Виявляється, для київських медзамовників закон про закупівлі лише шаблон

Через понад два з половиною роки після введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі» для всіх замовників, в місті Києві є такий, що вважає його шаблоном, але ніяк не основним нормативно-правовим актом, яким необхідно керуватись при проведенні закупівель.

Реформа публічних закупівель в Україні була визнана однією з найуспішніших реформ 2016 року. Вона здобула значну підтримку як серед українців, так і з боку міжнародного товариства. Але основна мета реформи в системі державних закупівель - зниження корупції під час закупівель, а також досягнення максимальної ефективності та економії, вже понад два з половиною роки ніяк не набере необхідних обертів.

Завдяки публічності, яку надала реформа, дії замовників та їх бачення законодавства в сфері закупівель стають відкритими для громадськості.

Замовник – Київська міська клінічна лікарня № 8 – вирішив, що Закон є лише шаблоном. Крапка.

Даний замовник проводить закупівлю наркотичних препаратів аж на понад півтора мільйони гривень. Закупівля чимала. Погодьтесь.

Вивчаю тендерну документацію на предмет включення до неї дискримінаційних вимог і що бачу – Лікарня встановлює термін придатності товару на момент поставки не менше як 80 % від встановлених інструкцією термінів зберігання, при одночасній вимозі терміну постачання товару не більше, ніж 24 години з моменту отримання письмової заявки або за телефоном.

Як свідчить практика, вимога терміну постачання препаратів ‑ не більше 24 годин, - є надмірною, однозначно обмежує кількість учасників за територіальною ознакою, при тому, що повинно забезпечуватись безперебійне постачання – сім днів на тиждень, адже заявка може надійти будь-якого дня.

Потенційні учасники закупівлі не залишили таку вимогу поза увагою та звернулись до замовника з проханням внести зміни до тендерної документації. Отже, бажання ринку працювати з даним замовником є, але в Лікарні на цей рахунок своє бачення. Відповідь замовника на звернення незадовільна – вносити зміни відмовився.

МОЗ та МЕРТ не рекомендували замовникам лікарських засобів встановлювати такий строк поставки лікарських засобів, який завідомо обмежує конкуренцію, створює дискримінаційні вимоги та ускладнює поставку лікарського засобу (наприклад, 5 днів), на дані рекомендації й посилався потенційний учасник при зверненні до Лікарні, але замовник ігнорує й ці рекомендації.

Так в даному випадку навіть не 5 днів!

Як бачимо, з одного боку – встановлено залишковий термін придатності не менше 80 %, а з іншого – 24 години на доставку. Погодьтеся, навіщо при такій терміновості залишковий термін придатності? Для чого такі умови прописали в документації? Вірніше, для кого?

Але це ще не все.

Потенційний учасник ймовірно неуважно передивився документацію, або забув,  що проект договору – це також частина тендерної документації, яка може бути оскаржена. Тим більше, Лікарня передбачила несподіванку.

Читаємо розділ ІІІ проекту договору «Порядок та строки поставки»: «Постачання Товару здійснюється Постачальником Покупцеві протягом 3 днів з дня підписання договору перша партія, решта окремими партіями протягом 2-х годин після надходження заявки по телефону або письмової».

Як вам? Дві години після надходження заявки.

Замовник абсолютно не враховує, що в умовах мегаполісу ускладнення руху в години пік – це правило, а не виключення, що Лікарня знаходиться на околиці міста (ж/масив Оболонь), і тому навіть з Троєщини (Лівий берег) або Виноградаря (Правий берег) доставити товар протягом двох годин не завжди реально. Тим більше, якщо складські приміщення знаходяться за межами міста, або взагалі в іншому місті, яким чином виконати такі умови договору?

І знову ж таки питання, що згадала вище – для чого такі умови? Хто зможе виконати таку вимогу? На кого розраховує замовник?

Мною направлено замовнику відповідний лист, в якому запропоновано вжити заходи щодо усунення порушення законодавства у сфері закупівель. Адже встановлення таких вимог у тендерній документації – це неприкрите порушення принципів здійснення закупівель, викладених у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», таких як добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників, максимальна економія та ефективність.

У відповідь Лікарня ігнорує твердження про дискримінацію та зазначає, що замовник закуповує специфічні товари – наркотики,  тому він керується Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». Закон про публічні закупівлі для нього лише шаблон. Проте, чи передбачає згаданий нормативно-правовий акт про наркотичні засоби можливість замовників встановлювати дискримінаційні вимоги в закупівлях? Однозначно - ні!

Крім того, Лікарня вказує, що, звернувшись до них із запитом, я порушила строки, що встановлені законодавством для надання роз’яснень учасникам. Але, невже замовник не дочитав, що я є координатором центру реагування на порушення, а не потенційним учасником даної процедури закупівлі наркотичних препаратів, про що зазначала на початку звернення. Як Лікарня читає законодавство в сфері закупівель?

Чому закупівля за наші з вами кошти відбувається з порушенням законодавства? Чому наші з вами кошти витрачатимуться неекономно?

Аукціон призначений на завтра. Вже зовсім скоро ми дізнаємось, для кого лікарня передбачила такі особливі вимоги та хто здатний їх виконати.

Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».