Конституційна скарга: інструмент чи бутафорія?
Наймасштабніші в історії незалежної України нормативні трансформації в частині судової реформи нарешті «запрацювали». Відтепер громадяни начебто зможуть подавати скарги до Конституційного суду. І це право має кожен, хто вважає, що застосований в остаточном
Наймасштабніші в історії незалежної України нормативні трансформації в частині судової реформи нарешті «запрацювали». Відтепер громадян и начебто зможуть подавати скарги до Конституційного суду. І це право має кожен, хто вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні власної справи закон України суперечить Конституції України.
При цьому, отримавши право на конституційну скаргу, представники бізнесу, а також значна кількість інших суб’єктів, втрати ли право на звернення щодо тлумачення Конституції. Таке право, яким раніше міг скористатися будь хто, залишилося лише в Президента України, щонайменше 45-ти народних депутатів; Верховного Суду; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради АР Крим.
Щодо тлумачення законів – Конституційний Суд втратив відповідне повноваження. Фактично цим займатимуться суди загальної юрисдикції при вирішенні конкретних справ та узагальненні судової практики. Це, ніби, правильно. Водночас, перехідні положення конституційних змін не передбачають, що робити Конституційному Суду з тими зверненнями, які вже знаходяться в його провадженні. Тобто про них наразі можна забути. А що ж до конституційних скарг?
Конституційна скарга – українські реалії.
Право на подання конституційної скарги закріплене у статті 55 Конституції України. Так, відповідно до п 3 згаданої норми «кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом».
За словами Голови Конституційного Суду Юрія Бауліна, «перша конституційна скарга вже надійшла... Очікуємо щорічно понад 7 тисяч конституційних скарг».
Одразу ж виникає, як мінімум два питання.
По - перше, незрозумілим є саме поняття «конституційна скарга». Який зміст в нього вкладає вітчизняний законодавець. Адже на міжнародному рівні існують різні підходи щодо його тлумачення. Тому доцільним було б прояснити на законодавчому рівні, шо ж це за новація і як її застосовувати в Україні. Доречно в даному випадку пригадати вислів Рене де Карта: «Визначте значення слів і ви позбавите людство половини його облудних уявлень».
По - друге, а де ж той порядок звернення та, зокрема, розгляду, відмови у розгляді тощо? У якому законі? Напевно у Законі України «Про Конституційний суд», але ж ним зазначені питання не врегульовано. Видається забули. За фактом ми маємо законодавчо не визначений порядок розгляду таких скарг. І коли цей недолік буде усунений – невідомо. Всі добре знають як «швидко» в Україні зазвичай вносяться зміні до законодавства. Тому розглянути подані конституційні скарги суд не зможе, як то кажуть, до кращих часів. Отже, обурені неконституційністю законодавчих положень – зачекайте, до поки хтось ініціює необхідність вдосконалення законодавства з цього питання, а влада, в свою чергу, прийме відповідні зміни.
Хто ж має передбачити такі неузгодженості? Можливо сам Конституційний Суд? Але ж судова влада це виконавець закону, а тому не логічне її втручання до законопроектної роботи. Про це мали б подумати депутати, приймаючи чергові зміни до Основного закону. І цікаво до якого? Відповідно до п. 4 Указу Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» «нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення». Але ж в 2014 році після прийняття змін до Конституції її не було оприлюднено. Видається порядок набуття чинності Основного Закону порушений. І тому виникає риторичне питання – «Чи є в нас Конституція взагалі?». Між тим, вона має бути взірцем для всіх громадян України і, головне, для перших її осіб. В протилежному випадку це спричинить хаос у державі. В ласне він наразі і відбувається в Україні. То про які якісні реформи можна вести мову.
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська вчора о 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко вчора о 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак вчора о 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда вчора о 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
-
Секретні бункери мільярдерів: як і до чого готуються Цукерберг, Альтман та інші техномагнати
Життя 8044
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 7531
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
7365
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6671
-
Дороги, метро, зрада та заробітки. Інтерв’ю з Максимом Шкілем, засновником "Автостради"
Бізнес 5801