Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.09.2014 18:56

Як боротися з тривалим невиконанням судових рішень?

Юрист Юридичної компанії «Дешунін та партнери»

СЕРГІЙ ДЕШУНІН, керуючий партнер Юридичної компанії «Дешунін і партнери» зазначає: "Одним із засобів боротьби з тривалим невиконанням судових рішень може стати звернення до Європейського суду з прав людини!" Про це - в матеріалі!

Невиконаннясудових рішень в Україні, на жаль, стало чи не національною традицією. Особливоце стосується рішень, якими кошти стягнуто з державного бюджету. Процедура виконаннятаких судових актів, якправило, затягуєтьсяна роки. Чи можна побороти цютяганину? Одним із засобів може стати звернення доЄвропейського суду з прав людини (далі – Суд, Європейський суд, Євросуд, ЄСПЛ).

Три місяці на виконання

17 липня 2014 року Суд постановивостаточне рішення щодо 31 заяви у справі «Яворовенко та інші протиУкраїни».Усіці заяви єднає те, що вони стосуються тривалого невиконання державою рішеньнаціональних судів, постановлених на користь заявників.

Розглянувши ці заяви, ЄСПЛ констатував,що державою Україна порушено:

·  п.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — правона справедливий судовий розгляд;

·   ст.13 конвенції — право наефективний засіб правового захисту;

·   ст.1 Першогопротоколу до конвенції — правовласності.

З огляду на ці порушення Євросудзобов’язавУкраїнув 3-місячнийстрок з дати постановлення рішення:

1) виконати в повномуобсязі національні судові рішення;

2) сплатити на користькожного із заявників компенсацію матеріальної та моральної шкоди в розмірі 2000.

 Одним із заявників у цій справі булаюридична особа (мій клієнт), перед якою держава має борг у розмірі понад $5млн.До речі, ця вимога є однією із найбільших серед заяв, обєднаниху справі«Яворовенкота інші проти України».

Власне, заява в Страсбург була направлена мною ще у2005 році — зогляду на очевидну безрезультатність національних юридичних процедур захиступравклієнта.

Так, у 1997 році рішеннямМіжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палатіУкраїни з відповідного державного підприємства було стягнуто заборгованість урозмірі понад $5млн. Однак упродовж наступних 5 років це рішення залишалося не виконаним. У2002-му були ініційовані судові процеси щодо стягнення з України в особіуповноважених державних органів шкоди, завданої невиконанням рішення МКАС. Щечерез 5 років, у 2007-му, Господарський суд м. Києва (далі – ГСК) відповідний позов задовольнив.Однак це рішення дотепер залишається невиконаним.

Крім цихосновних процедур,вживалася низка інших дій, спрямованих на захист прав клієнта. Зокрема, додержавних органів направлялися численні звернення щодо передбачення в бюджетікоштів для виконання вказаного рішення господарського суду. Також ініціювалисясудові спори щодо визнання протиправними дій та бездіяльності органів державноївлади та недопущення постійного відстрочення виконання судового рішення. Відповідніматеріали систематично надавалися Євросуду як яскраве підтвердження порушеньдержавою Україна положень Конвенції. Вочевидь, усе це було враховано ЄСПЛ припостановленні остаточного рішення.

Бюджет один програми різні!

На момент постановлення Європейським судомвказаного рішеннядержаваУкраїна не виконувала своїх зобов’язань перед заявником-моїмклієнтом упродовж 17 років — за рішенням МКАС та 7 років — за рішеннямГосподарського суду м. Києва. Причому причиною їх невиконання уповноваженідержавні органи називають відсутність бюджетних коштів. Це єстандартною відмовкою в процесі виконання судових рішень, боржником за якими виступаєдержава. І, до речі, це в той час, коли відповідною програмою в держбюджетіз року в рік передбачаються видатки на виконання подібних судових актів, якихдостатньо для повного або хоча б часткового виконання вищезазначеного рішенняГСК. Так, бюджетною програмою «Відшкодування шкоди, завданоїгромадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого табезхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданоїфізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністюорганів державної влади, їх посадових і службових осіб» у 2011та 2012 рокахбулопередбачено по 30 млн. грн.,торік —37,5млн. грн.

Рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 єважливим кроком у процесі захисту порушених прав усіх заявників у справі «Яворовенкота інші проти України».Зокрема, важливо (у контексті справи мого клієнта), що рішення ГСК від 2007року, яким на користь мого клієнта стягнуто з держбюджету значну суму, маловиконуватися за рахунок названої бюджетної програми, якою на 2014 рік передбаченівидатки в розмірі 18,75 млнгрн.Тепер(як підтвердили в Міністерстві юстиції — секретаріаті урядового уповноваженогоу справах Європейського суду з прав людини) це судове рішення буде виконуватисяв рамках виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 за рахунок іншої бюджетноїпрограми —«Платежіна виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідкамирозгляду справ проти України». Зверну увагу, що цієюбюджетною програмою передбачені видатки в розмірі понад 170 млнгрн. — майже у10 разів більше, ніж передбачено за бюджетною програмою на виконання рішень національнихсудів.

Крім цього, вищезазначенерішення страсбурзького суду створює важливий прецедент, який відповідно до Закону України «Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов’язковимдля застосування державою та має стати дієвим інструментом впливу на неї впроцесі виконання й інших судових актів, не охоплених указаним рішенням ЄСПЛ.

Отже,судді Євросуду констатували, що відсутність коштів унаціональномубюджеті не можеслугувати підставою дляневиконання державою своїх зобовязаньза судовими рішеннями. Бездіяльність державнихорганів щодо виконання таких рішень суду, зокрема постійні відстрочення, котріобумовлюються недостатністю бюджетних коштів, як підтверджує рішення ЄСПЛ, — незаконні.Тожусім,хто сьогодні домагається виконання судових рішень, боржником за яким є держава(в особі уповноважених органів), можнапорадитивзяти до увагий ці обставини тавказане рішення ЄСПЛ і звертатися в Страсбург.

СЕРГІЙ ДЕШУНІН, керуючий партнер Юридичної компанії «Дешунін і партнери»

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи