Банкрутство: вирок чи шанс?

Як правильно скористатись інструментом урегулювання особистих зобов’язань?

Які асоціації викликає в українців термін «банкрутство»? Традиційно від - «все пропало, в мене все заберуть» до - «я все поховаю, буду банкрутом та забуду про борги». 

А істина, як ми знаємо, десь посередині. Банкрутство - ні що інше, як інструмент для врегулювання власних зобов’язань: коли майна та коштів недостатньо для погашення всіх боргів. А от як скористатися цим інструментом залежить тільки від людини, яка тримає його в руках. 

Із чого починається банкрутство? Банкрутство починається з правди, визнання того факту, що юридична чи фізична особа не може погасити свої борги на звичайних умовах. Проте, на жаль, багато хто вчасно не розраховує свої сил та все сильніше затягує на собі фінансовий зашморг.

За новим Кодексом із процедур банкрутства України – недостатні фінансові розрахунки, можуть призвести не лише до банкрутства підприємства, а й до солідарної відповідальності керівництва боржника, як осіб винних у боргах підприємства.  

Отже, керівники – перевіряйте звіти своїх фінансових директорів та контролюйте економічну ситуацію на підприємстві. Тримайте руку на фінансовому пульсі своєї компанії та пам’ятайте: коли він зупиниться - навіть процедура банкрутства вам не допоможе.

Банкрутство, в кращому випадку, може стати шансом на збереження діяльності через процедуру санації, а в гіршому – дозволить частково погасити борги кредиторам та дасть можливість боржнику почати життя без боргів.

На жаль, для 90 % людей, банкрутство – це крах усіх надій. Втім, і Закон який працював раніше, і діючий Кодекс - на перше місце ставлять встановлення об’єму заборгованості та об’єму активів, на друге місце – шанс домовитись боржнику і кредиторам,  змінити форму погашення вимог через процедуру санації, оскільки загалом мирна процедура є більш тривалою але може погасити більший об’єм боргу і на майбутнє зберегти або навіть розвинути ділові відносини для взаємного економічного зростання.

І лише в кінці можливий фінальний етап – ліквідація підприємства й розпродаж майна. 

Отже, банкрутство - це не фінал, а можливість навести лад зі своїми фінансами, можливість налагодити плідну комунікацію з кредиторами для збереження бізнесу.

Головне – все робити вчасно. Це як із хворобою: чим довше затягуєш із діагностуванням, тим важче лікувати, а інколи й запізно.

В Україні існує і процедура неплатоспроможності фізичної особи. Щоправда за півтора роки дії процедури - надійшло лише 250 заяв, тоді як боржників в країні десятки тисяч. Це все психологічне відторгнення банкрутства: – «Ми будемо банкрутами, отже на нас буде чорна мітка». Переконаний, що згодом - ситуація зміниться. Оскільки в процедурі можливо затвердити план реструктуризації і людина, виконуючи його, може спати спокійно. Або якщо у людини взагалі немає ресурсів для погашення боргів, то вони будуть списані. Всі, крім аліментів та відшкодування шкоди.

Банкрутство дає можливість виправити набуті помилки, але краще їх не допускати.