Жінки у державному секторі: рівність як обовʼязкова умова розвитку

Жінки в держсекторі України стикаються з гендерними обмеженнями, але їх участь критична для ефективного управління. Необхідна прозорість, підтримка та боротьба зі стереотипами.

«Жінка у сучасному суспільстві нарешті може на рівних конкурувати з чоловіками на ринку праці», – саме так я б хотіла почати матеріал про перемогу над гендерною нерівністю у професійній сфері. Проте, на жаль, до цього нам ще досить далеко, тож доведеться почати інакше.

Як справи з гендерною рівністю в держсекторі України?

Жінки становлять більшість на державній службі України – близько 75% від загальної кількості держслужбовців. Однак, не поспішайте радіти. Лише 31% керівних посад на держслужбі займають жінки. 

У Кабінеті Міністрів України серед 20 міністрів лише 4 жінки. А середня зарплата жінок у державному секторі залишається меншою за чоловічу на 17–20%, що зумовлено не лише дискримінацією в оплаті, а й гіршим доступом жінок до високих грейдів. Тобто, досягаючи певного рівня, жінки стикаються зі «скляною стелею», коли просунутися далі карʼєрними сходами стає дуже складно.

Водночас в Україні жінки становлять лише 18% серед народних депутатів Верховної Ради, що свідчить про значну гендерну диспропорцію у процесах ухвалення рішень. Простими словами, чоловіки значно рідше будуть ухвалювати рішення, що не резонують з їхнім особистим досвідом (це природно для будь-якої людини). Наприклад, це стосується освіти, соціальних програм, пільг по догляду за дітьми тощо. У такому випадку досвід або потреби половини населення держави можуть випасти з фокуса законотворців.

Чому ефективне управління неможливе без рівного представництва?

Залучення жінок до ключових державних процесів має не лише соціальне, а й економічне значення. Досвід Швеції показує, що збільшення кількості жінок на керівних посадах призводить до ефективнішого ухвалення рішень, більшої прозорості та покращення управлінських процесів. А згідно з дослідженням Світового банку, країни з вищим рівнем гендерної рівності мають вищий ВВП на душу населення. Розглянемо практичний та побутовий приклад. Одна з топменеджерок Google Шеріл Сендберг під час вагітності усвідомила, що парковка для вагітних розташована далеко від входу до офісу. Через це вагітні жінки були змушені долати велику відстань та відчувати дискомфорт.

Через складність пересування Шеріл порушила це питання на рівні керівництва, і в результаті компанія змінила політику розміщення паркувальних місць для вагітних, зробивши їх ближчими до входу.

Про що ця історія? Чоловіки на керівних посадах часто можуть навіть не здогадуватися про існування проблеми, якщо вона виходить за межі їхнього досвіду. Те саме стосується і можливостей. Іноді вони можуть бути неочевидними для керівників-чоловіків. Коли ми говоримо про управління державою, це набуває критичного значення.

Як державний сектор може забезпечити рівність?

Прозорість у підвищенні та оплаті праці. Необхідно впроваджувати рівні критерії для кар’єрного зростання, незалежно від статі, та забезпечити відкритість у питаннях зарплат. Тобто, обираючи, кого підвищити, роботодавець має оцінювати виключно професійні характеристики. А не обирати з двох кандидатів чоловіка тільки тому, що той навряд випаде з робочого процесу через декрет.

Гнучкі умови праці. Запровадження дистанційного режиму роботи за потреби. Відсутність упереджень щодо жінок, які повертаються на ринок праці після відпустки по догляду за дитиною. Наявність можливостей для догляду за дітьми та сімейної підтримки також сприятиме збереженню жінок у секторі.

Зокрема, одна з моїх колег змогла безболісно повернутися до робочого процесу, маючи 3-місячну дитину, адже організація дозволяє працювати з дому.

Лідерські програми для жінок. Навчальні ініціативи та менторські програми можуть допомогти жінкам розвивати навички керівництва та досягати вищих посад. Також державні органи можуть створювати окремі грантові або стипендіальні програми для навчання жінок, що прагнуть кар’єрного росту.

Наприклад, заступниця директора в нашій організації пройшла відбір на міжнародну профільну програму підвищення кваліфікації. Вона приділяла навчанню частину робочого дня, і роботодавець підтримав її у цій ініціативі.

Боротьба зі стереотипами. Активна робота над зміною уявлення про «чоловічі» та «жіночі» посади, популяризація успішних кейсів жінок-лідерок у державному управлінні. Для старту можна хоча б почати використовувати фемінітиви для позначення ролей, що займають жінки у ваших командах. Хоча б на побутовому рівні :)

Висновок та надихаючий приклад

Жінки вже відіграють значну роль у державному секторі України, але для досягнення справжньої рівності необхідні додаткові кроки. Створення прозорих умов для кар’єрного зростання, боротьба з дискримінацією та підтримка жінок у розвитку – це не просто питання соціальної справедливості, а шлях до більш ефективного держуправління. Яскравим прикладом цього є історія Джасінди Ардерн, колишньої прем’єрки Нової Зеландії. Її стиль управління довів, що емпатія та інклюзивний підхід можуть зробити державу сильнішою. Вона не просто стала першою світовою лідеркою, яка взяла декрет під час каденції, а й запровадила зміни у політиці догляду за дітьми та підтримки матерів, які працюють. Це підтверджує, що жінки в управлінні створюють рішення, які роблять суспільство більш рівним і стабільним.