Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.06.2015 11:43

Екологічні граблі України

Юрист реформи управління відходами Команди підтримки реформ при Мінекоенерго

Поняття «сталого розвитку» в Україні існує лише на папері, реальних кроків для втілення концепції збалансованого розвитку не спостерігається. Найгірше те, що ми досі погано усвідомлюємо, на скільки серйозну ідеологію несе поняття «сталий розвиток» і що для

Сьогодні українське законодавство, міжнародні документи, імплементовані Україною, наскрізь пронизані терміном «сталий розвиток». Це поняття так часто звучить у лексиконі вищих посадовців, що, здається, воно лежить в основі всіх наших реформ. Навіть Президент України схвалив Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020».  

Та насправді поняття «сталого розвитку» в Україні існує лише на папері, реальних кроків для втілення концепції збалансованого розвитку не спостерігається. Найгірше те, що ми досі погано усвідомлюємо, на скільки серйозну ідеологію несе поняття «сталий розвиток» і що для України дасть її впровадження. Тому наразі жонглювання цим терміном для нас є більшою мірою даниною моді, у той час як в Європі він став наскрізною ідеєю державних програм, породив чимало унікальних проектів та вважається конкурентною перевагою для соціально відповідальних компаній.

В Україну термін «сталий розвиток» прийшов з дещо некоректним перекладом з англійської. « S ustainable development» дослівно означає  життєздатний розвиток, який існує протягом всього часу.

Світові теоретики та науковці вважають концепцію сталого розвитку найперспективнішою ідеологією ХХІ ст. Підставою для її розробки стало усвідомлення людством реальної небезпеки екологічної катастрофи, яка загрожує існуванню цивілізації. Концепція включає в себе збалансування трьох складових: економічної, екологічної та соціальної.

Іншими словами, сталий розвиток – це модель економічного зростання, в якій використання ресурсів спрямоване на задоволення потреб людини за умов збереження довкілля. Причому в такий спосіб, щоб потреби в розвитку були задоволені не тільки для сьогоднішніх, але й для майбутніх поколінь. У центрі концепції сталого розвитку стоїть людина, оскільки вона сама з її потребами є метою суспільної діяльності, і вона ж є основним фактором досягнення мети. У результаті перехід людства до сталого розвитку призведе до гармонізації взаємодії з природою всієї світової спільноти, формування сфери розуму, або ж ноосфери, про яку написав ще на початку XX ст. український мислитель Володимир Вернадський. У таких умовах мірилом національного та індивідуального багатства стануть духовні цінності та знання людини, яка житиме в гармонії з навколишнім природним середовищем.

Своє бажання перейти на шлях сталого розвитку Україна вперше задекларувала на Конференції ООН з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., підписавши Декларацію Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку і Програму дій «Порядок денний на ХХІ століття». Відтоді  держава добровільно зробила два безпрецедентні кроки на шляху до сталого розвитку: володіючи третім за потужністю арсеналом ядерної зброї у світі, добровільно відмовилася від неї, та, незважаючи на енергетичну кризу, закрила Чорнобильську АЕС, яка пережила найбільшу за масштабами та найстрашнішу за наслідками техногенну катастрофу. Проте інших кроків для втілення концепції сталого розвитку Україна протягом понад 20 років так і не зробила, відсунувши на задній план урахування принципів сталого (збалансованого) розвитку в галузевій політиці та законодавстві.

В Європі доктрина сталого розвитку лежить в основі усіх державних проектів. Зокрема, Німеччина на шляху до країни сталого розвитку прийняла нову Енергетичну концепцію, обрала шлях до ери відновлюваних джерел енергії. Федеральний уряд поставив на меті скоротити викиди парникових газів, порівняно з 1990 роком: до 2020 року – на 40%; до 2030 – на 55%; до 2040 – на 70%; до 2050 – на 80-95%. А  після подій у Фукусімі уряд прийняв рішення до 2022 року поступово відмовитися від використання атомної енергії, замінивши її енергією вітряних, сонячних, водних і біоресурсів. Швеція створила ідеальну модель переробки сміття, перетворюючи його на енергію – сьогодні в країні нема сміття, щорічно 700 тисяч тонн імпортують із сусідніх країн, щоб отримувати енергію для своїх потреб. У Франції нещодавно зобов’язали дахи всіх будинків, побудованих в комерційних зонах, покрити висадженими рослинами або сонячними панелями. Зелені дахи мають ізолюючий ефект, допомагають знизити кількість енергії, необхідної для нагрівання споруд взимку і охолодження влітку, а також створюють місця для гніздування птахів. .

Подібних проектів на державному чи приватному рівні в Україні катма. Більше того, екологічній складовій у Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» приділено мало уваги. У документі є лиш зауваження, що особливу увагу потрібно приділити безпеці життя та здоров'я людини, що неможливо, зокрема, без безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води, проте серед першочергових пріоритетів їх не визначено.

