Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
03.10.2016 10:47
Вода «в законі»: як управляти українськими водними ресурсами?
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом.
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом, який підготовлений до другого читання.
Мета документу - створення в нашій країні європейської моделі комплексного (інтегрованого) управління водними ресурсами в межах районів річкових басейнів (суббасейнів) з використанням екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами, а також - запровадження європейської моделі оцінки та управління ризиками затоплення на основі багаторічних планів управління ризиками затоплення.
В Україні, як відомо, багато років діє модель управління за адміністративно-територіальним принципом. Проте річки не можуть бути обмеженими лише певною територією. Адже якщо забруднюється та чи інша річка хоча б на маленькій частині території, то забруднена буде вся річка.
Отже доцільно управляти басейном річки в цілому. В Україні річкових водних басейнів налічується 9: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор’я, річок Приазов’я та річок Криму.
Законопроектом пропонується нова система управління ризиками затоплення. Це - це запобігання, захист, підготовка, прогнозування і система раннього попередження затоплень, а не ліквідація їхніх наслідків. Адже вартість заходів управління ризиками затоплення на декілька порядків нижча, ніж збитки від повеней, паводків, поводей чи злив, та витрат на ліквідацію їхніх наслідків. Плани управління ризиками затоплення розроблятимуться лише для конкретних територій у межах того чи іншого річкового басейну на основі попередньої оцінки ризиків затоплення.
Також документ дає визначення цілій низці нових термінів, зокрема: «річковий басейн», «суббасейн», «район річкового басейну», «басейновий принцип управління», «план управління річковим басейном», «план управління ризиками затоплення», «перехідні води», «прибережні води» тощо.
Визначено мету, основні елементи, порядок розробки та затвердження планів управління річковими басейнами. Передбачається, що плани обов’язково міститимуть аналіз характеристик району річкового басейну, стану поверхневих та підземних вод та програми заходів для досягнення доброго стану водних об’єктів.
Також пропонується запровадити якісно новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за гідрологічними, гідрохімічними, гідроморфологічними та гідробіологічними показниками.
Якість поверхневих вод визначатиметься за екологічним та хімічним станом:
- екологічний стан - насамперед за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора та ін.) та оцінюватиметься за п’ятьма класами: «відмінний», «добрий», «задовільний», «поганий» або «дуже поганий»;
- хімічний стан - за пріоритетними забруднюючими речовинами, до яких входять важкі метали (кадмій, свинець, нікель, ртуть) та органічні речовини, які є токсичними для живих організмів, та оцінюватиметься за двома класами: «добрий» або «недосягнення доброго».
Натомість стан підземних вод визначатиметься за хімічним станом та запасами:
- кількісний стан підземних вод оцінюватиметься за співвідношенням забору підземної води до її загального об’єму і відповідно класифікуватиметься як «добрий» або «поганий»;
- хімічний стан підземних вод визначатиметься за окремими групами забруднюючих речовин і класифікуватиметься як «добрий» або «поганий».
Кінцева мета європейської моделі управління водними ресурсами – створення та забезпечення доброго стану поверхневих та підземних вод.
Крім усього варто додати, що законопроект розроблено №3603 з метою імплементації в наших умовах Водної Рамкової (2000/60/ЄС) та Паводкової (2007/60/ЄС) Директив Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8464
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7154
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 4786
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 4293
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 3979
Контакти
E-mail: [email protected]