Законодавство у сфері закупівель знову в зоні турбулентності
Які саме зміни запроваджено і на які очікуємо?
Десятого вересня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Які саме зміни запроваджуються новим Законом?
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‑Закон), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Звертаю увагу, що на законодавчому рівні вказано про можливу небезпеку, яку тягне за собою оприлюднення інформації про закупівлі та підтверджена необхідність закрити від широкого загалу критичну інформацію, а саме щодо конкретних адрес замовника, постачальника, місця постачання товарів / виконання робіт / надання послуг. Чи несе вказана інформація ризики для безпеки замовників та виконавців, визначає замовник.
Цим положенням ставиться крапка в тривалих суперечках у закупівельній спільноті щодо того, чи є безпечним повне оприлюднення інформації про закупівлю в системі Прозорро, чи краще на час воєнного стану зменшити рівень відкритості. Надана однозначна відповідь ‑ якщо оприлюднення локацій замовника, постачальника, місця постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) може призвести до негативних наслідків, завдати шкоди громадській безпеці, від їх розкриття слід утриматися.
Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Отже, після 10.09.2022 у разі здійснення замовником закупівель згідно вимог чинного законодавства без використання електронної системи закупівель за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Під такими закупівлями розуміються як винятки з Постанови № 169 (коли замовник має право укласти прямий договір вартістю понад 50 000 грн), так і договори, укладені відповідно до частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, договори про закупівлі, укладені по Закону та Постанові Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 до набрання чинності відповідних змін, завершуємо до їх повного виконання або припинення (розірвання).
Разом з тим, очікуємо на чергові системні зміни в законодавстві у сфері закупівель на період воєнного стану, адже наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У разі її ухвалення середня тривалість тендерів буде становити не більше 20 днів, а ефективність закупівель підніметься до 70-80%.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 701
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 407
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14622
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11604
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6409
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4818 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4205