Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

03.10.2016 10:47
Вода «в законі»: як управляти українськими водними ресурсами?
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом.
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом, який підготовлений до другого читання.
Мета документу - створення в нашій країні європейської моделі комплексного (інтегрованого) управління водними ресурсами в межах районів річкових басейнів (суббасейнів) з використанням екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами, а також - запровадження європейської моделі оцінки та управління ризиками затоплення на основі багаторічних планів управління ризиками затоплення.

В Україні, як відомо, багато років діє модель управління за адміністративно-територіальним принципом. Проте річки не можуть бути обмеженими лише певною територією. Адже якщо забруднюється та чи інша річка хоча б на маленькій частині території, то забруднена буде вся річка.
Отже доцільно управляти басейном річки в цілому. В Україні річкових водних басейнів налічується 9: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор’я, річок Приазов’я та річок Криму.
Законопроектом пропонується нова система управління ризиками затоплення. Це - це запобігання, захист, підготовка, прогнозування і система раннього попередження затоплень, а не ліквідація їхніх наслідків. Адже вартість заходів управління ризиками затоплення на декілька порядків нижча, ніж збитки від повеней, паводків, поводей чи злив, та витрат на ліквідацію їхніх наслідків. Плани управління ризиками затоплення розроблятимуться лише для конкретних територій у межах того чи іншого річкового басейну на основі попередньої оцінки ризиків затоплення.
Також документ дає визначення цілій низці нових термінів, зокрема: «річковий басейн», «суббасейн», «район річкового басейну», «басейновий принцип управління», «план управління річковим басейном», «план управління ризиками затоплення», «перехідні води», «прибережні води» тощо.
Визначено мету, основні елементи, порядок розробки та затвердження планів управління річковими басейнами. Передбачається, що плани обов’язково міститимуть аналіз характеристик району річкового басейну, стану поверхневих та підземних вод та програми заходів для досягнення доброго стану водних об’єктів.
Також пропонується запровадити якісно новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за гідрологічними, гідрохімічними, гідроморфологічними та гідробіологічними показниками.
Якість поверхневих вод визначатиметься за екологічним та хімічним станом:
- екологічний стан - насамперед за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора та ін.) та оцінюватиметься за п’ятьма класами: «відмінний», «добрий», «задовільний», «поганий» або «дуже поганий»;
- хімічний стан - за пріоритетними забруднюючими речовинами, до яких входять важкі метали (кадмій, свинець, нікель, ртуть) та органічні речовини, які є токсичними для живих організмів, та оцінюватиметься за двома класами: «добрий» або «недосягнення доброго».
Натомість стан підземних вод визначатиметься за хімічним станом та запасами:
- кількісний стан підземних вод оцінюватиметься за співвідношенням забору підземної води до її загального об’єму і відповідно класифікуватиметься як «добрий» або «поганий»;
- хімічний стан підземних вод визначатиметься за окремими групами забруднюючих речовин і класифікуватиметься як «добрий» або «поганий».
Кінцева мета європейської моделі управління водними ресурсами – створення та забезпечення доброго стану поверхневих та підземних вод.
Крім усього варто додати, що законопроект розроблено №3603 з метою імплементації в наших умовах Водної Рамкової (2000/60/ЄС) та Паводкової (2007/60/ЄС) Директив Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко вчора о 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова вчора о 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко вчора о 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
Топ за тиждень
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 332
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 218
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 186
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 152
Популярне
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2406
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2191
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2108
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 1681
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1482
Контакти
E-mail: [email protected]
