Дискримінації в закупівлях наркотиків бути? Лікарні повинні припинити обманювати
Закупівлі наркотиків є специфічними, разом з тим, законодавець передбачив умови таких закупівель і ці умови не мають нічого спільного з дискримінацією по строках поставки наркотиків.
Моніторинг медичних закупівель засвідчив необхідність зосередити підвищену увагу також на закупівлях наркотичних препаратів, адже дані закупівлі є специфічними в силу додаткових вимог та обмежень до учасників таких закупівель. Проте, прикриваючись саме цією «специфічністю», замовники встановлюють надмірні, дискримінаційні вимоги для потенційних учасників, що ускладнюють постачання лікарських засобів та не мають нічого спільного з дотриманням принципів здійснення закупівель.
Під час моніторингу закупівель виявляю (та й потенційні учасники звертаються зі скаргами), що замовники в тендерній документації на закупівлю наркотичних препаратів встановлюють нереальні вимоги до строків поставки. Два дні, одна доба, один день, дві години – хто більше (тобто хто менше)?
Такий надкороткий термін постачання лікарських засобів побачила в закупівлях, що їх проводили П’ята міська клінічна лікарня м. Львова, Біловодська центральна районна лікарня (Луганська обл.), Київська міська клінічна лікарня № 8, Тиврівська центральна районна лікарня (Вінницька обл.).
Але, хочу звернути увагу на позицію одного з замовників, Біловодської центральної районної лікарні. Ця установа свої дискримінаційні обмеження строку поставки в 1 день (!) виправдовує відсутністю умов для зберігання (приміщення) та неможливістю закупівлі таких препаратів наперед (створення запасу).
Фактично такі виправдання серйозні. Якщо дійсно замовник не має приміщення для зберігання, створення запасу, то наркотичні препарати, враховуючи свою особливість та необхідність для пацієнтів, мають постачатись якнайшвидше. А може й день – це забагато? Пару годин для поставки – в самий раз?
Враховуючи потребу розібратися, наскільки виправданим, обґрунтованим та доцільним є встановлення замовниками дискримінаційних вимог щодо строків поставки дві години, день, два дні, і чи дійсно підстави для такої дискримінації є, за необхідною інформацією я звернулась до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).
Що маю в результаті проведеного дослідження.
Заклади охорони здоров’я здійснюють діяльність з придбання, зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів за умови наявності ліцензії на провадження відповідної діяльності. Тобто, всі замовники мають таку ліцензію, оскільки придбають наркотичні та психотропні засоби з метою їх використання. А відтак, повинні відповідати ліцензійним умовам.
Далі, для отримання ліцензії набувач має подати разом із заявою, зокрема, дозвіл Національної поліції на використання об’єктів і приміщень, що призначені для провадження діяльності з обігу наркотичних засобів. Такий дозвіл видається на підставі результатів перевірки відповідності цих об’єктів встановленим вимогам (стіни, двері, багаторівнева система сигналізації тощо).
Отже, всі наші замовники наркотичних препаратів повинні мати відповідну ліцензію, яку вони без обладнаних приміщень для зберігання наркотичних препаратів отримати права не мають. Немає ліцензії – немає закупівель наркотичних препаратів.
Таким чином, нібито відсутність приміщення не може бути виправданням для встановлення дискримінаційного терміну постачання препаратів, адже, якщо немає приміщення – замовник не має права здійснювати такі закупівлі.
Щодо неможливості створити запас таких препаратів, якою обгрунтовують нагальну потребу поставки в короткий строк, встановила таке.
Зберігання препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах, їх філіях та інших структурних підрозділах здійснюється в обсягах, що не перевищують місячної потреби закладу в них.
Зберігання препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у відділеннях, на постах та в кабінетах лікувально-профілактичних закладів може здійснюватися в обсягах, що не перевищують семиденної потреби в них.
Отже, лікувальні установи мають право та можливість зберігати запаси наркотичних засобів в обсязі щонайменше семиденної потреби.
Безпідставно встановлена жорсткість вимог до терміну постачання наркотичних препаратів однозначно обмежує кількість учасників процедури закупівлі, про що свідчать й звернення учасників ринку і до замовників, і до мене.
Навіщо замовники свідомо створюють штучні бар’єри для участі учасників в своїх закупівлях? Навіщо вдаються до надання неправдивої інформації про нібито відсутність приміщень? Чи може є "свій улюблений постачальник", для якого строки можуть змінитись?
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Дійсно, закупівлі наркотичних препаратів є специфічними. Разом з тим, законодавець передбачив вимоги до учасників таких закупівель і ці вимоги не мають нічого спільного з дискримінацією по строках поставки препаратів та не містять жодних підстав для неї.
Невже замовники не розуміють, що таке надмірне обмеження кола потенційних учасників не може тривати нескінченно, що зміни на краще в закупівлях мають бути. І оскільки замовники самі позбавляють себе можливості укласти договір за вигідною ціною, кожен з нас може поставити питання до них ‑ чому наші кошти витрачаються неекономно і чому можливе бажання "протягнути свого улюбленого постачальника" виправдовується прямим обманом нас?
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області, місті Львові та Львівській області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 110
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 91
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 85
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 61
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 54
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 40245
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 17960
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 6198
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5233
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 3062