Виявляється, для київських медзамовників закон про закупівлі лише шаблон
Коли громадяни рахують кожну гривню, прозорість бюджетних програм, економна та ефективна закупівля медикаментів мають вагоме значення.
Через понад два з половиною роки після введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі» для всіх замовників, в місті Києві є такий, що вважає його шаблоном, але ніяк не основним нормативно-правовим актом, яким необхідно керуватись при проведенні закупівель.
Реформа публічних закупівель в Україні була визнана однією з найуспішніших реформ 2016 року. Вона здобула значну підтримку як серед українців, так і з боку міжнародного товариства. Але основна мета реформи в системі державних закупівель - зниження корупції під час закупівель, а також досягнення максимальної ефективності та економії, вже понад два з половиною роки ніяк не набере необхідних обертів.
Завдяки публічності, яку надала реформа, дії замовників та їх бачення законодавства в сфері закупівель стають відкритими для громадськості.
Замовник – Київська міська клінічна лікарня № 8 – вирішив, що Закон є лише шаблоном. Крапка.
Даний замовник проводить закупівлю наркотичних препаратів аж на понад півтора мільйони гривень. Закупівля чимала. Погодьтесь.
Вивчаю тендерну документацію на предмет включення до неї дискримінаційних вимог і що бачу – Лікарня встановлює термін придатності товару на момент поставки не менше як 80 % від встановлених інструкцією термінів зберігання, при одночасній вимозі терміну постачання товару не більше, ніж 24 години з моменту отримання письмової заявки або за телефоном.
Як свідчить практика, вимога терміну постачання препаратів ‑ не більше 24 годин, - є надмірною, однозначно обмежує кількість учасників за територіальною ознакою, при тому, що повинно забезпечуватись безперебійне постачання – сім днів на тиждень, адже заявка може надійти будь-якого дня.
Потенційні учасники закупівлі не залишили таку вимогу поза увагою та звернулись до замовника з проханням внести зміни до тендерної документації. Отже, бажання ринку працювати з даним замовником є, але в Лікарні на цей рахунок своє бачення. Відповідь замовника на звернення незадовільна – вносити зміни відмовився.
МОЗ та МЕРТ не рекомендували замовникам лікарських засобів встановлювати такий строк поставки лікарських засобів, який завідомо обмежує конкуренцію, створює дискримінаційні вимоги та ускладнює поставку лікарського засобу (наприклад, 5 днів), на дані рекомендації й посилався потенційний учасник при зверненні до Лікарні, але замовник ігнорує й ці рекомендації.
Так в даному випадку навіть не 5 днів!
Як бачимо, з одного боку – встановлено залишковий термін придатності не менше 80 %, а з іншого – 24 години на доставку. Погодьтеся, навіщо при такій терміновості залишковий термін придатності? Для чого такі умови прописали в документації? Вірніше, для кого?
Але це ще не все.
Потенційний учасник ймовірно неуважно передивився документацію, або забув, що проект договору – це також частина тендерної документації, яка може бути оскаржена. Тим більше, Лікарня передбачила несподіванку.
Читаємо розділ ІІІ проекту договору «Порядок та строки поставки»: «Постачання Товару здійснюється Постачальником Покупцеві протягом 3 днів з дня підписання договору перша партія, решта окремими партіями протягом 2-х годин після надходження заявки по телефону або письмової».
Як вам? Дві години після надходження заявки.
Замовник абсолютно не враховує, що в умовах мегаполісу ускладнення руху в години пік – це правило, а не виключення, що Лікарня знаходиться на околиці міста (ж/масив Оболонь), і тому навіть з Троєщини (Лівий берег) або Виноградаря (Правий берег) доставити товар протягом двох годин не завжди реально. Тим більше, якщо складські приміщення знаходяться за межами міста, або взагалі в іншому місті, яким чином виконати такі умови договору?
І знову ж таки питання, що згадала вище – для чого такі умови? Хто зможе виконати таку вимогу? На кого розраховує замовник?
Мною направлено замовнику відповідний лист, в якому запропоновано вжити заходи щодо усунення порушення законодавства у сфері закупівель. Адже встановлення таких вимог у тендерній документації – це неприкрите порушення принципів здійснення закупівель, викладених у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», таких як добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників, максимальна економія та ефективність.
У відповідь Лікарня ігнорує твердження про дискримінацію та зазначає, що замовник закуповує специфічні товари – наркотики, тому він керується Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». Закон про публічні закупівлі для нього лише шаблон. Проте, чи передбачає згаданий нормативно-правовий акт про наркотичні засоби можливість замовників встановлювати дискримінаційні вимоги в закупівлях? Однозначно - ні!
Крім того, Лікарня вказує, що, звернувшись до них із запитом, я порушила строки, що встановлені законодавством для надання роз’яснень учасникам. Але, невже замовник не дочитав, що я є координатором центру реагування на порушення, а не потенційним учасником даної процедури закупівлі наркотичних препаратів, про що зазначала на початку звернення. Як Лікарня читає законодавство в сфері закупівель?
Чому закупівля за наші з вами кошти відбувається з порушенням законодавства? Чому наші з вами кошти витрачатимуться неекономно?
Аукціон призначений на завтра. Вже зовсім скоро ми дізнаємось, для кого лікарня передбачила такі особливі вимоги та хто здатний їх виконати.
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 185
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 138
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 113
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 6452
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6169
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 4605
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 4489
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 3960