Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 12:48
Гроші на утилізацію сміття: хто платитиме за «банкет»?
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання.
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Варто нагадати, що це передбачено діючим законом про відходи. Проте досі в Україні не розроблений механізм реалізації цього «почесного» обов’язку виробників пакувальних матеріалів.
Порядок впровадження частини цих положень мала в свій час реалізувати «славнозвісна» постанова КМУ № 915. Цей документ покладав на держпідприємство «Укрекокомресурси» відповідальність за утилізацію відходів ввезеної упаковки. Підприємства, що її ввозили, сплачували збір. Та як виявилося, такий «інструментарій» належно не запрацював. Невдовзі постанова втралила чинність.
І ось з’явилися законодавчі ініціативи, які передбачають врегулювання цих питань. У якому вигляді й коли саме, вони будуть реалізовані, сьогодні сказати важко. Проте відомо, що цього тижня під час найближчого засідання у парламентському природоохоронному комітеті депутати планують розглянути два відповідних законопроекти. Не виключено, що один з них буде запропоновано на розгляд ВР вже найближчим часом.
Зокрема у ВР внесено три законопроекти № 3198, № 398-1 та № 4028. Кожен з них передбачає запровадження в Україні європейської моделі «розширеної відповідальності виробника», хоча власне механізми такої реалізації у кожному законопроекті пропонуються різні. Про що йде мова?
Відповідно до діючих у ЄС правил, виробник несе відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Такий підхід було введено на початку 1990х років у Німеччині, Франції та Швеції. А згодом це було визнано як найкращий та найоптимальніший принцип. Незабаром його впроваджено на рівні ЄС. Й сьогодні таким принципом керуються більшість розвинутих країн світу. Також він впроваджується в Азії та Африці.
Впровадження цього принципу зазвичай має дві основні мети. Перша полягає в збільшенні проценту збору і переробки вторинної сировини. Друга передбачає перекладення фінансової відповідальності з громадян та державних органів на виробників пакувальних засобів.
Отже такий принцип має запровадити й наша держава. Це зокрема передбачено угодою про асоціацію.
Тож ми маємо упродовж кількох років реалізувати у себе на законодавчому рівні директиву Європейського парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. У цьому документі зазначається, що запровадження розширеної відповідальності виробника є одним із засобів підтримки розробки та виробництва товарів, що повністю враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу, включаючи їх відновлення, повторне використання, розбирання та перероблення без шкоди для вільного обігу товарів на внутрішньому ринку. Також зазначено, що заходи, щодо впровадження розширеної відповідальності виробника можуть включати прийняття повернутої продукції та відходів, що лишилися після використання такої продукції, так само як і подальше управління відходами та фінансова відповідальність за таку діяльність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судові спори, щодо детальних планів територій Павло Васильєв 13:58
- Роздуми щодо законопроекту № 13628 Олег Пендзин вчора о 22:14
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу Дмитро Карпенко вчора о 15:55
- Механізм компенсацій за агресію рф: як працюватиме Міжнародна комісія претензій Олексій Шевчук вчора о 15:23
- Не tech, а touch: як корпоративна культура підвищує ефективність бізнесу Сергій Шевчук вчора о 12:43
- Як форензик-аудит допомагає зміцнити бізнес: 5 ключових результатів розслідувань Артем Ковбель вчора о 02:56
- Добросовісність в договірному праві: підхід Верховного Суду Леся Дубчак 06.10.2025 18:38
- Касовий метод ПДВ для енергетики продовжено до 2028 року: ключові зміни з 1 жовтня Олексій Гнатенко 06.10.2025 15:49
- Як відновити втрачений паспорт та військово-обліковий документ в Україні Юлія Кабриль 06.10.2025 15:37
- Рух – це життя: чому зупинка веде до стагнації тіла, розуму та долі Олександр Скнар 06.10.2025 11:51
- Полювання на мільярди: як європейські хедж-фонди влаштовують "законні" цінові війни Ростислав Никітенко 06.10.2025 10:01
- Як діяти у разі незаконної зміни статусу в Резерв+ без підписаних документів Віра Тарасенко 04.10.2025 12:13
- Кримінальний процес. Як захиститись, коли судовий експерт помиляється Костянтин Рибачковський 04.10.2025 01:06
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 03.10.2025 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 03.10.2025 11:21
Топ за тиждень
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 297
- Кримінальний процес. Як захиститись, коли судовий експерт помиляється 118
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи 86
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії 81
- Роздуми щодо законопроекту № 13628 70
Популярне
-
Вчені розповіли секрет довголіття 117-річної жінки: що допомогло їй прожити понад століття
Життя 23220
-
Орбан висловився проти запровадження євро в Угорщині: ЄС розпадається
Фінанси 12369
-
Незалежність України – випадкова? Клімкін питає Плохія: прем'єра нового формату LIGA.net
10338
-
"Це червоний прапор": що має насторожити, коли партнер говорить про колишніх
Життя 8729
-
Акції Critical Metals злетіли після повідомлень про ймовірний продаж частки уряду США
Бізнес 6172
Контакти
E-mail: [email protected]