Законодавство у сфері закупівель знову в зоні турбулентності
Які саме зміни запроваджено і на які очікуємо?
Десятого вересня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Які саме зміни запроваджуються новим Законом?
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‑Закон), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Звертаю увагу, що на законодавчому рівні вказано про можливу небезпеку, яку тягне за собою оприлюднення інформації про закупівлі та підтверджена необхідність закрити від широкого загалу критичну інформацію, а саме щодо конкретних адрес замовника, постачальника, місця постачання товарів / виконання робіт / надання послуг. Чи несе вказана інформація ризики для безпеки замовників та виконавців, визначає замовник.
Цим положенням ставиться крапка в тривалих суперечках у закупівельній спільноті щодо того, чи є безпечним повне оприлюднення інформації про закупівлю в системі Прозорро, чи краще на час воєнного стану зменшити рівень відкритості. Надана однозначна відповідь ‑ якщо оприлюднення локацій замовника, постачальника, місця постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) може призвести до негативних наслідків, завдати шкоди громадській безпеці, від їх розкриття слід утриматися.
Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Отже, після 10.09.2022 у разі здійснення замовником закупівель згідно вимог чинного законодавства без використання електронної системи закупівель за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Під такими закупівлями розуміються як винятки з Постанови № 169 (коли замовник має право укласти прямий договір вартістю понад 50 000 грн), так і договори, укладені відповідно до частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, договори про закупівлі, укладені по Закону та Постанові Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 до набрання чинності відповідних змін, завершуємо до їх повного виконання або припинення (розірвання).
Разом з тим, очікуємо на чергові системні зміни в законодавстві у сфері закупівель на період воєнного стану, адже наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У разі її ухвалення середня тривалість тендерів буде становити не більше 20 днів, а ефективність закупівель підніметься до 70-80%.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський вчора о 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 15209
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 7338
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6354
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 3451
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3155