Чому потрібна «зелена» економіка?

Не тільки в документах – в нинішніх українських реаліях екологізації економіки та соціального життя приділяється мізерна увага. Натомість в   розвинених країнах це стало першочерговим завданням. Адже якість життя людей визначається не тільки розміром зарплати та обсягом товарів і послуг, які можна за неї придбати. За даними опитування,   яке проводить Європейська комісія, 77% європейців вважають, що стан довкілля дуже важливий для якості їх життя, а 76% - що екологічні проблеми безпосередньо впливають на щоденний побут. В Україні таке опитування проводилося лише у Львові (на пілотному рівні), проте доводять подібну тенденцію: 87% респондентів вважають, що екологічні проблеми безпосередньо впливають на їх повсякденне життя. А таких проблем у нас справді вистачає.

По-перше, стан українських водойм не відповідає вимогам якості та санітарним нормам, що впливає на якість питної води. За даними екологів, річкові води Дніпра в межах міста іноді відносять до IV класу, що характеризує їх як «брудну воду». Це завдає великої шкоди здоров’ю людей: підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює старіння організму, навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність людини, а солі алюмінію навіть у малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

По-друге, викиди в атмосферне повітря в кілька разів перевищують дозволені, включаючи і викиди підприємств, які працюють на застарілому обладнанні, і викиди старих транспортних засобів. 80% машин експлуатуються понад вісім років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин, велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні і оцінюється фахівцями як високий.

По-третє, близький до критичного стан земель.  Понад 12 тис. гектарів (за даними Мінрегіонів) в межах державизаймають звалища.   Всеукраїнська екологічна ліга оперує даними про 7% території країни.   Це сміття часто невідсортоване: одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами 20 квадратних метрів землі або 400 - води.

Такий стан довкілля в Україні міняє концепцію ставлення до природнього середовища, яке вже треба не просто берегти, а вкладати кошти у її відновлення. Цей фактор має враховуватись як пріоритет у всіх державних програмах.

У першу чергу, значну увагу слід приділити екологізації економіки, тобто розвитку так званої «зеленої економіки». Сьогодні економіка орієнтована на надмірне використання природних ресурсів – видобуток корисних копалин, заготівлю лісоматеріалів, сільськогосподарську діяльність, рибництво. Наш рівень споживання ресурсів підриває здатність екосистеми до самовідновлення. Це означає, що ми не можемо безкінечно витягувати з природи все, що хочемо, може прийти час, коли найнеобхідніші ресурси просто зникнуть. Тому економіку слід переорієнтувати на зменшення використання природних ресурсів за рахунок впровадження новітніх технологій. Наприклад, джерела енергії можна замінити з вугілля та газу на вітер, сонце, збільшення переробки вторинної сировини  (переробка пластику, скла, паперу), що призведе до зменшення використання первинної природної сировини. Цей пріоритет розвитку має визначити і відстоювати держава, створюючи відповідні умови (державна фінансова підтримка, податкові стимули тощо).    

Екологічна складова має бути широко впроваджена і в соціальному житті. Наскільки важливий стан довкілля для життя людей, суспільство усвідомило після аварії на Чорнобильській АЕС. Саме в той період в Україні було створено чимало громадських організацій екологічного спрямування,  які стали на захист довкілля, сприяння імплементації міжнародних договорів.

Суспільство теж має переосмислити підхід до оцінки природних ресурсів. Якщо ми говоримо про ліс, то для нас це передусім деревина, мало хто замислюється про те, що це ще й екосистема, яка забезпечує наше існування, впливає на якість повітря, забезпечує збереження біорізноманіття, рекреаційний об’єкт. Так само і вода – вона є не лише ресурсом для наших підприємств та домогосподарств, а й необхідною складовою життєдіяльності тварин та рослин, її забруднення може спричинити до вимирання цілих видів. Вони ж не можуть, щоб вижити, встановити трирівневі фільтри, як це роблять заможні люди.

Свою лепту в екологічну освіту населення має зробити і держава – через соціальну рекламу, роз’яснення наслідків безвідповідального ставлення до природних ресурсів, впровадження предметів щодо охорони довкілля.

Загалом же впровадження концепції сталого розвитку має стати реальним пріоритетом розвитку країни, мірилом для всіх державних програм і проектів, які мають бути переосмислені і працювати на майбутнє. Для цього має бути прийнятий відповідний Закон України на базі Директиви ЄС про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля. Такий законопроект наразі розроблено громадськістю, експертами та фахівцями профільного міністерства, його прийняття і впровадження має бути пріоритетом.

Найважливіше  – усвідомити, що сталий розвиток – це не тільки проблеми екології і довкілля, а якість країни, яку ми передамо у спадок майбутнім поколінням.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net