Високовартісні закупівлі "Охматдиту" – тільки для "своїх"?
Сподіваюсь,що замовники залишать в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Незважаючи на примхи погоди, Новий рік все ж таки наближається. Настає пора певних підсумків а також побажань, сподівань …
Але ж головна наша тема залишається актуальною – це медичні закупівлі. Тому хотілося б, щоб замовники залишили в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Так, лікарня «ОХМАТДИТ», що у м. Києві, під час проведення окремих закупівель (як правило, на досить значну суму), встановлює у тендерній документації додаткову вимогу, згідно з якою потенційний учасник повинен надати клінічний відгук про застосування, ефективність та безпеку препарату в певних медичних закладах, обов’язково за підписом завідуючого відділенням та керівника закладу.
Крім того, що така вимога відверто дискримінує учасників, вона створює широкий простір для можливих зловживань при виборі переможця. Адже вона передбачливо сформульована таким чином, що не містить жодної конкретики, крім того, що її має надати певний медичний заклад. А заява про ефективність та безпеку препарату без зазначення точних, співставних показників сама по собі нічого не варта.
Тим більше, отримання такого відгуку може вилитися у той ще квест, оскільки документ має бути підписаний двома посадовими особами медичного закладу, які взагалі-то надавати його не зобов’язані.
У поточному році лікарня провела декілька закупівель, де встановлювала таку дискримінаційну вимогу до учасників. З приводу останньої з них – закупівля імуноглобулінів з очікуваною вартістю понад 27 мільйонів гривень, - направляла лист до замовника та отримала пояснення, що при підготовці тендерної документації лікарня завжди, без виключень, керується законодавством України з урахуванням прав і потреб пацієнтів.
Але ж детальний аналіз вже проведених закупівель ставить нові запитання.
Наприклад, в квітні цього року лікарня оголосила закупівлю препарату Меропенем (очікувана вартість 1 599 543,00 грн). До тендерної документації, серед іншого, включила вимогу про надання клінічного відгуку про застосування, ефективність та безпеку препарату в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології за підписом завідуючого відділенням та керівником закладу.
Але виявилось що ще раніше, в березні 2019 року, лікарня вже проводила закупівлю цього ж препарату, уклавши прямий договір з постачальником. Тобто фахівці лікарні вже мають досвід застосування такого препарату та їм відомо про його ефективність та безпечність.
Однак, найцікавіше є те, що закупівля Меропенему проводилася лікарнею й наприкінці 2018 року, у грудні. Так, було оголошено закупівлю для задоволення потреби протягом 2019 року, очікувана вартість за лотом перевищує три з половиною мільйона гривень. До тендерної документації включено цю таку вкрай необхідну вимогу ‑ надати клінічний відгук про застосування знову ж таки в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології. В поданих учасниками пропозиціях містились відгуки про досвід застосування препарату, принаймні в пропозиції переможця. Крім того, оскільки лікарня проводила ще декілька допорогових закупівель цього ж препарату, то в неї вже був достатній портфель даних щодо його використання.
Так навіщо в кожній наступній закупівлі встановлювати дискримінаційну вимогу щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату, якщо лікарнею така інформація вже отримана з попередніх закупівель. Тим більше, безпосередньо лікарнею вже застосовувався цей препарат, отже лікарня володіє даними, які вимагає надати в нових закупівлях.
Дискримінаційний підхід, ніщо інше.
Вимога щодо клінічних відгуків включається і до закупівлі іншого препарату - цефепіму. Закуповувало його лікарня на близько півтора мільйони гривень.
Дуже здивувало те, що цінові пропозиції коливались в межах від 271 245 грн. до 1 287 130 грн. Цікаво яким чином лікарня вираховувала очікувану вартість, якщо учасники спроможні поставити товар втричі дешевше.
Однак, найдешевші пропозиції учасників були відхилені внаслідок відсутності того самого клінічного відгуку, який вкрай необхідний лікарні. Замовником була акцептована найдорожча пропозиція ТОВ «БаДМ-Б» вартістю 1 287 130 грн.
Отже, економія становить 13% замість 70%.
Таким чином, як свідчить практика, включення до тендерної документації вимоги щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату прямо призводить до порушення принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
По-перше, порушується принцип недискримінації учасників, адже отримання чи неотримання учасником такого вігуку може залежати виключно від доброї волі посадових осіб медичних закладів.
А по друге, виникають проблеми з дотримання замовником принципу максимальної економії та ефективності. Про яку економію та ефективність може йти мова, коли фактично вартість одного листа-відгуку виходить приблизно мільйон гривень.
Без включення до тендерної документації умови про надання відгуку необхідний препарат можна було б купити значно дешевше. Невже ці кошти були у лікарні зайвими?
Але ж навіщо платити менше?
Законодавство в сфері закупівель передбачає, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сподіваюсь, Новий рік принесе нам усім тільки кращі зміни, в тому числі в медичних закупівлях.
З прийдешнім!
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова вчора о 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 139
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 87
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 70
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 69
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 6731
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2248
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1938
-
"Хай голосують, мені все одно". Галущенко – про постанову щодо його звільнення
Бізнес 1870
-
"Фінансуванням РФ покриті майже всі області": Глава фінмоніторингу про справу Новинського
Бізнес 1860