ж вправівходити до складу всевидящої Громадської ради доброчесності? Якщо до складусередньовічної інквізиції входили монахи-догмати, які свято вірили в правотусвоєї справи, то до новітнього утворення судової системи – ГРД, відповідно дозакону (ч. 3 ст. 87) входять представники правозахисних громадських об’єднань,науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сферісвоєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідаютькритерію політичної нейтральності та доброчесності. При цьому, не можутьбути членами Громадської ради доброчесності: 1) особи,визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; 2) особи,які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку; 3) особи,на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення завчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; 4) особи, якіпротягом останніх п’яти років працювали (проходили службу) в органахпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, поліції, іншихправоохоронних органах (органах правопорядку), податкової міліції, Службибезпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України,Національному агентстві з питань запобігання корупції; 5) особи,які протягом останніх п’яти років перебували на державній службі; 6) особи,які є суддями або суддями у відставці.

З позиції представників юридичних професійвиходить, що прокурорам, правоохоронцям та суддям – дорога закрита, тоді якадвокатам зелене світло. Про нотаріусів взагалі забули згадати. Складнозбагнути таку логіку законодавця, особливо якщо зважити на те, що з участю самеадвокатів в Раді виникає найбільше питань. Численні самовідводи, які заявляютьадвокати, не можна визнати дієвим заходом, який забезпечує об’єктивністьприйнятого Радою рішення. А подекуди і про таку опцію забувають. Показовою вцьому сенсі є співбесіда з кандидатом на посаду судді Касаційногоадміністративного суду Ю. Рецебуринським. Згідно з приписами ч. 8 ст. 87 Законучлен ГРД зобов’язаний відмовитись від участі у розгляді питання про наданнявисновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесностізокрема у випадку його причетності до справ, які розглядав чи розглядає суддя,наявності іншого конфлікту інтересів. Суддя Рецебуринський, відносно якогоРадою було прийнято негативний висновок https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/09_05_2017/vysn/retseburynskyi_vysn.pd f в додатковихпоясненнях повідомив про наявний , на його думку, конфліктінтересів одразу у 4-х з11 членів ГРД, які підтримали висновок. Зокрема кандидат на посаду судді ВСзазначив, що присутній під час співбесіди представник ГРД Максим Середа бувавтором касаційної скарги, яка в 2013 році розглядалась колегією суддів ВАСУ,та брав безпосередню участь у розгляді справи.

Якщо ж подивитись на ситуацію з адвокатами вскладі Громадської ради доброчесності комплексно, то цілком очевидними вбачаютьсяризики негативного впливу на тих суддів, які проходитимуть кваліфікаційнеоцінювання в перспективі (нагадаю, що будь-яке кар’єрне просування для суддіможливе лише після проходження ним процедури кваліфікаційного оцінювання). Єоб’єктивні причини для побоювань, що участь адвоката – члена ГРД в судовомупроцесі, загрожує незалежності суддів. Маючи намір успішно та безпроблемно пройтиоцінювання суддя може більш прихильно поставитись до позиції сторони,представником якої є член Ради доброчесності. Тому про неупередженістьдоведеться забути. Також не виключено, що незадоволення певним рішенням судуможе зумовити негативне ставлення адвоката – члена ГРД до конкретного судді,якого чисто гіпотетично, можуть перевіряти більш детально. Підтвердженнямнаведеної позиції можуть слугувати пости в Facebook деяких адвокатів, щовходять до складу ГРД та стосуються конкретних суддів.

Не хотілось би, щоб післяпрочитаного у когось склалось враження, що все дуже погано. На щастя Громадськійраді доброчесності ще далеко до середньовічної інквізиції, але для уникненняподібних історичних аналогій потрібно рухатись в бік прогресивногоцивілізованого майбутнього – бути відкритими, об’єктивними, політичнонейтральними та незалежними. Тільки за отримання цих умов участь громадськостіу процесі добору суддів буде максимально виправданою та не викликатиме жоднихпитань як з боку суддівсько-кандидатської спільноти, так і з боку суспільства.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net