Спотикання на рівному місці: кейс з поверненням гарантійного внеску в ДП "Сетам"

Проблеми з поверненням гарантійних внесків учасникам електронних торгів арештованим майном виникають регулярно, про що свідчать повідомлення на офіційному форумі http://forum.setam.net.ua. Заради справедливості варто зазначити: переважна більшість проблемних ситуацій спричинена необізнаністю або неуважністю самих учасників. Йдеться про некоректне заповнення банківських реквізитів (зокрема, після запровадження стандарту IBAN) та затримку з поданням заяви про повернення коштів у разі наявності помилок в реквізитах.

Проте такі ситуації не викликають занепокоєння й не заслуговують на окреме обговорення. Як тривожний сигнал варто сприймати відмову організаторів торгів, що стосувалися предмету іпотеки, в поверненні гарантійних внесків 3-му та іншим наступним учасникам. У своїй практиці я зіткнулася саме з подібною відмовою. Зрештою, мені та моїм колегам вдалося здійснити необхідні кроки для повернення клієнту гарантійного внеску. Я хочу розповісти про те, як саме це відбувалося. 

Верховний Суд своє слово сказав

Насамперед звернемося до положень закону №898‒IV «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року.

Порядок реалізації предмета іпотеки визначений в статті 41: «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження».

В частині восьмій статті 45 зазначається: «Якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися».

В частині третій статті 46 також дається наступна вказівка: «Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол».

Попри наявність цих законодавчих вимог, навколо визначення переможця торгів, що стосувалися предмету іпотеки, виникали спірні ситуації. Зрештою один з подібних спорів дійшов до Верховного Суду. 18 жовтня 2018 року Верховний Суд виніс постанову у справі № 903/145/18, де чітко розставлялися крапки над «і» стосовно тлумачення вказаних правових норм: «... оголошення переможцем прилюдних торгів третього і послідуючого учасників прилюдних торгів є порушенням порядку проведення торгів».

Ще до цього аналогічна правова позиція викладалася у постанові ВС від 28.02.2018 зі справи №463/6465/14.

Варто згадати: згідно з вимогами ч.4 ст.263 ЦПК та ч.4 ст.236 ГПК, «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

Отже, Верховний Суд сказав своє слово. Не має залишатися жодних сумнівів: якщо перший та другий учасники торгів не вчинили всі дії, які необхідно вчинити переможцю, такі електронні торги повинні переводитись у статус «торги не відбулися». Відповідно, третьому та всім іншим послідуючим учасникам гарантійні внески мають бути повернені автоматично протягом трьох днів з моменту визначення статусу «торги не відбулися». Проте натомість ДП «Сетам» не зважає на чинні норми законодавства. Поточна судова практика також не є чинником, що запобігає зловживанням з боку організаторів торгів.

ДП «Сетам» незаконно утримувало кошти протягом року

З чого все розпочалось?

Мій клієнт був одним із семи учасників третіх електронних торгів з реалізації арештованого іпотечного майна. Ставки на цьому аукціоні робили п’ять учасників, тобто лот викликав жвавий інтерес.

Зрештою був визначений переможець, який запропонував найвищу ціну. Однак у встановлений законом строк (10 днів) переможець не вніс належної суми. Відбулося визначення другого переможця (учасника, який зробив другу за розміром ставку). Але й другий переможець відмовився від підписання протоколу та сплати коштів за придбане майно.

Цей випадок повністю відповідає умовам визнання торгів такими, що не відбулися. Але представники ДП «Сетам» мали іншу думку з цього приводу. Організатор торгів продовжив визначати нових переможців по ланцюжку з учасників, які робили ставки.

Чому учасник торгів змушений був звернутися до суду? 

Ставка мого клієнта була третьою за розміром, тобто він жодним чином не міг стати переможцем торгів. Проте коли він звернувся до організатора торгів з вимогою про повернення гарантійного внеску, йому було відмовлено. Як обґрунтування відмови зазначалося: для визнання торгів такими, що не відбулися, потрібна відмова від підписання протоколу чи несплата коштів у визначені строки усіма учасниками, які робили ставки. Гарантійні внески не повертаються всім цим учасникам.

За моєї підтримки учасник торгів звернувся для захисту своїх порушених прав до суду. Позовні вимоги стосувалися повернення гарантійного внеску, який утримувався ДП «Сетам» незаконно. До суду також звернувся іпотекодержатель з позовом про зобов’язання ДП «Сетам» визнати торги такими, що не відбулись.

Що в підсумку?

Судові процеси тривали близько року. В результаті, нам вдалося отримати судові рішення, якими дії ДП «Сетам» визнавалися незаконними. Зокрема, не відповідає законодавчим нормам:

1) відмова визнати торги такими, що не відбулися;

2) утримання гарантійного внеску учасника, який зробив третю за розміром ставку, і не міг бути визначений переможцем.

Хоча до суду звернувся лише один учасник та іпотекодержатель, після набрання чинності судових рішень гарантійні внески були повернуті трьом учасникам торгів, права яких були порушені.

Чому організатор аукціону ДП «Сетам» вчинив таке грубе порушення?

Нагадаємо: згідно з пунктом 2 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, що був затверджений Наказом Мін'юсту України від 22.12.2015 № 2710/5: «Якщо електронні торги не відбулися або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу ХІ цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цих електронних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронних торгів такими, що не відбулися, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу».

Натомість ДП «Сетам» тримало гарантійні внески трьох учасників, які робили ставки (третього, четвертого, п’ятого по ланцюжку), протягом майже року. Реакції на листи та звернення зазначених осіб стосовно незаконності таких дій не було. Організатор торгів керувався власним тлумаченням норм закону.

Не будемо гадати на кавовій гущі стосовно того, чим  би завершилася історія у разі пасивної позиції зацікавлених осіб. Щоб там не було, наш клієнт не сидів, склавши руки, а відстоював свої права заручившись фаховою юридичною допомогою, і досягнув бажаного результату. Саме таким чином і отримують успішні прецеденти завершення подібних справ!